Суд: Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №709/2216/25
Суддя: Чубай В. В.
Справа № 709/2216/25
1-кп/709/51/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12025250370001342, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Стецівка Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом будь-якого рівня, особою з інвалідністю будь-якої групи, ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, учасника бойових дій (зі слів), РНОКПП НОМЕР_1 , раніше несудимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік, всупереч постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 травня 2025 року у справі № 709/478/25 (вступила у законну силу 17 травня 2025 року), достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання вказаної постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2
ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 19 листопада 2025 року о 16:30 керував автомобілем марки «ВАЗ 210994-20»
(д.н.з. НОМЕР_2 ) та був зупинений поліцейськими ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області по вул. Набережна, 1, у с. Лукашівка Золотоніського району Черкаської області.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, не заперечував жодної з обставин, викладених в обвинувальному акті, та просив суд суворо його не карати. Показав, що того дня мав забрати свій транспортний засіб з поліції. Йому не було кого попросити сісти за кермо, тому він зробив це сам. Про наявність постанови суду про позбавлення його права керування транспортними засобами він знав. Був зупинений поліцейськими у с. Лукашівка. Заперечив негативну характеристику за місцем проживання, оскільки має неприязні відносини зі старостою села.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового засідання, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
З огляду на викладене суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали, які характеризують його особу, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню.
При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з
ч. 4 ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин; особу обвинуваченого
ОСОБА_3 , який за медичною допомогою до лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не звертався, за місцем реєстрації характеризується негативно, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше несудимий; обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги наведену обставину, що пом`якшує покарання та знижує ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 374 КПК України, суд
у х в а л и в:
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) гривень.
Речові докази, а саме DVD-диск з 4 відеозаписами з портативного відеореєстратора ПОГ СП ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та
1 відеозапис з відеореєстратора з службового автомобіля марки «Renault Duster»
(д.н.з. НОМЕР_3 ) за 19 листопада 2025 року, що зберігається у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua