Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №188/3272/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 188/3272/25

Провадження № 2/712/5975/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.05.2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» Чіфлікліним Д.Р. подано Заявку на отримання кредиту № 3367460. ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов .договору про споживчий кредит № 3367460 від 14.05.2021 року. Відповідно до умов договору та на підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 000 грн.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

10.08.2021 року згідно умов Договору відступлення права вимоги №06Т ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Кредитним договором № 3367460 від 14.05.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а, відповідно, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача.

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 30 082,50 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000 грн.; заборгованість за відсотками – 22 312 грн. 50 коп., заборгованість за комісійними винагородами – 770 грн.

Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 082,50 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Ухвалою від 13 квітня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням від 12 серпня 2026 року позовні вимоги задоволені.

27 серпня 2026 року відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року заочне рішення від 12 серпня 2026 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 вересня 2026 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження по справі у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем добровільно сплачено заборгованість, що була предметом заявлених позовних вимог.

01 жовтня 2026 року представником позивача подано заперечення на клопотання про закриття провадження по справі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, в поданому до суду запереченні просив про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі просив відмовити.

Представник відповідача адвокат Скіць Є.К. до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, клопотання про закриття провадження по справі підтримала.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що 14.05.2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» Чіфлікліним Д.Р. подано Заявку на отримання кредиту № 3367460. ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов .договору про споживчий кредит № 3367460 від 14.05.2021 року. Відповідно до умов договору та на підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 000 грн.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

10.08.2021 року згідно умов Договору відступлення права вимоги №06Т ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Кредитним договором № 3367460 від 14.05.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а, відповідно, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача.

Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 30 082,50 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7 000 грн.; заборгованість за відсотками – 22 312 грн. 50 коп., заборгованість за комісійними винагородами – 770 грн.

Позивач у поданому до суду позові вказав, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо погашення заборгованості. На час розгляду справи, відповідачем не було надано відомостей про погашення заборгованості перед позивачем, а тому судом було винесено заочне рішення від 12 серпня 2026 року про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді, 10.05.2026 року відповідач добровільно погасив заборгвоаність, про що свідчить платіжна інструкція на суму 30 063 грн., надана відповідачем до суду.

Зазначений факт не заперечується позивачем. Як наслідок 12 серпня 2026 року судом було скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. В обгрунтування клопотання вказала, що предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про споживчий кредит № 3367460 від 14.05.2021 року у загальному розмірі 30 082,50 грн, з яких: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 312,50 грн заборгованість за відсотками та 770 грн - заборгованість за комісійними винагородами. Натомість, 10.05.2026 року, після пред`явлення позову, ОСОБА_2 сплатив на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 30 083 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Отже, заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 30 082,50 грн. була погашена відповідачем у повному обсязі. Таким чином, відповідачем повністю виконано грошове зобов`язання, примусового виконання якого позивач вимагав шляхом звернення до суду. Отже, після пред`явлення позову обставини, які обумовлювали існування предмета спору, змінилися: відповідач сплатив позивачу всю заявлену до стягнення суму, внаслідок чого між сторонами припинив існувати спір щодо виконання відповідного грошового зобов`язання. Більше того, у запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення від 03.09.2026 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» самостійно підтвердило факт повного виконання відповідачем грошового зобов`язання та відсутність у нього будь-якої заборгованості перед позивачем. За таких обставин станом на час розгляду справи відсутня заборгованість, стягнення якої становить предмет заявленого позову, а між сторонами не залишилося неврегульованого питання щодо виконання відповідного грошового зобов`язання. Таким чином, наявні передбачені пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У поданих письмових запереченнях на клопотання про закритя провадження поо справі представник позивача зазначив, що предметом спору у цій справі, згідно заявлених позовних вимог, було стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 3367460 від 14.05.2021. Загальний розмір позовних вимог Позивача до Відповідача у цивільній справі № 188/3272/25 становив 37 504,90 грн., яка складається з: 30 082,50 грн – заборгованість за кредитним договором № 3367460 від 14.05.2021, 2 422,40 грн. – судовий збір за подання позовної заяви до суду та 5 000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу. Заявлені вимоги, відповідач виконав добровільно, але вже після відкриття провадження у справі.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Представник Відповідача просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України. У той же час представник Відповідача не зазначив, що Відповідач визнає позовні вимоги та не просить залишити позов без розгляду, у зв`язку з виконанням Відповідачем заявлених до нього вимог.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд приймає до уваги наступне.

Підстави для закриття провадження у справі визначені в ст. 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення в зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на годину пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на годину пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості після відкриття провадження, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Тобто, необхідно зазначити, що факт виконання відповідачами претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмета спору.

Провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зокрема, судом встановлено, що відповідач сплатив суму заборгованості за кредитним договором, однак питання щодо стягнення понесених позивачем витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу залишилося не вирішеним. Позивач зазначені вимоги підтримує та заперечує проти закриття провадження справі чи залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження в справі.

Враховуючи те, що позовна вимога про стягнення заборгованості на даний час між сторонами вирішена, а позивач підтримує свої позовні вимоги та від них не відмовляється, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

Отже, відповідач добровільно сплатив борг перед позивачем вже після пред`явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позовних вимог сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., заявлені позовні вимоги задоволені судом повністю, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 % слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспіврозмірними та не пропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову, у зв`язку з чим вважає за можливе зменшити розмір витрат на оплату послуг адвоката до 2 000 грн.

Крім того, відповідачем заявлена вимога про стягнення з позивача витрат з надання правничої допомоги в розмірі 10 000 гривень.

У даній справі представництво інтересів відповідача здійснювала адвокат Скіць Е.К. на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.08.2026. Відповідно до Акту наданих послуг № 1 від 07 вересня 2026 року вартість наданих послуг (гонорар) адвоката становить 10 000 грн.

Відповідач дійсно отримав правову допомогу, а тому не викликає сумнівів, що відповідачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 10 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням того, що позовні вимоги були задоволені частково, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12-13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвокату СКІЦЬ Емми Кароївни про закриття провадження по справі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн., а всього 3 211 грн. 20 коп.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, сплаченого при подачі позову до суду згідно платіжної інструкції від 05.09.2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: