Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №240/623/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/623/26

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача, які призвели до нарахування та виплати позивачу пенсії на виконання судового рішення у справі №240/14271/24 без урахування вимог частини четвертої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки проведений відповідачем перерахунок пенсії здійснено без урахування коефіцієнта збільшення 1,115.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС, та отримує пенсію на підставі Закону України №796-XII.

2.2 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі №240/14271/24, яке набрало законної сили у встановленому порядку, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік щомісячно, з урахуванням раніше виплачених коштів, з 25.01.2024.

2.3 На виконання судових рішень Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провело перерахунок пенсії позивача з 25.01.2024, основний розмір якої на час розгляду справи складав 15323,82 грн.

2.4 Позивач, вважаючи, що розмір її пенсії з урахуванням індексації з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 має становити 15836,82 грн, звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які призвели до нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії на виконання постанови Верховного Суду від 26.12.2024 у справі №240/14271/24 без виконання вимог частини четвертої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування ОСОБА_1 з 05.07.2025 пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115 та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

3.2 Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, а законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, зокрема зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 передбачено з 01.03.2025 перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, у тому числі пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд також послався на висновок Верховного Суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 щодо застосування під час індексації пенсій положень частини другої статті 42 Закону України №1058-IV та зазначив, що під час перерахунку пенсії з метою забезпечення її індексації має використовуватися той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення справи.

4.2 Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІ. Мотивувальна частина.

Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон №1282-XII).

1.2 Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

1.3 Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

1.4 Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

1.5 Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

1.6 Механізм проведення такого перерахунку визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі – Порядок №124).

1.7 Водночас частиною третьою статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796-XII) передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися у розмірі відшкодування фактичних збитків, а розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за встановлені цією нормою розміри.

1.8 При цьому частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII передбачено, що розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

1.9 Пунктом 2 Порядку №124 визначено перелік пенсій, які підлягають перерахунку, зокрема пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків.

1.10 Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 1 березня 2025 року встановлено коефіцієнт збільшення 1,115. Зазначеною постановою також передбачено підвищення відповідних пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням встановленого коефіцієнта.

1.11 Отже, законодавством передбачено механізм щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону №796-XII, із застосуванням визначених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів збільшення. Разом з тим вирішення питання про застосування такого коефіцієнта залежить від способу, за яким визначено розмір конкретної пенсії.

Судом встановлено, що пенсію позивачки визначено на підставі статті 54 Закону №796-XII у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.

1.12 Відповідно до статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за встановлених законом умов визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

1.13 Таким чином, у цій справі спірним є не питання існування загального механізму індексації пенсій, передбаченого постановою №209, а питання можливості додаткового застосування коефіцієнта 1,115 до пенсії позивачки, розмір якої визначено виходячи із шести мінімальних пенсій за віком.

1.14 З цього приводу апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24 виходила з того, що при вирішенні питання щодо наслідків перерахунку пенсії визначальними є підстава та характер такого перерахунку, а не лише факт його проведення на виконання судового рішення. У зазначеній справі предметом оцінки був перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що мало наслідком зміну складових грошового забезпечення.

1.15 Зазначений правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 15 травня 2026 року у справі №240/16039/25 до правовідносин щодо пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.

1.16 У цій постанові Верховний Суд виходив із того, що у разі застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, обчислених виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається через розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, матиме місце подвійне врахування інфляційних процесів, оскільки відповідна розрахункова величина щороку визначається законом про Державний бюджет України.

1.17 При цьому Верховний Суд зазначив, що здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення саме по собі не є підставою для додаткового застосування коефіцієнта збільшення. Визначальним є підстава, у зв`язку з якою проведено перерахунок пенсії.

1.18 Наведені висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки пенсія позивачки, як і у справі №240/16039/25, визначена відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а спір виник щодо додаткового застосування коефіцієнта збільшення 1,115, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №209.

1.19 Отже, саме по собі посилання позивачки на постанову Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 та встановлений нею коефіцієнт збільшення 1,115 не є достатньою правовою підставою для додаткового перерахунку пенсії, визначеної виходячи з шести мінімальних пенсій за віком.

1.20 Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не врахував наведених правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 54 Закону №796-XII у взаємозв`язку з положеннями законодавства, які визначають мінімальну пенсію за віком та порядок індексації пенсій.

1.21 За таких обставин висновок суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незастосування до пенсії позивачки коефіцієнта збільшення 1,115 та про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок є помилковим.

1.22 Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати пенсії без застосування коефіцієнта збільшення 1,115 та про зобов`язання здійснити відповідне нарахування і виплату задоволенню не підлягають.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги відповідача є слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

2.3 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.