Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №334/6739/26
Суддя: Філіпова І. М.
Дата документу 11.09.2026
Справа № 334/6739/26
Провадження № 2/334/4644/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючої судді Філіпової І. М.,
секретаря Мандик М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
07.07.2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя звернулося ТОВ «Коллект Центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/0857/82/0481234 від 18.09.2015 року у розмірі 38565,33 грн, а також судові витрати у виді судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 18.09.2015 року між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк» було укладено кредитний договір №010/0857/82/0481234.
Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 1000,00 грн, строк кредиту 48 місяців, з 18.09.2015 року по 18.09.2019 року, а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45 відсотків.
Кредитодавець належним чином виконав умови договору, надав у користування позичальника кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору.
20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Ведикт Капітал» було укладено договір №114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договорами, у тому числі і №010/0857/82/0481234.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за договором №010/0857/82/0481234.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, тому станом на день формування позовної заяви сума заборгованості становить 38565,33 грн, з яких: заборгованість за основним за основним зобов`язанням ( за тілом кредиту) – 13815,92 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 20474,05 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - 4275,36 грн.
17.08.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а, відтак суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.09.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0857/82/0481234.
Відповідно до п. 1.1 договору, з дати початку кредитування клієнт має право отримувати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах встановлених договором. Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних операцій за картковим рахунком
Згідно п. 1.2 договору, максимальний ліміт кредиту за договором складає 2000,00 грн, розмір поточного ліміту на дату укладення договору складає 1000,00 грн, строк користування кредитом 48 місяців з 18.09.2015 року по 18.09.2019 року; процентна ставка фіксована - 45 відсотків річних.
Поточний ліміт встановлюється банком щомісячно та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений (п. 1.10 договору).
За користування кредитом клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати банку проценти за ставкою, визначеною у п. 1. 5 договору.
Також, позивачем надано копію додатку №1 до договору, копію заяви на отримання кредиту за програмою кредитування “кредитна карта”, копію довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по продукту “кредитна картка”, з якими під підпис був ознайомлений відповідач, а також виписку по рахунку в ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” за період з 18.09.2015 року по 11.10.2019 року.
Із виписки по особовому рахунку вбачається, що АТ «Райффазен Банк» виконав умови цього договору та надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом. Згідно розрахунку здійсненому АТ «Райффайзен Банк» станом на 11.10.2019 року заборгованість становить 14071,42 грн, яка складається: заборгованість за дозволеним овердрафтом 11300,00 грн, заборгованість з недозволеним овердрафтом 2515,92 грн, заборгованість за відсотками 255,50 грн, заборгованість за штрафами 0,00 грн.
20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №114/2-19-F.
Відповідно до п. 2.1 договору, на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно до т. 512-519 ЦК України первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.
10.10.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено додаткову угоду до договору відступлення прав вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 року.
Відповідно до Реєстру боржників від 11.0.2019 року, у переліку під номером 210, вказаний договір №010/0857/82/048/1234, боржник ОСОБА_1 , сума договору 11300,00 грн, загальна сума заборгованості 14071,42 грн, сума заборгованості за основною сумою боргу 13815,92 грн, сума заборгованості за відсотками 255,50 грн.
10.01.2023 року між ТОВ «ФК «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю – продаж) прав вимоги, відповідно до якого за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі новому кредитору (відступлення права вимоги).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісного кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах , визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами) з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Згідно копії реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю – продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, у переліку під номером 78410, вказаний договір №010/0857/82/0481234, боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості – 34289,97 грн, сума виданого кредиту 11300,00 грн, сума заборгованості за основним зобов`язанням – 13815,92 грн, сума заборгованості за нарахованими відсотками 20 474,05 грн.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За статтями 512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0857/82/0481234, здійсненим АТ «Райффайзен Банк» загальна сума заборгованості складає 14071,42 грн, яка складається: тіло кредиту – 13815,92 грн, відсотки за користування кредитом – 255,50 грн.
Враховуючи, що кредит видано на 48 місяців та строк договору закінчується 18.09.2019 року, були відсутні підстави для нарахування відсотків відповідно до умов кредитного договору після закінчення строку його дії. Підстави вважати, що договір було продовжено на той самий строк відповідно до умов п. 1.13 договору відсутні.
Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі 14071,42 грн.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати пропорційно до задоволених вимог.
01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 2.1 адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги.
Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 2685 від 01.05.2026 року та витягу з акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року позивачем було отримано наступні послуги: усна консультація з вивченням документів, 2 години, вартість 4000,00 грн, складання позовної заяви, 3 години - 9000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково у розмірі 14071,42 грн, стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн у справі незначної складності є надмірним тягарем для відповідача, тому суд вважає, що понесені витрати позивачем на правову допомогу також підлягають зменшенню пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263, 265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №010/0857/82/0481234 від 27.02.2017 року в розмірі 14 071 грн 42 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у виді судового збору у розмірі 1214грн 29 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 4743 грн 34 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Філіпова І. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua