Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №297/2171/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2171/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівського ВДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та державного нотаріуса Берегівської нотаріальної контори Овдійчук Олени Юріївни про скасування обтяження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Попович Ш.О., в інтересах позивачки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду із позовною заявою до Берегівського ВДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та державного нотаріуса Берегівської нотаріальної контори Овдійчук Олени Юріївни про скасування заборони відчуження, зареєстровану 03 листопада 2006 року за №3999123 на підставі постанови Берегівської державної виконавчої служби АЕ 155110 від 10 лютого 2003 року, та арешт, зареєстрований 16 грудня 2010 року за № 10620319 на підставі постанови про арешт майна боржника і заборону його відчуження у ВП № 19934167 від 03 грудня 2010 року. У позові йдеться про домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що власником майна в реєстрових записах зазначено батька позивачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та заповів їй усе належне майно. За повідомленням ДВС, виконавчий лист у провадженні № 19934167 повернуто стягувачу у 2011 році, повторно до виконання не пред`являвся; відомостей про перший арешт у відділі немає. На думку позивачки, збереження записів перешкоджає оформленню спадщини, а вимог кредиторів нині немає.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 76–81, 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінюючи кожний доказ окремо, а також їх достатність, допустимість, належність, достовірність та взаємний зв`язок у сукупності.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 373).

Відповідно до Заповіту, посвідченого 09 травня 2023 року приватним нотаріусом О. В. Мирончук за реєстровим № 1286, встановлено, що ОСОБА_2 . Заповів все його майно ОСОБА_1 .

Копія свідоцтва про народження та копія свідоцтва про одруження від 25 травня 2009 року підтверджують родинний зв`язок позивачки зі спадкодавцем і зміну її прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Згідно Інформаційної довідки з реєстрів № 346448780 від 13 вересня 2023 року сформована за адресним пошуком вбачається архівний запис № 3999123 про арешт, зареєстрований 03 листопада 2006 року на підставі постанови АЕ 155110 від 10 лютого 2003 року, щодо домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ; власником у записі названо ОСОБА_2 . У витягу також є запис № 10620319 від 16 грудня 2010 року про арешт невизначеного майна, всього майна ОСОБА_2 , на підставі постанови ВП № 19934167 від 03 грудня 2010 року.

Відповідно до Листа Берегівського відділу ДВС від 14 травня 2026 року № 17091/19-1-37 встановлено, що у ВП № 19934167 виконувався лист Берегівського районного суду № 2-377 від 12 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 212,86 грн боргу та 171 грн судових витрат на користь Берегівського РЕМ. 11 квітня 2011 року документ повернуто стягувачу за п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в тодішній редакції; повторного пред`явлення відділ не встановив.

Відповідно до статей 15, 16, 321, 391 ЦК України право особи на майно та її охоронюваний законом інтерес підлягають судовому захисту від перешкод у користуванні й розпорядженні. Статті 1216, 1218, 1220, 1268, 1296 ЦК України передбачають перехід прав спадкодавця до спадкоємця, який прийняв спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє такого спадкоємця права на неї. Водночас саме право звернутися за охороною спадкового інтересу не можна ототожнювати із судовим визнанням позивачки власницею будинку. У цій справі вимога про визнання права власності не заявлена і суд її не вирішує.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає судовий порядок зняття арешту, якщо підстав для його збереження немає або особа обґрунтовує своє право на захист щодо арештованого майна. Суд перевіряє кожен запис окремо, не виходячи із презумпції, що тривалий час сам по собі припинив борг.

Щодо обтяження № 10620319 встановлено, що виконавчий документ, на забезпечення виконання якого накладено арешт, 11 квітня 2011 року повернуто стягувачу за п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV у тодішній редакції. Лист ДВС від 14 травня 2026 року підтверджує, що повторно до цього відділу документ не пред`являвся і на виконанні там не перебуває. Повернення документа не дорівнює погашенню боргу та не породжує автоматичного обов`язку виконавця зняти арешт; саме це роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11. Проте цей висновок не усуває судового повноваження оцінити, чи має обтяження після значного часу конкретну чинну забезпечувальну мету, якщо позивачка ставить таке питання у належному спорі.

Таким чином, повернення відбулося понад п`ятнадцять років тому, даних про нове виконавче провадження, чинні виконавчі дії щодо домоволодіння, звернення стягувача з вимогою про збереження арешту або про наявність невиконаного рішення, для забезпечення якого зараз необхідний цей запис, у поданих матеріалах немає.

Щодо запису № 3999123 реєстрова довідка підтверджує накладення арешту на конкретне домоволодіння на підставі постанови від 10 лютого 2003 року. ДВС у відповіді не підтвердила існування відповідного виконавчого провадження, чинного виконавчого документа чи будь-яких підстав для подальшого збереження цього арешту; копії постанови, яка дала б змогу ідентифікувати забезпечену вимогу, немає. Самої відсутності архівної справи для автоматичного зняття арешту недостатньо, проте в сукупності з давністю запису, смертю зазначеного власника та відсутністю даних про теперішнє примусове виконання вона свідчить про втрату обтяженням доведеної забезпечувальної мети. Збереження невизначеного за правовою метою арешту створює для спадкоємиці реальну перешкоду в оформленні майнових прав.

З огляду на досліджені докази суд доходить висновку, що тривале збереження обох обтяжень без визначеної виконавчої мети непропорційно обмежує законний спадковий інтерес позивачки. Скасування реєстрових обтяжень не припиняє невиконаного зобов`язання, не позбавляє кредитора законних способів захисту і не визначає остаточно коло спадкоємців.

Оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Берегівського ВДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та державного нотаріуса Берегівської нотаріальної контори Овдійчук Олени Юріївни про скасування обтяження нерухомого майна підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 8, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Берегівського ВДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та державного нотаріуса Берегівської нотаріальної контори Овдійчук Олени Юріївни про скасування обтяження нерухомого майна – задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно, яку накладено 03 листопада 2006 року Берегівською держнотконторою на підставі постанови АЕ 155110 від 10.02.2003 Берегівської ДВС, архівний номер 3883256LVOV44 за реєстраційним номером 3999123, а також арешт накладений 16 грудня 2010 року на підставі постанови про арешт майна боржника та заборона його відчуження ВП №19934167 від 03.12.2010 ВДВС Берегівського РУЮ за реєстраційним номером 10620319.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО