Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №705/5116/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5116/26

1-кп/705/994/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оленівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У ОСОБА_4 29.06.2026, в період дії воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, затвердженим Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4220-ХІ від 15.01.2025, Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом України № 4356-IX від 16.04.2025, Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4524-IX від 15.07.2025, Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, затвердженим Законом України № 4643-IX від 21.10.2025, Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України № 4757-IX від 14.01.2026, Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженим Законом України № 4857-IX від 28.04.2026, в вечірню пору, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, перебуваючи за місцем свого проживання в с. Синиця Уманського району Черкаської області, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаному з проникненням у сховище.

З метою реалізації свого злочинного умислу на викрадення чужого майна, а саме насіння соняшника зі складу ТОВ «Умань-Агро» в с. Максимівка Уманського району Черкаської області, останній отримав у тимчасове користування у місцевого мешканця ОСОБА_5 мотоблок марки та моделі «ZUBR ХА-31Е» в корпусі червоного кольору з причепом в корпусі синього кольору без маркувань, на якому разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , яку попросив допомогти, та яка була не обізнана про злочинний намір останнього, прибув до складського приміщення ТОВ «Умань-Агро» (ЄДРПОУ 34571712) за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Максимівка, вулиця Зелена, 30, та після цього 30.06.2026 близько 03:00 год., продовжуючи свої злочинні дії направлені на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження шиферу, яким оздоблена стіна вказаного приміщення, а саме відламавши його частину, проник всередину, де виявив насіння соняшника, яке знаходилось насипом на купі та яке являється залишками врожаю 2025 року після продажу продукції зі складу, та належить ТОВ «Умань-Агро». Після цього, ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав насіння соняшника очищеного, врожаю 2025 року загальною вагою 327,5 кілограма, ринкова вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-26/9207-ТВ від 13.07.2026 станом на 30.06.2026 становила 8295 грн. 57 коп., яке насипав у мішки, які попередньо взяв із собою в кількості 13 шт., а потім за допомогою ОСОБА_6 завантажив їх на причіп вищевказаного мотоблоку, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, зокрема перевіз до адреси свого проживання по АДРЕСА_1 , де і залишив, чим завдав ТОВ «Умань-Агро» матеріального збитку на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що ввечері 29 червня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання в с. Синиця, вирішив вночі поїхати до складів ТОВ «Умань-Агро», де, як йому відомо залишилося насіння соняшника минулого врожаю. Розуміючи, що сам він не впорається, попросив свою співмешканку йому допомоги, але не повідомив їй, що це крадіжка, а у сусіда попросив мотоблок, на якому вони і поїхали до складів. Одна із стін складського приміщення виготовлена із шиферу, тому він пошкодив одну із цих плит, проник в приміщення та очищене зерно соняшника, що було насипане купою, почав пересипати у мішки, які взяв із собою. Потім мішки погрузив на мотоблок та завіз їх додому. Розуміє тяжкість вчиненого, щиро розкаюється та просив суд суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчиненого кримінального правопорушення, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом`якшують та які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 35 років, осудний, не одружений, не працюючий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але визнаний таким, що не має судимості.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, виходячи з принципів розумності покарання, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого, відсутність претензій матеріального та морального характеру від потерпілих, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався та під час судового розгляду сторонами кримінального провадження клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлялись, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для його застосування щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи у розмірі 1925 гривень 44 копійки (висновок експерта № СЕ-19/124-26/9207-ТВ від 13.07.2026), які підлягають стягненню з обвинуваченого за правилами ст.124 КПК України, оскільки вони витрачені на доведення його вини.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, у розмірі 1925 гривень 44 копійки.

Речові докази:

- недопалок сигарети «Winston X-Style» – залишити в матеріалах справи;

- 13 мішків з насінням соняшника загальною вагою 327,5 кілограм – повернути ТОВ «Умань-Агро»;

- мотоблок «ZUBR ХА-31Е» з причепом – повернути ОСОБА_5 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1