Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №560/16223/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №560/16223/25

Суддя: Моніч Б.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16223/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 15354/2201-0706 від 03.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновків відповідача про порушення позивачем частин 2, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII). Контролюючий орган встановив порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі" граничних термінів розрахунків за імпортно-експортними операціями за зовнішньоекономічними контрактами №01/06/23 від 01.06.2023, №01/06/23 від 01.06.2023 та №02/06/23 від 02.06.2023, укладеними з VARIANT PROFILE S.R.L. (Румунія). Проте, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не враховано надані позивачем сертифікати Харківської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. З моменту настання для товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі" дії обставин непереборної сили, а саме з 27.05.2024, перебіг строків розрахунків за експортно-імпортними операціями за зовнішньоекономічними контрактами від 01.06.2023 №01/06/23, від 01.06.2023 №01/06/23 та від 02.06.2023 №02/06/23 та нарахування пені згідно з частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII є зупиненими в силу положень частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №15354/2201-0706 від 03.07.2025.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі" 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі" зареєстрована як юридична особа. Видами економічної діяльності, зокрема, є: холодне штампування та гнуття (основний, 24.33); оптова торгівля металами та металевими рудами (46.73), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між позивачем (покупець) та VARIANT PROFILE S.R.L. (продавець) 01.06.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт №01/06/23, відповідно до умов якого:

- продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити сталь в рулонах з оцинкованим та полімерним покриттям та вироби з металу, найменування, одиниця виміру, кількість, ціна, вартість якої узгоджується сторонами щодо кожної поставки товару окремо і вказується в рахунку проформі, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.1);

- продавець поставляє товар відповідно до договору на умовах базису поставки FCA м. Бухарест, Румунія (Incoterms 2020) (пункт 3.1);

- оплата вартості товару покупцем здійснюється в безготівковій формі на умовах, вказаних в рахунку проформі (пункт 4.1);

- при неможливості здійснення відвантаження товару продавцем в зазначений в договорі (Рахунок Проформа) строк, продавець зобов`язаний протягом 5 банківських днів після закінчення строку поставки товару повернути покупцю 100 % коштів, отриманих продавцем в якості передоплати за товар, який не був відвантажений в строк (пункт 8.1);

- жодна із сторін не буде вважатися відповідальною за невиконання своїх зобов`язань відповідно до договору в тій мірі, в якій виконання таких зобов`язань затримується або порушується обставинами форс-мажору (зміна законодавства, стихійні лиха, війна, військові дії, блокада, ембарго, заборона експорту, епідемії та інші обставини надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити при підписанні Договору), підтвердженими офіційними документами уповноваженими державними органами відповідної країни (пункт 9.1);

- термін дії договору до 31 грудня 2024 року, і буде автоматично продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявила про припинення дії договору не менше ніж за 30 днів до чергової дати закінчення строку дії договору, а в частині зобов`язань, які виникли до закінчення терміну дії договору, - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 11.7).

У банківських реквізитах покупця (позивача) в зазначеному договорі вказаний ПАТ «БАНК ВОСТОК».

Згідно з додатковою угодою від 15.01.2024 до договору поставки № 01/06/23 від 01.06.2023 внесено зміни у розділ 12 договору та викладено реквізити продавця в новій редакції у зв`язку з зміною його юридичної адреси.

Відповідно до додаткової угоди від 24.01.2024 до договору поставки № 01/06/23 від 01.06.2023, зокрема, пункт 3.1 договору викладено в новій редакції, згідно з якою продавець поставляє товар відповідно до договору на умовах базису поставки DDP Україна, м. Харків, вул. Лозівська, 3 (Incoterms 2020).

Згідно з додатковою угодою від 27.08.2024 до договору поставки № 01/06/23 від 01.06.2023 пункт 3.1 договору викладено в новій редакції, відповідно до якої продавець поставляє товар відповідно до договору на умовах базису поставки FCA Турція, м. Османіє (Incoterms 2020).

На виконання вимог контракту №01/06/23 від 01.06.2023 (розрахунки через ПАТ «БАНК ВОСТОК») покупцем здійснено оплату товару на умовах попередньої оплати, що підтверджується платіжними інструкціями від 26.01.2024, від 27.02.2024, від 27.03.2024, від 07.03.2024, від 12.03.2024, від 14.03.2024, від 09.02.2024, від 24.05.2024, від 25.06.2024.

Внаслідок зупинки діяльності після влучання двох керованих авіабомб по території позивача, останній не прийняв раніше сплачений товар від VARIANT PROFILE S.R.L., про що продавця повідомлено листом від 28.05.2024 №296.

Позивач звернувся до Харківської торгово-промислової палати та отримав сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300-24-1953 від 23.10.2024 та №6300-24-1954 від 23.10.2024 щодо неможливості виконання зобов`язань, а саме, дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, з дня здійснення авансових платежів (попередньої оплати), проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі", за зовнішньоекономічним договором поставки від 01.06.2023 №01/06/23 (розрахунки через ПАТ «БАНК ВОСТОК») в частині прийняття товару.

У банківських реквізитах покупця (позивача) в зазначеному договорі вказане Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

На виконання вимог контракту №01/06/23 від 01.06.2023 (розрахунки через АТ «Райффайзен Банк Аваль») покупцем здійснено оплату товару на умовах попередньої оплати, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.01.2024, від 09.01.2024.

Позивач звернувся до Харківської торгово-промислової палати та отримав сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300-24-1965 від 23.10.2024 щодо неможливості виконання зобов`язань, а саме, дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, з дня здійснення авансових платежів (попередньої оплати), проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Індастрі", за зовнішньоекономічним договором поставки від 01.06.2023 №01/06/23 (розрахунки через АТ «Райффайзен Банк Аваль») в частині прийняття товару.

Між позивачем (продавець) та VARIANT PROFILE S.R.L. (покупець) 02.06.2023 укладено зовнішньоекономічний контракт №02/06/23, відповідно до умов якого:

- продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити сталь в рулонах з оцинкованим та полімерним покриттям та вироби з металу, найменування, одиниця виміру, кількість, ціна, вартість якої узгоджуються сторонами щодо кожної поставки товару окремо і вказуються в рахунку проформі, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.1);

- продавець поставляє товар відповідно до договору на умовах базису поставки СРТ м. Бухарест, Румунія (Incoterms 2020) (пункт 3.1);

Згідно з додатковою угодою від 14.11.2023 до договору поставки № 02/06/23 від 02.06.2023 внесено зміни в пункт 4.1, відповідно до яких оплата вартості товару покупцем здійснюється в безготівковій формі на умовах, вказаних в специфікації.

На виконання контракту №02/06/23 від 02.06.2023 за специфікаціями №19 від 05.02.2024, №20 від 08.02.2024, №21 від 11.02.2024, №22 від 13.02.2024, №23 від 16.02.2024, №24 від 18.02.2024, №25 від 22.02.2024, №26 від 09.03.2024, №27 від 14.03.2024, №28 від 18.03.2024, №29 від 26.03.2024, №30 від 01.04.2024, №31 від 04.04.2024, №32 від 08.04.2024, №33 від 09.04.2024, №34 від 01.05.2024, №35 від 07.05.2024, №36 від 14.05.2024, №37 від 28.05.2024, №38 від 03.06.2024, №39 від 11.06.2024, №40 від 18.06.2024, №41 від 01.07.2024 позивачем здійснено часткову поставку товару.

У вказаних специфікаціях визначені умови оплати: 100% оплата всієї вартості товару одним платежем протягом, зокрема, 14 календарних днів (специфікації №19 від 05.02.2024, №20 від 08.02.2024, №21 від 11.02.2024, №22 від 13.02.2024, №23 від 16.02.2024, №24 від 18.02.2024, №25 від 22.02.2024, №26 від 09.03.2024, №27 від 14.03.2024, №28 від 18.03.2024, №29 від 26.03.2024, №30 від 01.04.2024, №31 від 04.04.2024, №32 від 08.04.2024, №33 від 09.04.2024), 3 календарних днів (специфікації №34 від 01.05.2024, №35 від 07.05.2024, №36 від 14.05.2024, №37 від 28.05.2024, №38 від 03.06.2024, №39 від 11.06.2024, №40 від 18.06.2024, №41 від 01.07.2024) після отримання товару в повному обсязі відповідно до специфікації.

Позивач звернувся до Харківської торгово-промислової палати та отримав сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300-24-1999 від 24.10.2024 та №6300-24-2000 від 24.10.2024 щодо неможливості виконання зобов`язань, а саме дотримання граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів за специфікаціями до зовнішньоекономічного договору поставки від 02.06.2023 №02/06/23 в частині зарахування на поточний рахунок резидента України в банку грошових коштів від нерезидента за поставлений товар.

Про наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання умов контракту №02/06/23 від 02.06.2023 позивач повідомив VARIANT PROFILE S.R.L. листами №299 від 28.05.2024, №361 від 28.08.2024.

Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 03.06.2025 №10292/22-01-07-01/23764970.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

- ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII з урахуванням п.14-2 Постанови №18 (із змінами та доповненнями), щодо дотримання законодавчо встановленого строку здійснення експортних операцій по договору від 02.06.2023 №02/06/23 з нерезидентом VARIANT PROFILE SRL (Румунія), в сумі 19420,94 Євро на 27 днів, в сумі 21965,44 Євро на 30 днів, в сумі 19420,94 Євро на 7 днів, в сумі 9420,94 Євро на 2 дні, в сумі 21936,16 Євро на 39 днів, в сумі 19420,94 Євро на 1 день, в сумі 17581,10 Євро на 5 днів, в сумі 24320,65 Євро на 52 дні, в сумі 21412,08 Євро на 61 день, в сумі 21990,69Євро на 61 день, в сумі 23930,28 Євро на 61 день, в сумі 26888,36 Євро на 45 днів, в сумі 33122,80 Євро на 39 днів, в сумі 24211,20 Євро на 38 днів, в сумі 25616,64 Євро на 30 днів, в сумі 15616,64 Євро на 4 дні, в сумі 24034,48 Євро на 29 днів, в сумі 22998,98 Євро на 23 дні, в сумі 25394,80 Євро на 21 день, в сумі 23800,76 Євро на 20 днів, в сумі 25187,20 Євро на 11 днів, в сумі 26588,72 Євро на 3 дні, в сумі 21916,60 Євро на 2 дні, в сумі 25809,48 Євро на 1 день, в сумі 10000,00 Євро на 1 день, в сумі 25366,12 Євро на 2 дні, в сумі 16049,55 Євро на 3 дні;

- ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII з урахуванням п.14-2 Постанови №18 (із змінами та доповненнями), щодо дотримання законодавчо встановленого строку здійснення імпортних операцій по договору від 01.06.2023 № 01/06/23 з VARIANT PROFILE SRL, Румунія: в сумі 38099,70 Євро на 65 днів, в сумі 50000,00 Євро на 65 днів, в сумі 22000,00 Євро на 65 днів, в сумі 18000,00 Євро на 65 днів, в сумі 18693,95 Євро на 67 днів, в сумі 20332,82 Євро на 65 днів, в сумі 20449,88 Євро на 60 днів, в сумі 15000,00 Євро на 58 днів, в сумі 24600,00 Євро на 45 днів, в сумі 18899,08 Євро на 2 дні, в сумі 20269,08,00 Євро на 23 дні, в сумі 21849,94 Євро на 3 дні, в сумі 19081,36 Євро на 9 днів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №15354/2201-0706 від 03.07.2025, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 3999058,80 грн за порушення вимог частин 2, 3 статті 13 Закону №2473-VIII.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №15354/2201-0706 від 03.07.2025 в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.08.2025 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №15354/2201-0706 від 03.07.2025, а скаргу - без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення №15354/2201-0706 від 03.07.2025 протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суд дійшов висновку про встановлення причинно-наслідкового зв`язку між активними бойовими діями Російської Федерації проти України на території м. Харкова внаслідок яких 27.05.2024 дві керовані авіабомби влучили по підприємству позивача, що призвело до руйнувань приміщення та вплинуло на прийняття товару за контрактами (імпорт товару) та виготовлення товару (експорт товару), що ускладнило виконання умов зовнішньоекономічних контрактів; неможливість прийняття товару за іншими приміщеннями, які належать на певному праві власності позивачу через відсутність відповідних технічних характеристик та певного обладнання (вантажопідйомного крану) для прийняття обумовленого контрактами товару з особливими характеристиками щодо ваги товару; відсутність можливості повернення переоплати продавцем через наявність обставин, які не залежали від нього, а, відтак, наявність таких обставин призвело до об`єктивної неможливістю виконати конкретні зобов`язання за вказаними контрактами. Будь-яких доказів, які б спростували наявність такого причинного-наслідкового зв`язку відповідачем не надано.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що фактично мотивувальна частина рішення зводиться до висновків про пошкодження виробничих приміщень, складів та козлового крану а також ускладнення виробничої діяльності позивача. На позицію відповідача наведені обставини самі по собі не доводять неможливості виконання вимог валютного контролю та не свідчать про неможливість проведення валютних розрахунків між сторонами контрактів. На преконання відповідача, надані ТОВ ВК «ІНДАСТРІ» до перевірки Сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видані Харківською торгово-промисловою палатою сертифікати не зупиняють перебіг строків розрахунків за операціями та, відповідно, не є підставою для ненарахування пені за порушення граничних строків розрахунків. Суд не врахував, що воєнний стан існував на момент укладення контрактів. Податковий орган звертав увагу, що контракти укладені 01.06.2023 та 02.06.2023. На цей момент воєнний стан тривав уже понад рік. Отже, ризики ведення господарської діяльності в умовах війни були відомими та передбачуваними для сторін. Суд встановив причинно-наслідковий зв`язок між обстрілом підприємства та порушенням строків валютних розрахунків переважно через вплив обстрілу на виробничу діяльність позивача, але не встановив, яким чином ці обставини об`єктивно унеможливили саме здійснення валютних операцій або надходження валютної виручки у строки, передбачені статтею 13 Закону №2473-VIII.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на правильність висновків суду першої інстанції та просив відмовити в її задоволенні.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ (далі - Закон № 959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Основним законодавчим актом, що регулює засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі – Закону України № 2473-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII, встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції», визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Відповідно до частин 4, 6, 9, 10 статті 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 Постанови №18 зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 №142, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Як зазначено, нормами підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено право контролюючих органів здійснювати контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Зі змісту наведених норм слідує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон №2473-VIII, зокрема, його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23 сформулював наступний висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.».

Зі змісту акту перевірки від 03.06.2025 №10292/22-01-07-01/23764970 та податкового повідомлення-рішення №15354/2201-0706 від 03.07.2025 вбачається, що підставою для нарахування позивачу пені стало встановлення контролюючим органом порушення вимог частин 2, 3 статті 13 Закону №2473-VIII та пункту 14-2 Постанови №18 щодо граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Разом з тим, сам факт порушення граничного строку розрахунків не є достатнім для висновку про правомірність нарахування пені, оскільки частиною 6 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено спеціальні правові наслідки виникнення форс-мажорних обставин.

Так, відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Таким чином, для вирішення питання щодо правомірності нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає встановленню не лише факт порушення граничного строку розрахунків, а й наявність обставин, передбачених частиною 6 статті 13 Закону №2473-VIII, та їх вплив на виконання відповідного зовнішньоекономічного договору.

Як встановив суд, у пунктах 9.1 договорів №01/06/23 від 01.06.2023, №01/06/23 від 01.06.2023 та №02/06/23 від 02.06.2023 передбачено, що жодна із сторін не вважається відповідальною за невиконання своїх зобов`язань за договором у тій мірі, в якій виконання таких зобов`язань затримується або порушується обставинами форс-мажору, підтвердженими офіційними документами уповноважених державних органів відповідної країни.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон №671/97-ВР) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з частиною 1 статті 14-1 Закону №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, форс-мажорні обставини у розумінні частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII мають бути такими, що об`єктивно унеможливлюють виконання відповідного зобов`язання, а їх виникнення та дія повинні бути підтверджені у встановленому законом порядку.

Водночас наявність документа, яким засвідчено форс-мажорні обставини, сама по собі не виключає необхідності встановлення їх впливу на виконання конкретного зобов`язання за відповідним зовнішньоекономічним договором, оскільки саме зупинення виконання такого договору у зв`язку з форс-мажорними обставинами є юридичною підставою для зупинення перебігу строку розрахунків та нарахування пені відповідно до частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII.

Верховний Суд у постановах від 12 грудня 2024 року у справі № 380/839/24 та від 14 січня 2025 року у справі № 440/17191/23, із посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Також зауважено, що Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

У розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у зазначених справах, судова палата у постанові від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24 дійшла висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону про валюту, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

Позивач зазначає, що 27.05.2024 внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України дві керовані авіабомби влучили на територію підприємства за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3, унаслідок чого було пошкоджено виробничі приміщення та майно, зокрема виведено з ладу кран козловий електричний вантажопідйомністю 12,5 тонн.

Як убачається з умов контрактів №01/06/23 від 01.06.2023 та №01/06/23 від 01.06.2023, поставка товару передбачалася на умовах DDP за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3. При цьому, як зазначає позивач, поставлений товар у вигляді рулонів сталі вагою 10–12 тонн за один рулон потребував для його прийняття та розвантаження використання вантажопідйомного обладнання, а саме козлового електричного крана вантажопідйомністю 12,5 тонн, який знаходився за вказаною адресою.

Таким чином, наведені позивачем обставини свідчать про безпосередній зв`язок між пошкодженням унаслідок бойових дій території та майна підприємства, зокрема зазначеного вантажопідйомного обладнання, та можливістю виконання ним зобов`язань за імпортними контрактами в частині прийняття товару.

Щодо виконання позивачем зобов`язань за контрактом №02/06/23 від 02.06.2023, суд враховує, що за умовами цього договору позивач виступав продавцем товару, а VARIANT PROFILE S.R.L. - покупцем. За специфікаціями до зазначеного контракту позивачем здійснювалася часткова поставка товару. За твердженням позивача, подальше виконання зобов`язань за цим контрактом було ускладнене внаслідок пошкодження виробничих потужностей підприємства внаслідок бойових дій.

Доводи відповідача щодо можливості використання позивачем інших приміщень судом оцінено з урахуванням наданих позивачем пояснень та доказів. Зокрема, позивач зазначає, що приміщення за адресами: вул. Велика Панасівська у м. Харкові, вул. Пащенківська у м. Харкові та у м. Хмельницькому не були придатними для прийняття та обробки відповідного великогабаритного товару, оскільки не мали необхідного вантажопідйомного обладнання або використовувалися як аварійні, орендовані, підсобні приміщення чи не використовувалися як виробничі або складські.

Про виникнення обставин, які, за твердженням позивача, унеможливили подальше виконання договірних зобов`язань, товариство повідомило контрагента листами від 28.05.2024 №296, №297, №299 та від 28.08.2024 №361.

Крім того, позивач звернувся до Харківської торгово-промислової палати, за результатами чого отримав сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №6300-24-1953 від 23.10.2024, №6300-24-1954 від 23.10.2024, №6300-24-1965 від 23.10.2024, №6300-24-1999 від 24.10.2024 та №6300-24-2000 від 24.10.2024.

У зазначених сертифікатах засвідчено наявність форс-мажорних обставин, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану, та воєнних (бойових) дій на території м. Харкова Харківської області, які, за висновками Харківської торгово-промислової палати, унеможливили виконання позивачем зобов`язань за контрактами №01/06/23 від 01.06.2023, №01/06/23 від 01.06.2023 та №02/06/23 від 02.06.2023 у визначені строки.

Водночас наведені сертифікати підлягають оцінці не ізольовано, а у сукупності з іншими доказами, які характеризують конкретні обставини виконання позивачем кожного із зазначених зовнішньоекономічних контрактів.

Так, відповідно до акта про пожежу, складеного представниками ВЗНС по Холодногірському району ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області 27.05.2024, на об`єкті - цеху зі складським приміщенням за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3, власником якого є ТОВ «Ескаль», унаслідок пожежі було знищено дах та рубероїд, пошкоджено готову продукцію, серверне обладнання з комп`ютерною технікою, архівну документацію, зокрема ТОВ ВК «Індастрі». Причиною пожежі в акті зазначено проведення бойових (воєнних) дій.

Крім того, відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024221220000911 (№1), зареєстрованому 27.05.2024, зазначено, що 27.05.2024 військовослужбовцями підрозділів збройних сил Російської Федерації здійснено обстріл території за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3, унаслідок чого пошкоджено будівлі та майно ТОВ ВК «Індастрі», ТОВ «Ескаль».

Отже, наведені докази підтверджують факт настання 27.05.2024 подій, пов`язаних із бойовими діями, безпосередньо за адресою здійснення господарської діяльності позивача, а також факт пошкодження внаслідок цих подій майна та приміщень, пов`язаних із діяльністю товариства.

Щодо доводів відповідача про наявність у позивача можливості прийняття товару за контрактами за іншими адресами здійснення господарської діяльності та в інших приміщеннях за оспорюваною адресою, колегія суддів зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у період, що має значення для спірних правовідносин, використовував у своїй господарській діяльності, зокрема, такі нежитлові приміщення:

- нежитлова будівля літ. Ш-1, розташована за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), б. 129, загальною площею 391,8 кв.м. Призначення приміщень підсобне, коридор, склад, гаражі. Площа цих приміщень: основні склади різних площ, загальною площею 300,00 кв. м, допоміжні приміщення загальною площею 91,8 кв.м;

- нежитлова будівля літ. Щ-1, розташована за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), б. 129, загальною площею 380,1 кв.м. Призначення приміщень склади. Площа цих приміщень: основні склади різних площ, загальною площею 380,1 кв. м;

- нежитлова будівля літ. Б-1, розташована за адресою: м. Харків, вул. Пащенківська, буд. 22, загальною площею 86,4 кв.м. Призначення приміщень підсобне, коридор, прохідна, основне, кімната охорони;

- нежитлова будівля літ. В1-1, яка складається з: нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-33, антресолів № 34-40, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), б. 129, загальною площею 5477,7 кв.м, на підставі договору оренди № 01/04/24 від 01.04.2024 знаходилась у користуванні ТОВ «С.С.СКАФОЛДІНГ» у період з 01.04.2024 по 30.11.2024;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 23-35, XIV, 2-го поверху № 36-38. 63-6 80 № XVII, 3-го поверху № 81-83, 104-114, XIX в літ Б-3, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), б. 129, являє собою групу нежитлових приміщень, що складається з кабінетів, вбиралень, комор, їдальні, підсобне приміщення, коридор, балкон.

Зазначені обставини підтверджуються технічними паспортами на відповідні об`єкти, договором оренди № 01/04/24 від 01.04.2024, а також актами приймання-передачі від 01.04.2024 та від 30.11.2024, наявними в матеріалах справи.

При цьому сам факт наявності у позивача інших нежитлових приміщень за різними адресами не свідчить про можливість використання таких приміщень для прийняття та розвантаження товару, який поставлявся за спірними контрактами.

Як убачається з технічних характеристик зазначених приміщень, вони мають різне функціональне призначення, зокрема використовуються як підсобні, складські, адміністративні та інші приміщення. Водночас матеріали справи не містять відомостей про обладнання цих об`єктів відповідним вантажопідйомним обладнанням, необхідним для проведення робіт з розвантаження великогабаритного товару, а щодо окремих приміщень - також про можливість використання їх за призначенням як виробничих або складських.

Отже, наявність у позивача інших приміщень за адресами здійснення господарської діяльності сама по собі не підтверджує можливості фактичного прийняття ним товару за спірними контрактами у таких приміщеннях. Відповідач, посилаючись на відповідну обставину як на підставу для заперечення впливу форс-мажорних обставин на виконання позивачем договірних зобов`язань, не надав належних та допустимих доказів того, що зазначені приміщення були придатними для прийняття та розвантаження поставленого товару з урахуванням його габаритів, ваги та необхідності використання відповідного вантажопідйомного обладнання.

Так само матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували можливість прийняття позивачем товару за іншими адресами здійснення господарської діяльності у м. Хмельницькому.

За таких обставин доводи відповідача про наявність у позивача реальної можливості прийняти товар за іншими адресами здійснення господарської діяльності не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують наведених позивачем обставин щодо неможливості прийняття товару за умовами спірних контрактів.

Як убачається з матеріалів справи, у позивача на обліку перебував козловий вантажний кран максимальною вантажопідйомністю 12,5 тонн, що підтверджується паспортом відповідного крана, наявним у матеріалах справи.

Водночас згідно зі службовою запискою від 29.05.2024 начальника ЕМВ на ім`я директора позивача, після ворожого бомбардування 27.05.2024 ділянки за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3, козловий кран вантажопідйомністю 12,5 тонн, реєстраційний № 35647, був пошкоджений. За результатами його огляду виявлено обриви кабельних шлейфів, а після їх відновлення робота приводу за командою «майна» не відновилася. У зазначеній службовій записці також вказано на необхідність залучення спеціалізованої організації для проведення діагностування та ремонту крана.

Крім того, відповідно до довідки від 22.04.2025 № 368, на балансі ТОВ «Виробнича компанія «Індастрі», крім пошкодженого козлового електричного крана вантажопідйомністю 12,5 тонн, обліковувалися навантажувачі вантажопідйомністю від 3 до 3,5 тонн. Отже, наведені докази свідчать про відсутність у позивача після пошкодження крана іншого вантажопідйомного обладнання, характеристики якого дозволяли б здійснити розвантаження відповідних рулонів сталі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пошкодження 27.05.2024 козлового крана, який використовувався позивачем для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, мало безпосереднє значення для можливості прийняття товару, поставка якого за імпортними контрактами мала здійснюватися на адресу: м. Харків, вул. Лозівська, 3.

При цьому умови пунктів 8.1 та 9.1 контрактів № 01/06/23 від 01.06.2023 передбачали відповідні наслідки настання обставин непереборної сили, у тому числі щодо виконання сторонами своїх договірних зобов`язань. З огляду на встановлені обставини пошкодження обладнання, необхідного для прийняття та розвантаження товару, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що невиконання позивачем зобов`язань щодо прийняття товару було зумовлено обставинами, які залежали від його волі.

Щодо доводів відповідача про можливість здійснення позивачем розрахунків за експортним контрактом № 02/06/23 від 02.06.2023, колегія суддів зазначає, що відповідно до погоджених сторонами умов оплати за специфікаціями № 19-33 передбачалася 100-відсоткова оплата одним платежем протягом 14 календарних днів після отримання товару в повному обсязі, а за специфікаціями № 34-41 - 100-відсоткова оплата одним платежем протягом 3 календарних днів після отримання товару в повному обсязі.

Таким чином, виникнення у контрагента позивача обов`язку здійснити оплату було пов`язано з повним отриманням товару, передбаченого відповідною специфікацією. Водночас матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив лише часткову поставку товару.

Крім того, листом від 09.10.2024 VARIANT PROFILE S.R.L. у відповідь на лист позивача від 28.08.2024 № 361 повідомив про неможливість здійснення оплати за вже поставлений товар, оскільки такий товар був поставлений не в повному обсязі, що не відповідало погодженим сторонами умовам оплати.

За таких обставин саме по собі посилання відповідача на можливість перерахування контрагентом позивача коштів за вже поставлений товар не спростовує встановлених обставин щодо відсутності передбачених контрактом умов для здійснення такого платежу, оскільки сторонами було погоджено проведення оплати після отримання товару в повному обсязі.

Колегія суддів також враховує, що підставою для висновку про наявність форс-мажорних обставин у цій справі є не сам по собі факт введення воєнного стану в Україні, а конкретні події, що відбулися 27.05.2024 на території підприємства позивача внаслідок бойових дій, та їх безпосередні наслідки для господарської діяльності товариства, зокрема пошкодження майна та козлового крана, необхідного для прийняття та розвантаження товару.

З огляду на встановлені обставини у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність причинного зв`язку між бойовими діями, які мали місце 27.05.2024 на території підприємства позивача, пошкодженням виробничих приміщень та обладнання і неможливістю виконання позивачем у визначені строки конкретних договірних зобов`язань за спірними зовнішньоекономічними контрактами.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII підстав для зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин. Відтак висновок контролюючого органу про порушення позивачем строків розрахунків та наявність підстав для нарахування пені є необґрунтованим.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 15354/2201-0706 від 03.07.2025 та наявність підстав для його скасування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua