Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №301/2136/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2136/26

1-кп/301/281/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іршавського районного суду Закарпатської області м. Іршава кримінальне провадження №12026071100000229 від 31.07.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження місто Маріуполь, Донецька область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , одруженого, освіта повна вища, працюючого в ТОВ «DELIVERY», раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року близько 20 години 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на парковці біля будівлі складу ТОВ «DELIVERY», що в місті Іршава, вулиця Карпатської Січі, №29/2, Хустського району, Закарпатської області, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , у світлу пору доби, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5; 2.3 «б»; 10.1; та 1.10 ( в частині тлумачення «буксирування») Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правил дорожнього руху України, ПДРУ), маючи намір здійснити буксирування вантажного автомобіля марки «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_2 , за допомогою гнучкого зчеплення (троса), проявив неуважність у тому, що маючи об?єктивну можливість оцінити дорожні умови та забезпечити умови буксировки, не впевнився перед початком руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не переконавшись у тому, що буксировочний трос надійно закріплений на гак керованого ним автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 , розпочав буксирування, що призвело до розчеплення гаку тросу (буксировочного тросу) з зчіпного пристрою, який вдарив потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , в область голови. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, зокрема, при стаціонарному обстеженні та лікуванні в КНП «Іршавська МЛ» діагностовано: виробнича травма 30.07.26 р. Імпресійний перелом лівої тім`яної, лобної та скроневої кістки на рівні вінцевого шва. Субдуральна гематома зліва. Контузійний забій лівої тім`яної, скроневої ділянки. Рвана рана в скроневій ділянці зліва. Тілесне ушкодження у вигляді діагностованого клінічно контузійного забою лівої тім`яної та скроневої ділянки за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легке тілесне ушкодження, що має незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно н. 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995. Тілесне ушкодження у вигляді діагностованої клінічно рани шкірних покривів в скроневій ділянці зліва за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше 21 дня, згідно п. 2.3.3. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р. Тілесні ушкодження у вигляді діагностованих клінічно та підтверджених рентгенологічно імпресійного перелому тім`яної, лобної та скроневої кісток зліва на рівні вінцевого шва, субдуральної гематоми зліва за ступенем тяжкості слід кваліфікувати, як тяжкі, небезпечні для життя тілесні ушкодження, згідно п.2.1.3. б. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995р. Водій ОСОБА_3 за вищевикладених обставин грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п.1.5:” Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків”; 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: …..буксирування - переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації автопоїздів (транспортних составів) на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування. Невиконання водієм ОСОБА_3 , вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з наставшими наслідками, а саме: отриманням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах зазначених в обвинувальному акті визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним зазначеного правопорушення, суду показав, що 30.07.2026 близько 20:30 год він, перебуваючи на території ТОВ «Делівері» в м. Іршава, на парковці, перед здійсненням буксирування іншого автомобіля, попросив потерпілого ОСОБА_5 перевірити кріплення тросу. Після чого, не впевнившись, що потерпілий відійшов на безпечне місце, розпочав буксирування, та відразу відчув, що трос відірвався. Коли вийшов з машини побачив ОСОБА_5 , який присів і тримався за голову, з причини отримання зчіпним пристроєм тросу удару в область голови. Він відразу відвіз того до лікарні, та під час лікування надавав потерпілому матеріальну допомогу. У вчиненому розкаюється, просить не застосовувати відносно нього суворе покарання, також просить не застосовувати додаткове покарання як позбавлення права керування транспортними засобами, так як на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, дружина, яка на даний час не працює, і йому автомобіль необхідний для особистого користування для сім`ї, а також, щоб вчасно прибувати на роботу.

Потерпілий ОСОБА_5 просить суд суворо не карати обвинуваченого, при цьому зазначив, що не має до обвинуваченого будь-яких претензій морального чи матеріального характеру.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме: доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, часу, місця, способу, мети та мотивів його вчинення, винуватості обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, чи вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, та обмежився таким обсягом дослідження доказів: допит обвинуваченого, допит потерпілого, дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дослідження матеріалів справи по процесуальних витратах та речових доказах.

Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66,67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст.286 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного злочину, який за класифікацією ст. 12 КК України є тяжкий злочин. Дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, на утриманні має двох малолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №1. 809361249.1 від 20.08.2026, ОСОБА_3 перерахував на рахунок В/Ч НОМЕР_3 50000 грн, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, надання потерпілому допомоги безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про необхідність обранням покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в межах санкції статті, яка передбачає покарання за вчинений злочин за ч.2 ст.286 КК України. Разом із тим суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства. При цьому суд враховує те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у скоєному визнав, щиро кається у вчиненому, потерпілий не має до обвинуваченого жодних претензій. Тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком і покладенням на нього обов`язків у відповідності до ст.76 КК України. При цьому, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 за місцем роботи характеризується позитивно, на його утриманні перебувають дружина та двоє малолітніх дітей, суд вважає, що до обвинуваченого не слід застосувати додаткове покарання за ч. 2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 20.08.2026 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз у загальній сумі 7 701 гривень 76 коп в дохід Держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 11.08.2026 в порядку забезпечення кримінального провадження накладено арешт на майно. Відповідно до ст.174 ч.4 КПК України арешт майна підлягає скасуванню.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.100, 124, 128, 174,349,368,370,374, 615 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави процесуальні витрати у сумі 7 701 (сім тисяч сімсот одна) грн 76 коп. за проведення експертиз.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 11.08.2026 у виді накладення арешту на майно - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні №12026071100000229 від 31.07.2026:

-автомобіль марки Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканці АДРЕСА_2 , - залишити у власника;

- автомобіль марки Peugeot Boxer, державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на штраф майданчик ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, що в місті Іршава, вулиця Шевченка, №70, Хустського району, Закарпатської області;

- буксировочний трос з двома металевими гаками, який поміщено в паперовий конверт коричневого кольору, передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області – повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: ОСОБА_1