Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №333/5129/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5129/26

Провадження №2/333/4407/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину. В обґрунтування позову зазначає, що відповідачка по справі - його колишня невістка, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з його сином ОСОБА_5 з 25.07.2009 року та від якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_6 . Шлюб між його сином та відповідачкою було розірвано рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24.02.2022 року його син ОСОБА_5 пішов захищати Батьківщину та ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання трагічно загинув. Після розлучення його сина з відповідачкою по справі, а саме з 2014 року онука ОСОБА_6 проживає разом з ним та її бабусею ОСОБА_7 та проживала разом з її батьком до дня його мобілізації за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначає позивач, після розірвання шлюбу його сина з відповідачкою у 2014 році, остання не спілкується з донькою, фактично за власною ініціативи відмовилась від виконання батьківських обов`язків, а він виховує та утримує онуку. У зв`язку з тим, що відповідачка ухилялась від матеріального утримання дитини онука була вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачки на її користь аліментів та рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2025 року такий позов був задоволений та стягнуто з відповідачки на користь онуки аліменти на її утримання у розмірі частини з усіх видів заробітку/доходу відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісяця починаючи з 03.09.2025 року і до досягнення нею повноліття. Посилаючись на те, що після загибелі його сина, онука перебуває повністю на його утримання та він забезпечує її одягом, продуктами харчування, витрачає кошти на її лікування та оздоровлення, забезпечує технічне обладнання для її навчання та у зв`язку з цим витрачає додаткові кошти, а саме за навчання онуки в іноземній школі сплатив 10 525,00 грн. (за період з березня 2024 року по травень 2025 року), придбав для неї окуляри за рецептом лікаря, оскільки вона має проблеми із зором, на суму 3 640, 00 грн., на ортопедичні послуги у клініці Happy Dental Clinic сплатив 57 850, 00 грн. та придбав їй для навчання у гімназії планшет IPAD вартістю 24 143,00 грн., а всього витратив суму у розмірі 96 158, 00 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь в якості додаткових витрат на онуку, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.06.2026 року через канцелярію суду від представника відповідачки ОСОБА_8 – адвоката Булдигіної М.С. надійшов відзив у справі, в обґрунтування якого зазначається, що відповідачка позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Посилається на те, що згідно рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/8311/25 з неї на користь її дитини вже стягуються аліменти на її утримання, що в середньому на місяць становить 14 000, 00 грн., що на її думку, є достатнім для закриття як основних так і базових потреб дитини, так і покриття репетитора з англійської мови на що посилається позивач, де в середньому сплачується 750,00 грн. на місяць, а також на разове придбання позивачем окулярів на суму 3640, 00 грн. В той же час, відповідачем сплачуються додаткові витрати, а саме на лікування у ортодонта, брекет-систему та в загальному розмірі відповідачкою вже було сплачено 20 000,00 грн. на послуги ортодонта, хоча лікування у ортодонта не має постійного характеру, як хвороба чи каліцтво дитини, та закінчується зняттям брекет-системи - закінчення лікування. Також зауважує на тому, що вибір позивача купити онуці саме дорого вартісну техніку Apple Ipad 11 та IPhone 16 не може бути віднесено до необхідних технічних засобів для дитини. На думку відповідачки, позивачем не доведено існування особливих обставин, які зумовили б необхідність купівлі дороговартісної техніки «Apple» у 16 років, що зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків. Також просить врахувати, що вона має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сама вона хворіє на бронхіальну астму, яка потребує щоденного лікування, а її чоловік також є інвалідом 3 групи. Крім того зазначає, що додаткові витрати на дитину стягуються якщо вони викликані особливими обставинами, проте у її доньки відсутні важка хвороба або потреба в постійному лікуванні, розвиток здібностей дитини, водночас сплата за репетитора англійської мови покривається аліментами та це не зумовлено особливими обставинами. Також відповідачка зазначає про те, що виникає питання в необхідності здійсненні дороговартісного лікування в стоматологічній клініці та застосуванні «художньої реставрації зубів», на що згідно квитанцій було витрачено велику суму коштів. Особистий вибір позивача витрачати велику суму коштів на художню реставрацію зубів у дитини, купівлю онуці найкращих технічних приладів не може вважатися необхідними додатковими витратами на дитину, тим паче не обговоривши це спільно з нею, як матір`ю дитини, яка не позбавлена батьківських прав, завжди перебуває на зв`язку, систематично намагається підтримувати зв`язок з дитиною, яка в силу обставин, на які впливає дідусь з бабусею, нажаль, не проявляє інтерес до підтримання спілкування з матір`ю. Крім того додатково сторона відповідачки зазначає, що позивач навмисно налаштовує дочку проти відповідачки, створює перешкоди у їх спілкуванні, подавав позов до суду про позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення аліментів на її утриманні, вважаючи що вона претендує на грошові кошти після загибелі сина позивача як військовослужбовця, однак у його позові було відмовлено та заперечує викладені позивачем обставини стосовно того, що вона не приймає участі у вихованні дитини та не цікавиться її життям.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити. Крім того зазначила, що всі питання щодо лікування та забезпечення дитини вирішувалися без згоди відповідачки, хоча вона не позбавлена батьківських прав відносно своєї дитини.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд доходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 10.09.2024 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, батьками неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є: ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (а.с.14).

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2014 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 було розірвано (а.с.6-7).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_10 в подальшому декілька разів укладала шлюб, у зв`язку з чим змінювала своє прізвище спочатку з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », згодом на « ОСОБА_13 », що зокрема, також підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 11.02.2026 року (а.с.66). Також відповідачка ще має малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 08.02.2017 року виданого Комунарським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.65).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14.06.2024 року про що зроблено актовий запис № 869 від 14.06.2024 року (а.с.15), копією свідоцтва про поховання № НОМЕР_4 (а.с.16).

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 (а.с.17) неповнолітня ОСОБА_6 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 виданого 31.01.1985 року відділом РАЦС Жовтневого райвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 84 (а.с.13), позивач є батьком загиблого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідно дідусем неповнолітньої ОСОБА_6 .

Неповнолітня ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає разом з дідусем ОСОБА_1 – позивачем по справі та бабусею ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади про місце проживання особи № 2025/012662741 від 01.09.2025 року (а.с.20), довідкою № 06.4-27/24324 від 27.10.2025 року про зареєстрованих осіб у жилі власника ОСОБА_1 (а.с.21) та копією акту обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_6 від 24.09.2024 року складеного відділом по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР (а.с.47).

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73487126 від 07.08.2023 (а.с.9), копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.08.2023 року (а.с.23), копії витягу з Державного реєстру речових прав № 341867130 від 07.08.2023 року (а.с.24) вбачається, що позивач ОСОБА_1 успадкував будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після своєї матері та є його власником, де наразі і проживає зі своєю дружиною та онукою ОСОБА_6 .

Згідно наказу Служби (управління) у справах дітей ЗМР № 1478 від 28.05.2026 року неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово влаштована в родину діда ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.05.2026 по 28.11.2026 (а.с.86).

Відповідно до інформації щодо виховання ОСОБА_14 від 23.07.2024 року за № 01-22/204 наданої Запорізькою гімназією № 103 (а.с.25), неповнолітня ОСОБА_6 навчається у вказаному навчальному закладі з 01 вересня 2016 року, дідусь ОСОБА_1 цікавиться справами дитини, сприяє поліпшенню навчальних досягнень, всі рекомендації щодо навчання та виховання виконує, батьківські збори відвідує, дитина забезпечена всім необхідним для навчання, одягнена по сезону.

Також з матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_6 відвідує курси англійської мови «Гаудеамус» (ФОП ОСОБА_15 ) з вересня 2017 року (а.с.22) та відповідно до наданих квитанцій (а.с.26-38) за період з березня 2024 року по травень 2025 року позивачем було сплачено за репетиторство англійської мови для дитини суму у розмірі 10 525, 00 грн.

Також судом встановлено, що для потреб дитини у навчанні позивачем було придбано у магазині «Yabloki.ua» (адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147) планшет iPad 11 (2025) вартість якого, разом з захисним склом, чохлом та супутньою послугою сервісне обслуговування, становила 24 143, 00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією від 02.08.2025 (а.с.39).

Крім того, для потреб дитини позивачем було придбано в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ФОП ОСОБА_16 ) окуляри (лінза окулярна та оправа пластикова) вартість яких разом з роботою майстра склала 3 640, 00 грн., що підтверджується копією товарного чеку № 45765/9353 від 08.10.2024 року (а.с.40).

На послуги стоматолога та ортопедичні послуги для дитини, що були надані клінікою «Happy Dental Clinic» позивач витратив 44 600, 00 грн., що підтверджується планом лікування дитини ОСОБА_6 (а.с.41), копією акту виконаних робіт № 000152266 від 28.10.2025 (а.с.42), копією акту виконаних робіт № 000152787 від 02.11.2025 (а.с.43), копією акту виконаних робіт № 000152805 від 03.11.2025 (а.с.44), копією акту виконаних робіт № 000153014 від 04.11.2025 (а.с.45), прибутковим касовим ордером № 000161298 від 30.06.2026 року (а.с.85).

На підтвердження своїх заперечень стороною відповідача надано письмові докази, зокрема: копію паспорта та ідентифікаційного номера відповідачки, копію витягу від 06.03.2026 про її місце реєстрації, копію свідоцтва про народження другої доньки серія НОМЕР_3 , копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_17 серія НОМЕР_2 , копія рапорту від 23.12.2025 року та повідомлення від Головного управління НПУ в Запорізькій області про проведення профілактичної бесіди з ОСОБА_1 котрий налаштовує доньку проти неї, копії квитанцій про сплату щомісячно грошових коштів у сумі 5 000, 00 грн. з листопада 2025 року по лютий 2026 року, копію квитанції на суму 76 541,13 грн. про сплату аліментів в рамках виконавчого провадження, скріншоти листування/переписки з соціальних мереж з донькою та шкільною вчителькою доньки, копію медичного огляду відповідачки від 23.10.2025 у пульмонолога, її поясненнями адресованими відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 17.03.2026 року стосовно обставин спілкування з донькою, копією наказу № 4113 від 26.09.2024 року Служби у справах (управління) дітей про припинення тимчасового влаштування неповнолітньої ОСОБА_6 .

Зазначені докази відповідачка подала на підтвердження своїх доводів про її зацікавленість життям доньки та прийманням у ньому участі, сплаті аліментів на її користь та додаткових витрат.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року роз`яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того, щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Так позивачем була заявлена сума на стягнення додаткових витрат на лікування зубів та ортопедичні послуги для дитини на суму 57 850, 00 грн., однак, як було встановлено судом, позивачем надано квитанції на підтвердження понесених витрат на суму 44 600, 00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення частини додаткових витрат, а саме витрат пов`язаних з лікуванням у стоматолога та ортопедичні послуги стоматолога у клініці «Happy Dental Clinic» на загальну суму 44 600, 00 грн. та витрати на придбання окулярів для дитини в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ФОП ОСОБА_16 ) на суму 3 640, 00 грн. підлягають задоволенню, оскільки викликані особливими обставинами - здоров`ям дитини та пов`язані з її лікуванням.

Разом з тим, витрати на оплату курсів англійської мови «Гаудеамус» (ФОП ОСОБА_15 ) у розмірі 10 525, 00 грн. та витрати на придбання планшета iPad 11 (2025) у сумі 24 143, 00 грн., на думку суду не можна вважати додатковими витратами, оскільки вони не викликані особливими обставинами, відносяться до загального розвитку дитини, і є не обов`язковими, а добровільним волевиявленням позивача як дідуся дитини, з яким вона на даний час мешкає. Крім того, позивач не надав доказів, що такі витрати пов`язані з розвитком певних здібностей дитини та є вкрай необхідними для її розвитку. Вказані витрати відносяться до звичайних витрат на дитину та повинні покриватися за рахунок аліментів, які сплачує відповідачка по справі на утримання своєї дитини, а тому в задоволенні цих позовних вимог суд відмовляє.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та підлягає стягненню сума у розмірі 48 240,00 грн. (44 600, 00 грн. + 3 640, 00 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 331, 20 грн. відповідно до квитанції № 288 від 12.02.2026 (а.с.1).

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 96 158,00 грн. задоволено вимоги на суму 48 240,00 грн., тобто на 50,17%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 667 грн. 86 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 180, 182, 184, 185, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП – НОМЕР_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , додаткові витрати на дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 48 240 (сорок вісім тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок та понесений судовий збір у сумі 667 (шістсот шістдесят сім) гривень 86 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2026 року

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська