Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №240/26392/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/26392/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153.

1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Відповідно до витягу з наказу №286-ОС від 06.08.2021 ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 . Контракт про проходження військової служби укладено строком на три роки - з 30.03.2021 до 29.03.2024.

2.2 Після закінчення строку дії контракту позивач продовжив дію контракту у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_1 , на підставі наказу №431-ОС від 17.05.2024.

2.3 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та отримав вибухову травму 16.06.2025.

2.4 Вважаючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 він має право на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі один мільйон гривень, позивач через свого представника звернувся до відповідача із адвокатським запитом про виплату вказаної вище грошової винагороди.

2.5 Листом від 05.09.2025 керівництво ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомило, що позивач не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, оскільки контракт про проходження військової служби укладено 30.03.2021, тобто до моменту введення на території України воєнного стану.

2.6 Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 у задоволенні позову відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції виснував, що позивач станом на 24 лютого 2022 року вже перебував на військовій службі за контрактом та у подальшому переуклав контракт на проходження військової служби, у зв`язку з чим положення постанови №153 на нього не поширюються, а відповідач правомірно відмовив йому у виплаті одноразової грошової винагороди в розмірі один мільйон гривень.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

4.1 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду позивач зазначає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

4.3. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців» (Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

1.3 Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

1.4 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі- Постанови 153), яка набрала чинності 13.02.2025р., Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (пункт 1 Постанови №153).

1.5 Пунктом 3 Постанови 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є:

- громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

- Збройні Сили;

- Національна гвардія;

- Державна прикордонна служба;

- Міністерство оборони;

- Міністерство внутрішніх справ;

- військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету

1.6 Пунктом 4 Постанови 153 установлено, що:

- особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

- військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

1.7 Наведеними вище нормами визначена сукупність умов для набуття військовослужбовцем з числа громадян України права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,00 грн.

1.8 Так, виплату винагороди у розмірі 1000000,00 грн. мають отримати громадяни України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, зокрема, Збройних Сил, які на момент набрання чинності Постановою №153 (13 лютого 2025 року): не досягли віку 25 років і були прийняті/призвані на військову службу під час введення в Україні воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно або за тих самих умов менше шести місяців сукупно та отримали під час захисту Вітчизни захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), чи перебували та звільнені з полону (за винятком тих, які добровільно здалися в полон).

1.9 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року №942 вказані умови для отримання винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розповсюджуються також на військовослужбовців, які не досягли віку 25 років і були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу/ або проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»/ або проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно.

1.10 Обов`язковою умовою для виплати винагороди є також та обставина, що вказані військовослужбовці не притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.

1.11 Отже, п.3, 4 Постанови № 153 у якості ознак відповідності визначає такі вимоги:

- особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

- до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;

- проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);

- строк участі в бойових діях, станом на 13.02.2025, становить не менше шести місяців, а в разі наявності захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, менше шести місяців.

1.12 Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до витягу з наказу №286-ОС від 06.08.2021 ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_2 . Контракт про проходження військової служби укладено строком на три роки – з 30.03.2021 до 29.03.2024.

1.13 Отже, на військову службу позивач був прийнятий 30 березня 2021 року, тобто до введення на території України воєнного стану 24 лютого 2022 року.

1.14 Після закінчення строку дії вказаного контракту позивач продовжив проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на підставі наказу №431-ОС від 17.05.2024.

1.15 Разом з тим, саме по собі продовження проходження військової служби та укладення у подальшому контракту не змінює встановленого факту первісного прийняття позивача на військову службу, яке відбулося 30.03.2021, тобто до введення воєнного стану.

1.16 Відтак позивач не відповідає передбаченій абзацом другим пункту 4 Постанови №153 умові щодо прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану.

1.17 Колегія суддів також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 пункт 4 Постанови № 153 було доповнено, зокрема, положенням щодо військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу. Водночас це доповнення не виключає та не змінює вимог, встановлених абзацом другим пункту 4 Постанови № 153, а визначає додаткову категорію військовослужбовців, на яку поширюється дія цього пункту за умови дотримання таких вимог.

1.18 За таких обставин доводи апеляційної скарги про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу четвертого пункту 4 Постанови №153 є необґрунтованими.

1.19 Посилання позивача на факт безпосередньої участі у бойових діях та отримання вибухової травми 16.06.2025 не спростовують наведеного висновку, оскільки зазначені обставини не усувають встановленої Постановою №153 вимоги щодо належності військовослужбовця до визначеної абзацом другим пункту 4 категорії осіб.

1.20 Оскільки позивач уклав контракт до 24 лютого 2022 року, він автоматично не підпадає під дію цього експериментального проєкту, зазначена обставина є самостійною та абсолютною підставою для відмови у задоволенні позову.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.