Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №560/11066/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11066/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

29 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просило скасувати постанову від 02.06.2026 ВП №79923112 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскарженою постановою державного виконавця накладений штраф 10200,00 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №560/5599/25. Проте, на думку скаржника, штраф визначений позивачу безпідставно, оскільки рішення суду виконане в повному обсязі.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№79923112 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду, виданого 18.12.2025 у справі №560/5599/25 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", з урахуванням виплачених сум.

На підставі заяви стягувача 07.01.2026 державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП№79923112, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відомості про виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання постанови державного виконавця, а також докази інформування про це виконавця у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

06.02.2026 на адресу органу ДВС надійшла повторна заява стягувача щодо невиконання боржником судового рішення.

10.03.2026 державним виконавцем складений акт про невиконання рішення суду без поважних причин та прийнята спірна постанова про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн.

Вказана постанова оскаржена до Хмельницького окружного адміністративного суду та рішенням суду від 23.04.2026, яке залишене в силі згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Станом на 02.06.2026 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №5605529/25 залишалося не виконаним так як документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило про що складено акт державного виконавця.

02.06.2026 згідно статей 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу ВП №79923112, якою за невиконання рішення суду без поважним причин накласти на боржника: Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником рішення без поважних причин, що підтверджується його актом та іншими матеріалами виконавчого провадження, подальше притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу є правомірним, державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржило його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, є помилковим та необґрунтованим. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі № 560/5595/25 виконано відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404 передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.1-2 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами ч. 2 ст. 75 Закону №1404 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.

Як зазначалося, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№79923112 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду, виданого 18.12.2025 у справі №560/5599/25 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", з урахуванням виплачених сум.

Апеляційний зазначає, що предметом покладеного судом обов`язку згідно наведеного вище рішення було не лише здійснення одноразового перерахунку пенсії, а й виплата перерахованої пенсії. Тому під час вирішення цієї справи визначальним є не надання оцінки правильності застосування пенсійним органом норм матеріального права після ухвалення судового рішення, а з`ясування того, чи було виконано рішення суду у спосіб та порядку, визначених виконавчим документом.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 по справі №560/5599/25 у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом накладено на боржника штраф в розмірі 5100,00 грн. та повторно зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/5485/26 від 23.04.2026 відмовлено у задоволені позову про скасування постанови про накладення штрафу.

Станом на 02.06.2026 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/5529/25 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило про, що складено Акт та накладено на боржника штраф в подвійному розмірі 10200,00 грн.

Суд зазначає, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами. Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.

Разом з тим, в процесі судового розгляду будь-яких інших доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 по справі №560/5599/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суду не надано.

Тому, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належного виконання боржником судового рішення на момент винесення державним виконавцем постанови про повторне накладення штрафу.

Також, колегія суддів зазначає, що констатація боржником факту неможливості виконання судового рішення в повному обсязі, з посиланням на певні обставини, не є достатнім доказом на підтвердження поважності причин такого невиконання.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Додатково колегія суддів враховує, що судовим рішенням у справі №560/5485/26 вже було підтверджено правомірність накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за аналогічне порушення, що свідчить про системний характер невиконання відповідачем судових рішень.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та, як наслідок, відсутності підстав для скасування спірної постанови.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.