Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №302/1210/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1210/26

Провадження № 2/302/726/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02.10.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання – Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги такими обставинами.

05 травня 2018 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що складено актовий запис № 63.

Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як зазначає позивачка, протягом останнього часу відносини між нею та відповідачем істотно погіршилися. Сторони мають різні погляди на сімейне життя, ведення сімейного бюджету та виконання сімейних обов`язків, унаслідок чого між ними було втрачено взаєморозуміння.

За твердженням позивачки, відповідач належним чином не дбав про сім`ю та дітей, пізно повертався додому, не повідомляючи про своє місцеперебування, а також почав зловживати спиртними напоями, що призводило до сварок та конфліктів між подружжям.

Позивачка вказує, що 21 березня 2026 року між сторонами стався черговий конфлікт, під час якого, за її твердженням, відповідач застосував до неї фізичну силу, у зв`язку з чим вона викликала поліцію за місцем їхнього спільного проживання у місті Плзень Чеської Республіки, де на той час сторони проживали разом із трьома малолітніми дітьми.

За словами позивачки, після цієї події спільне проживання сторін остаточно припинилося. На цей час вони проживають окремо, у різних помешканнях у Чеській Республіці, подружніх відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть.

Позивачка зазначає, що втратила почуття до відповідача, не бажає надалі перебувати з ним у шлюбі та не має наміру відновлювати сімейні відносини. Крім того, за її твердженням, їй стало відомо, що відповідач на цей час проживає з іншою жінкою та також не має наміру зберігати сім`ю.

За таких обставин позивачка вважає, що сімейні відносини між сторонами фактично припинилися, їхній шлюб існує лише формально, а його подальше збереження суперечить її інтересам, інтересам відповідача та їхніх малолітніх дітей.

Спір щодо спільного майна подружжя та місця проживання дітей між сторонами відсутній. За твердженням позивачки, спільного майна, яке підлягає поділу, подружжя не має, а діти після розірвання шлюбу залишатимуться проживати разом із нею.

Позивачка також зазначає, що має намір звернутися до суду Чеської Республіки за місцем проживання та роботи відповідача з позовом про стягнення аліментів на утримання трьох дітей, для чого, за її твердженням, їй необхідно надати рішення суду про розірвання шлюбу.

Посилаючись на наведені обставини та положення статей 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 травня 2018 року Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 63, та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивачки – адвокат Гренджа Вікторія Юріївна подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за останнім відомим суду місцем його проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оскільки сторона позивачки не заперечувала проти заочного розгляду справи, а відповідач, щодо якого судом вжито передбачені законом заходи повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав та про причини неявки суд не повідомив, суд відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України дійшов висновку про наявність підстав для проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що складено актовий запис № 63. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , а також свідоцтвами про народження, виданими компетентним органом Чеської Республіки у місті Плзень: щодо ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , формуляр № НОМЕР_3 , та щодо ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_5 , формуляр № НОМЕР_4 .

Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини пред`явлення позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оцінивши встановлені обставини та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені. Сторони спільно не проживають, подружніх відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та не має наміру відновлювати сімейні відносини з відповідачем.

При цьому суд враховує фактичне припинення спільного проживання та подружніх відносин між сторонами, категоричне небажання позивачки продовжувати шлюбні відносини, а також відсутність у матеріалах справи обставин, які б свідчили про наявність реальних передумов для примирення сторін та відновлення сімейних відносин.

Суд також бере до уваги наявність у сторін трьох малолітніх дітей. Водночас збереження шлюбу лише формально, за відсутності фактичних сімейних відносин між подружжям та волі позивачки на їх відновлення, не може саме по собі забезпечити збереження сім`ї.

За таких обставин суд доходить висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, шлюб існує лише формально, а подальше його збереження суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

На підставі статей 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 4, 10–13, 19, 76–81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 280–283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 05 травня 2018 року Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 63, між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу на заочне рішення суду відповідач може подати безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Пухальський С. В.