Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №705/2842/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2842/25

2/705/521/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 вересня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим адвокатом Кушнеренко Тамарою Валеріївною, до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_3 з позовом, в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, в якому просила: припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; виплатити ОСОБА_2 263 000,00 гривень, внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилалася на те, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_2 , у власності ОСОБА_1 перебуває 5/6 частин будинку, у відповідача 1/6 частина. У добровільному порядку розділити будинок сторони не можуть. Згідно з Висновками ПП «ТЕХБУДЕКСПЕРТ» № 12/08-19/БУД та № 05/09-19/БУД будівельно-технічного дослідження по розподілу домоволодіння по АДРЕСА_2 не підлягає розподілу. Разом з тим, користуватись спільно спірним домоволодінням сторін не можуть через спори, що постійно виникають з приводу цього, відповідач взагалі не пускає позивачку до будинку. Відповідач перешкоджав ОСОБА_1 в користуванні домоволодіння. Він поставив замки в кімнаті 1-2 та 1-4, поставив замки на хвіртку та ворота, позбавляючи ОСОБА_1 можливості користуватись своєю власністю. Подальше спільне користування житловим будинком є неможливим та буде суперечити інтересам сторін, більш того, будинок постійно приходить до стану, який унеможливлює його безпечну експлуатацію, оскільки сторони не можуть між собою узгодити навіть проведення ремонту у ньому. Враховуючи той факт, що позивач володіє набагато більшою частиною будинку, відповідач сплачувати компенсацію відмовляється, а стягнення компенсації за будинок з відповідача на користь позивача буде надмірним тягарем для нього. Вартість 1/6 частини майна внесено позивачем на депозитний рахунок суду. Крім того, позивач неодноразово зверталася до правоохоронних органів з приводу незаконних дій відповідача. Зазначені звернення свідчать про наявність між сторонами спору щодо користування майном та підтверджують фактичне існування перешкод у реалізації позивачем свого права користування належним її нерухомим майном, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 08.08.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою від 01.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

03.03.2026 представником позивача Кушнеренко Т.В. подано до суду заяву, в якій вона просила долучити до матеріалів справи копію паспорта відповідача та просила вважати вірним його ім`я « ОСОБА_4 ». Розгляд справи просила провести без її участі та без участі позивача.

Ухвалою від 11.05.2026 задоволено клопотання представника позивача та вирішено повернутися при розгляді цивільної справи до стадії підготовчого засідання.

08.07.2026 представником позивача подано до суду клопотання про долучення доказів до справи.

Ухвалою від 16.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Кушнеренко Т.В. у судове засідання не з`явилися, у заяві від 25.09.2026 представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення та просила розглянути справу без її та позивача участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином за останньою відомою адресою місця проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не подав відзив, а також те, що представник позивача просив справу розглянути у його відсутності та вказав, що не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 5/6 частин житлового будинку по АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.07.1987. Відповідно до зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу належить на праві власності 1/6 частина вказаного житлового будинку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.07.2019 ОСОБА_1 належить 2/3 частки у праві власності житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться по АДРЕСА_2 . Зазначене також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173648200 від 12.07.2019.

Технічний паспорт на зазначений вище будинок виготовлено 14.06.2019 на замовлення ОСОБА_1 .

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 судам слід враховувати, що оскільки за чинним законодавством суд вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками будинку АДРЕСА_3 , з надвірними спорудами в м. Умань Черкаської області. Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належать 5/6 частки спірного будинку та відповідна частина надвірних споруд, а відповідачу ОСОБА_2 - 1/6 частки відповідно.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників передбачено у ст. 365 ЦК України, якою визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто, ст. 365 ЦК України передбачає реалізацію права співвласників на припинення права власності одного із співвласників на його частку в спільному майні за наявності будь-якої з передбачених частиною першою цієї статті підстав, які є самостійними, але можуть бути застосовані за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

З огляду на викладене, при вирішенні позову, пред`явленого на підставі ст. 365 ЦК України, визначальним для прийняття судом рішення є встановлення обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, а визначення істотності шкоди, яка може бути завдана співвласнику, право якого припиняється, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об`єкта, який є спільним майном.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17, у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 344/120/16-ц, від 11 грудня 2023 року у справі № 442/7979/21.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2024 року у справі № 671/1543/21 дійшов висновку, що право відповідача на частку у спільному майні підлягає припиненню за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами першою та другою ст. 365 ЦК України, для припинення права на таку частку.

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача посилається на положення ст. 365 ЦК України і просить припинити право власності відповідача на 1/6 частку спірного будинку з відповідною частиною надвірних споруд, стягнувши з нього на користь відповідача вартість цієї частки, а в обґрунтування підстав позову посилається на те, що виділ частки відповідача у натурі є неможливий, а відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні будинком.

На підтвердження того, що відповідач чинить перешкоди у користуванні будинком, представником позивача до позову долучено відповідь Уманського РУП ГУНП в Черкаській області на адвокатський запит, відповідно до змісту якої у липні 2024 року та у серпні 2024 року до поліції надходили звернення про конфлікти з приводу користування будинком за адресою: АДРЕСА_2 . У реєстрації до ЄРДР за заявами слідчим відділом поліції було відмовлено за відсутності ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до копії технічного паспорту від 14.06.2019 спірний будинок по АДРЕСА_2 має загальну площу 103,4 кв.м, житлова площа 64,4 кв.м.

Відповідно до висновків № 12/08-19/БУД та № 05/09-19/БУД ПП «ТЕХБУДЕКСПЕРТ» розподіл будинку по АДРЕСА_2 з розрахунку 5/6 до 1/6 часток не можливий.

За висновком ТОВ «Експерт Робота» щодо технічної можливості виділу в натурі об`єкта нерухомого майна № 933 від 30.06.2026, 2/3 частини об`єкта за адресою: АДРЕСА_2 , не має окремого входу та не може бути виділена в натурі.

Відповідно до висновку ФОП ОСОБА_5 від 23.04.2025 ринкова вартість з округленням станом на дату оцінки житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яка визначена з підходом зіставлення цін без урахування ПДВ становить 1 581 000,00 грн.

На виконання приписів ч. 2 ст. 365 ЦК України ОСОБА_1 внесено 263 500,00 грн на депозитний рахунок суду, що підтверджується квитанцією № 50086967 від 15.05.2025 та відповідає висновку експерта.

Таким чином, належну відповідачу частку неможливо виділити в натурі. Грошову компенсацію за 1/6 частку майна відповідача позивач внесла на депозитний рахунок суду.

На підставі викладеного, із врахуванням, що належна відповідачу частка не може бути виділена в натурі і спільне володіння та користування майном його співвласниками є неможливим, з огляду на факт попереднього внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості частки відповідача у спільному нерухомому майні, що не порушить його гарантоване Конституцією право власності, суд доходить висновку про наявність визначених ч. 1 ст. 365 ЦК України підстав для припинення права власності відповідача на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника, тобто позивача.

Стаття 365 ЦК України регулює правовідносини щодо припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Водночас реалізація співвласником свого суб`єктивного права, передбаченого зазначеною статтею (подання відповідного позову з доведенням обставин, передбачених ч. 1 ст. 365 ЦК України, внесення вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду), спрямована не лише на припинення правовідношення спільної власності (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України), а саме на набуття відповідного права за рахунок припинення права власності іншого співвласника, що передбачене п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України (визнання права).

Набуття права власності позивачем на припинену частку відповідача у спільному майні в порядку ст. 365 ЦПК України відповідає визначеній ч. 5 ст. 11 ЦК України підставі виникнення цивільних прав та обов`язків.

Звертаючись із даним позовом до суду, ОСОБА_1 зазначила про намір набути у власність належну відповідачу 1/6 частину у праві власності на неподільну річ – будинок з відповідною частиною надвірних споруд, шляхом внесення її вартості на депозитний рахунок суду, отже метою поданого позову є набуття права власності на частку у нерухомому майні, яка належить іншому співвласнику, у тому числі для реалізації позивачем у повному обсязі її права користуватися, розпоряджатися цим майном, чого вона позбавлена у зв`язку із відсутністю згоди іншого співвласника на вчинення будь-яких дій щодо спірного будинку.

Отже, суд встановив наявність правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 365 ЦК України, для припинення права відповідача на належну йому частку у спірному майні, що з урахуванням внесення позивачем вартості такої частки на депозитний рахунок суду є підставою для переходу права власності на нього до позивача, як іншого співвласника, що володіє 5/6 частками у праві власності на будинок з відповідною частиною надвірних споруд.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимога про визнання за позивачем права власності на раніше належну відповідачу 1/6 частку у праві спільної власності на неподільне майно є тією вимогою, яка забезпечує досягнення мети поданого позову, а задоволення такої вимоги призводить до остаточного вирішення спору між сторонами.

Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладеної від 09.09.2024 у справі № 671/1543/21, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що за умови доведення наявності підстав, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні, право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився та не скористався своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень, зокрема щодо істотної шкоди його інтересам припиненням права власності на спірну 1/6 частку у житловому будинку з відповідною частиною надвірних споруд та оцінки її вартості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку – ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 82, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 278, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію вартості 1/6 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 263 500 (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, які внесено ОСОБА_1 на депозитний рахунок Уманського міськрайонного суду Черкаської області відповідно до платіжної інструкції № 50086967 від 15 травня 2025 року

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.І.Єщенко