Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №337/2048/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/2048/26

Провадження №2-др/333/44/26

ДОДАТКОВЕ рішення

Іменем України

01 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Кірюшина Артема Андрійовича про винесення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат по цивільній справі №337/2048/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №07816-05/2025 від 31.05.2025 року у розмірі 10160 (десять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: 8000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2160,00 грн – сума заборгованості за відсотками, в іншій частині позову – відмовлено, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на оплату судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

28 вересня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Кірюшина Артема Андрійовича у цивільній справі № 337/2048/26, в якій він просить суд стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені відповідачем і пов`язані із наданням професійної правової допомоги у справі в сумі 3500 гривень 00 коп. В обґрунтування вимог зазначено, що між ОСОБА_1 (замовник) та Адвокатським бюро «Артема Кірюшина» (виконавець) 29.04.2026 року укладено договір про надання правової допомоги. 27 вересня 2026 року між відповідачем та адвокатським бюро «Артема Кірюшина» складено акт виконаних робіт по договору, у якому викладений детальний перелік дій, пов`язаних із виконанням доручення відповідача, саме правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, яка складалась з аналізу судової практики та підготовки і направлення до суду відзиву на позовну заяву. Відповідно до вказаного акту загальна вартість послуг з надання професійної правової допомоги станом на 27.09.2026 року складає 3500,00 грн. Оплата виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 29 квітня 2026 року замовником проведена у готівковій формі в сумі 3500,00 грн. Претензій щодо виконання умов договору сторони одна до одної не мають. Того ж числа, а саме 27.09.2026 року відповідачем на користь Адвокатського бюро «Артема Кірюшина» було сплачено гонорар у сумі 3500,00 грн, що підтверджується копією акту виконаних робіт по договору.

29 вересня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на заяву про стягнення понесених судових витрат, в якому він просить суд повністю відмовити відповідачці у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат і залишити таку заяву без розгляду, у зв`язку з тим, що відсутні докази фактичного надання правничої допомоги, участь адвоката у справі не підтверджена, відсутня оплата. Відповідачем суду разом з відзивом на позовну заяву не було надано копію договору про надання правничої допомоги з додатками, акту приймання передачі послуг, копію квитанції про оплату послуг, як і не надано протягом 5 днів з дня винесення рішення суду. Вартість правничої допомоги в сумі з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірним. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необґрунтований. Враховуючи сукупність обставин цієї конкретної справи, розмір судових витрат у сумі 3500,00 грн, є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, справа розглядається без участі представників, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру), а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що суд розглядає виключно питання про судові витрати, питання про ухвалення додаткового рішення вирішується без повідомлення учасників справи, за наявними матеріалами справи.

Вивчивши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення представника позивача щодо клопотання, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як роз`яснено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2019 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Договором про надання правової допомоги від 29.04.2026 року, укладеним між ОСОБА_1 (замовник) та Адвокатським бюро «Артема Кірюшина» (виконавець) закріплені повноваження останнього на представництво інтересів позивача у суді. 27 вересня 2026 року між відповідачем та адвокатським бюро «Артема Кірюшина» складено акт виконаних робіт по договору, у якому викладений детальний перелік дій, пов`язаних із виконанням доручення відповідача, саме правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, яка складалась з аналізу судової практики та підготовки і направлення до суду відзиву на позовну заяву. Відповідно до вказаного акту загальна вартість послуг з надання професійної правової допомоги станом на 27.09.2026 року складає 3500,00 грн. Оплата виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 29 квітня 2026 року замовником проведена у готівковій формі в сумі 3500,00 грн.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідачка у відзиві просила стягнути з позивача судові витрати і зазначила, що у зв`язку з розглядом справи вона очікує понести витрати в розмірі 3500,00 грн, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу. Відповідачка і її представник отримали рішення суду 23 вересня 2026 року, у зв`язку з чим суд вважає, що представник відповідачки надав до суду докази у межах строку, встановленого ч.8 ст.141 ЦПК України.

При цьому, витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Проаналізувавши надані представником відповідачки докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, враховуючи заперечення представника позивача, суд дійшов висновку, що розмір заявлених відповідачкою витрат на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Разом з тим суд вважає необхідним зменшити їх розмір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (50 %) та стягнути з позивача на користь відповідачки 1750,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.11, 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Ухвалити по цивільній справі №337/2048/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – додаткове рішення з питання розподілу судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати з розгляду справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного додаткового судового рішення.

Повне додаткове рішення складене 01 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков