Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №560/8454/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8454/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2 Обґрунтовує позовні вимоги тим, що станом на день прийняття наказу про звільнення відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач проходив службу в Бюро економічної безпеки України.

2.2 Наказом від 16.03.2026 №93-к/ДСК-ДП позивача звільнено зі служби за власним бажанням.

2.3 Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2026 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки при звільненні ОСОБА_1 із займаної посади;

- зобов`язано Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби:03 календарні дні щорічної основної відпустки та 01 календарний день щорічної додаткової відпустки за грудень 2022 року; 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2023 рік; 25 календарних днів щорічної основної відпустки та 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2024 рік; 30 календарних днів щорічної основної відпустки та 10 календарних днів щорічної додаткової відпустки за 2025 рік.

- у задоволенні інших вимог відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що спеціальним законодавством не врегульовано питання компенсації невикористаної частини відпустки за минулі роки, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», якими передбачено право працівника у разі звільнення на виплату грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору

4.2 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

1.1 Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Таке право забезпечується, зокрема, наданням оплачуваної щорічної відпустки.

1.2 Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

1.3 Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України.

1.4 Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану визначено Законом України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Абзацом четвертим частини першої статті 12 цього Закону встановлено, що у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».

1.5 Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 19 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України «Про державну службу».

1.6 Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

1.7 Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1333 затверджено Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

1.8 Положенням №1333 визначено, що особам, які мають спеціальні звання БЕБ, надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Положенням.

Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток надаються відповідно до законодавства про відпустки.

1.9 Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, становить 30 календарних днів. За кожний повний календарний рік вислуги років, який обчислюється відповідно до вимог пункту 35 Положення №1333, після досягнення п`ятирічного стажу служби особі, яка має спеціальне звання БЕБ, надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

1.10 Відповідно до Положення №1333 щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку особі, яка має спеціальне звання БЕБ, яка звільняється з БЕБ, виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

1.11 Спеціальним законодавством – Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» та Положенням №1333 не врегульовано питання компенсації невикористаної частини відпустки за минулі роки.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», якими передбачено право працівника у разі звільнення на виплату грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

1.12 Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, особа має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, які не були використані в попередніх роках, що виражається у праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку.

1.13 Для забезпечення дотримання гарантованого статтею 45 Конституції України права на відпочинок законодавець передбачив можливість перенесення відпусток на інший період або компенсації у вигляді грошових виплат.

1.14 З огляду на відсутність у спеціальному законодавстві, яке регулює умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ДБР, чіткої регламентації питання невикористаних днів відпустки за попередні роки, Верховний Суд у постановах від 14.11.2024 у справі №420/3971/23 та у справі №380/16768/22 підтримав застосування до спірних правовідносин загальних норм трудового законодавства, зокрема КЗпП України та Закону №504/96-ВР.

1.15 Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 29.11.2024 у справі №560/19513/23, від 05.12.2024 у справі №160/13485/23, від 21.01.2025 у справі №400/11565/23.

1.16 Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в Бюро економічної безпеки України. Наказом від 16.03.2026 №93-к/ДСК-ДП позивача звільнено зі служби за власним бажанням, при цьому при звільненні позивачу не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, так, за грудень 2022 року позивач мав невикористаними 3 дні щорічної основної та 1 день щорічної додаткової відпустки, за 2023 рік – 30 днів основної та 15 днів додаткової відпустки, за 2024 рік – 25 днів основної та 15 днів додаткової відпустки, за 2025 рік – 30 днів основної та 10 днів додаткової відпустки.

1.17 Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спеціальним законодавством не врегульовано питання компенсації невикористаної частини відпустки за минулі роки, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки».

1.18 Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.

1.19 Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та зобов`язання Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби, а саме за грудень 2022 року, 2023, 2024 та 2025 роки.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.