Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №712/5265/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/5265/25

Провадження № 1-кп/712/378/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року колегія Соснівського районного суду м. Черкаси в складі:

головуючий ОСОБА_1

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22024250000000045 від 14.02.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки хутору Богданівка Слов`яносербського району Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої у невстановленому досудовим розслідування місці на тимчасово окупованій території Луганської області, громадянки України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 , будучи громадянкою України, достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення міста Кіровськ Луганської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що місто Кіровськ (Голубівка) Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, і що порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, не пізніше жовтня 2022 року (більш точного часу у ході слідства не встановлено), перебуваючи на території міста Кіровськ (Голубівка) Луганської області (більш точного місця у ході слідства не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам України, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний умисел, направлений на сприяння державі?агресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Луганської області, добровільно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо неї чи членів її родини, зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме – посаду «начальника отдела образования администрации города Кировска луганской народной республики» в незаконному органі влади «администрации города Кировска луганской народной республики», яку займала до 11.02.2025.

ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді «начальника отдела образования администрации города Кировска луганской народной республики», виконувала, серед іншого, наступні організаційно-розпорядчі функції: здійснювала управління в сфері освіти м. Кіровськ, координувала діяльність освітніх закладів в місті; сприяла розвитку і оптимізації ряду освітніх закладів з відповідністю запитам населення; вивчала стан і тенденції розвитку освітнього процесу в закладах освіти на основі його аналізу і діагностування; брала участь в розробці програм соціального розвитку міста Кіровськ, розробляла пропозиції по формуванню місцевого бюджету сфери освіти в якості координатора діяльності освітніх закладів; узгоджувала устави освітніх закладів, зміни і доповнення до них; проводила атестацію освітніх закладів; розробляла порядок прийому в освітні заклади на ступені початкової загальної, основної загальної, середньої (повної) загальної освіти, в муніципальні установи дошкільної і додаткової освіти, забезпечуючи всіх громадян, проживаючих на даній території і маючих право на отримання освіти; визначала мову (и), на якому ведеться навчання і виховання в освітніх закладах, створює необхідне число відповідних навчальних закладів, класів, груп, умови для їх функціонування; приймала спільно з батьками і комісією по справам неповнолітніх в місячний строк міри, які забезпечують працевлаштування або продовження навчання; здійснювала підбір і призначення кандидатів на посади керівників закладів освіти; забезпечувала ведення трудових книжок, особових справ керівників і педагогічних працівників закладів освіти; контролювала зберігання і ефективне використання закріпленої за закладами освіти власності; виходила з пропозиціями про створення, реорганізацію, ліквідацію освітніх закладів, готує експертне заключення; приймала спільно з діючими органами рішення про вилучення власності, закріпленої за освітніми закладами, по закінченню строку договору між засновником і освітнім закладом у випадку, якщо це майно являється зайвим, або не використовується за призначенням; призупиняла діяльність підвідомчих освітніх закладів, якщо вона йде у збиток освітній діяльності, передбаченої Уставом освітнього закладу до рішення суду по даному питанню; готувала щорічний звіт про надходження і розхід фінансових і матеріальних коштів і проводить аналіз; здійснювала в установленому порядку за рахунок коштів бюджету фінансування діяльності підвідомчих освітніх закладів, утримування будівель освітніх закладів, а також капітальний і поточний ремонт закріпленого за ними майна; забезпечувала реалізацію цільових освітніх програм, затверджених органами місцевого управління м. Кіровськ; забезпечувала реалізацію загальноосвітніх програм дошкільної освіти; забезпечувала (при наявності фінансування) у відповідності з наданими освітніми закладами відомостями перерахунок коштів освітнім закладам на здійснення виплат винагород за виконання функцій класного керівника педагогічним працівником освітніх закладів, які реалізують загальноосвітні програми начальної загальної, основної загальної і середньої (повної) загальної освіти; реалізовувала окремі державні функції в сфері освіти, розробляє і реалізує міські програми в сфері освіти; організовувала надання загальнодоступної і безоплатної початкової, основної загальної середньої (повної) освіти по основним загальноосвітнім програмам; організовує надання дошкільної і додаткової освіти на території міста; здійснювала облік дітей, які підлягають обов`язковому навчанню в навчальних закладах; забезпечувала громадянам, проживаючим на території міста Кіровськ, можливість вибору дошкільного, загальноосвітнього закладу і закладу додаткової освіти дітей; розробляла і реалізувала, в тому числі за участі інших органів місцевого самоуправління, освітніх закладів, місцевих самоврядувань, цільові, комплексні і міжвідомчі програми і підпрограми, проекти в сфері освіти, науки і політики молоді; здійснювала комплексний аналіз і прогнозування тенденцій розвитку сфери освіти міста, визначення цілей і пріоритетів розвитку окремих освітніх програм.

Окрім цього, громадянка України ОСОБА_9 , діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, у період з 2022 року (більш точний час у ході слідства не встановлено) по 11.02.2025, перебуваючи на посаді «начальника отдела образования администрации города Кировска луганской народной республики» ( АДРЕСА_2 ), пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади «администрации города Кировска луганской народной республики», діючи умисно, виконуючи покладені на неї організаційно-розпорядчі функції, вказівки і розпорядження представників окупаційної адміністрації російської федерації в окупованому місті Кіровськ (Голубівка) Алчевського району Луганської області, бажаючи проявити себе та довести свою лояльність і відданість окупаційній владі держави-агресора, безпосередньо бере участь у загальному управлінні незаконного органу влади, надає безпосередню допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави-агресора-рф у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території, в тому числі: здійснювала керівництво «отделом образования администрации города Кировска луганской народной республики», забезпечувала виконання покладених на підрозділ задач, розподіляла обов`язки між працівниками та контролювала їх роботу; організовувала та контролювала виконання основних завдань управління в цілому; брала участь у нарадах, засіданнях, що проводились головою «Адміністрації міста», керівних органів місцевого самоврядування та його заступниками, під час обговорення питань, що входять до компетенції відділу освіти, представляла інтереси відділу з усіх питань його діяльності на території міста та його селищ; взаємодіяла з органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, організаціями та установами, незалежно від їх організаційно-правової форми та відомчої належності, а також з міжнародними організаціями відповідно до законодавства «лнр», виконувала інші організаційно-розпорядчі функції, надані нормативно-правовими актами чи за дорученням «голови адміністрації» в межах компетенції; брала участь у всеросійських заходах в межах своєї компетенції як представник м. Кіровськ Луганської області.

Допомога ОСОБА_9 представникам іноземної держави призвела до забезпечення сталого та належного функціонування незаконно створених органів влади та посилила заходи тимчасової окупації.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) ОСОБА_9 , яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ухвали суду від 05.09.2025, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченій ОСОБА_9 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_9 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_9 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою та з`ясувати її правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Вважає, що невірно кваліфіковано дії обвинуваченої, просив виправдати за відсутністю складу кримінальних правопорушень.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Разом з тим, суд враховує, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, у зв`язку з чим ці факти не потребують окремого доказування в межах даного кримінального провадження.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України, стороною обвинувачення надано письмові докази, які були досліджені судом.

Вина обвинуваченої ОСОБА_9 підтверджується наступними доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_10 яка в судовому засіданні пояснила, що зараз проживає на території Черкаської області як внутрішньо-переміщена особа. До початку повномасштабної агресії рф проти України вона проживала в м. Сіверськодонецьк, Луганської області, де працювала в ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи на посаді начальника Головного управління. Багато спілкувалась з людьми, які приїжджали з окупованих території Луганської області для отримання пенсій, соціальних виплат та оформлення відповідних документів. Під час таких спілкувань вона дізнавалась як склалося життя знайомих осіб на тимчасово окупованих територіях. Так, у ході спілкування з подругою, вона дізналася про свою знайому ОСОБА_9 , яка до 2014 працювала у навчальних закладах м. Кіровськ, Луганської області та наразі ОСОБА_9 займає посаду «начальника отдела образования администрации города Кировска луганской народной республики. Також інформацію щодо ОСОБА_9 та її посади вона особисто бачила в мережі Інтернет, оскільки остання систематично звітується у медіа т.зв. «лнр» про її роботу у-сфері освіти. Крім того, зі слів знайомих, ОСОБА_9 відповідає за впровадження російської системи дошкільної та загальношкільної освіти в навчальних закладах м. Голубівка (колишня назва -Кіровськ) та Кіровського району. Зокрема, остання тематично проводить наради з керівниками навчальних закладів, яким доводить вказівки щодо системи освіти в складі суб`єкта рф. Також відповідно до вказівок з «Министерства образования и науки луганской народной республики» та «Министерства образования и науки российской федерации» в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах заборонено використання українських видань, україномовних підручників та вивчення творів українських авторів. Виконання вказаного розпорядження покладено на керівників закладів освіти, а контроль за виконанням зазначеної вказівки на території м. Голубівка здійснює « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у т.ч. ОСОБА_11 ;

- даними акту огляду від 12.02.2024, відповідно до якого було оглянуто Інтернет - сторінки і встановлено що ОСОБА_9 у 2022-2023 р.р. добровільно зайняла посаду «начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 » та активно вчиняє публічні дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. Інформація, що підтверджує колабораційну діяльність ОСОБА_9 розміщену на веб-ресурсах: ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- даними протоколу огляду від 21.03.2024 з додатком оптичним диском (DVD-R), відповідно до якого було оглянуто інтернет –сторінки в мережі Інтернет, та встановлено, що ОСОБА_9 користується сторінками в соціальних мережах, а саме: «ВКонтакте» - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 » - ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_12 ( ОСОБА_14 ). Оглянуто інформацію в мережі Інтернет (новини сторінок) щодо діяльності « ІНФОРМАЦІЯ_9 », діяльність « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та ОСОБА_9 ;

- даними протоколу огляду від 10.10.2024, відповідно до якого оглянуто оптичний носій інформації для лазерних систем зчитування з написом «3557» (вилучені в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів, належних АТ КТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 ») встановлено та роздруковані фотознімки ОСОБА_9 ;

- даними висновку експерта СЕ -19/124-24/14793-ФП від 01.11.2024 відповідно до якого на двох фотозображеннях в папці «фото ОСОБА_9 » та достовірному фотозображенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зображена одна й та ж особа;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.2025 з фото таблицею, довідкою та флеш накопичувачем, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 на фото № 3 впізнала ОСОБА_9 ;

- даними протоколів огляду від 11.02.2025 , відповідно до якого було оглянуто новинні інтернет – сторінки в мережі Інтернет. По пошуковому запиту « ІНФОРМАЦІЯ_11 » було здійснено перехід на одну із публікацій в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » в інтернет-месенджері «Telegram» наведено текст статті слідуючого змісту: « «В Кировске состоялось торжественное чествовавание.. Со словами поздравлений к ребятам обратилась начальник отдела образования Администрации г. Кировски ОСОБА_15 , пожелав школьникам применять накопленные знания в своем жизненном пути...»

В тексті статті за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_13 » зазначено слідуюче: «Город Кировск с рабочим визитом посетили исполняющая обязанности юра города ОСОБА_16 . Входе визита представители региона - шефа Иркутской области встретились с Главой муниципального образования городской округ город Кировск ОСОБА_17 и начальником отдела образования Администрации города ОСОБА_18 ….»

В тексті статті за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_14 » зазначено слідуюче: «В преддверии профессионального праздника всех педагогов в администрации города Кировска Луганской Народной Республики состоялось торжественное мероприятие, посвященное этому замечательному дню. Об этом сообщили в администрации города. «От всей души поздравляю вас с профессиональным праздником…. Начальник отдела образования ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_12 выразила благодарность и признательность за верность своему долгу педагогам города. «Позвольте выразить самые искренние слова благодарности и признательности за верность своему профессиональному долгу, за душевную теплоту, которую вы ежедневно дарите детям. Сердечно поздравляю Вас и желаю достичь новых высот, неиссякаемого вдохновения, здоровья и простого человеческого счастья…..»

В розділі «Информация об отделе» - «Работники отдела образования», опубликова інформація про начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 т.зв. «лнр», - ОСОБА_9 та містяться її зображення.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідка, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні № 22024250000000045 від 14.02.2024, № 22024250000000055 від 26.02.2024; постанову про визначення групи слідчих та доручення досудового розслідування; рапорти про виявлене кримінальне правопорушення; постанови про доручення здійснення досудового розслідування; повідомлення про початок досудового розслідування; повідомлення про визначення групи прокурорів; постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні; постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження; постанова про визначення підслідності; постанова про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні; доручення; клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів; ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.08.2024 про тимчасовий доступ до речей та документів; постанову про призначення судової портретної експертизи; вимоги, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питань щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними, неналежними чи недопустимими.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень.

Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідка ОСОБА_10 , оскільки її покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідок з будь-яких причин обмовила чи могла обмовити обвинувачену.

Так, безпосереднім об`єктом цих кримінальних правопорушень є відносини щодо забезпечення територіальної цілісності й недоторканності України в межах установлених кордонів. Територіальна недоторканність України є невід`ємною складовою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст.2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст.73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч.1 ст.17, ч.1 ст.65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На виконання цього обов`язку законодавство України містить цілу низку правових норм, які обмежують свободу вираження поглядів з огляду на необхідність захисту національних інтересів України, її територіальної цілісності, забезпечення правопорядку тощо.

На території України існує багаторічний триваючий міжнародний збройний конфлікт, спровокований російською федерацією, внаслідок чого військовими держави-агресора було порушено державний кордон України та захоплено частину території Держави.

Згідно вимог ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст.92 Конституції України, визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.ст.132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Харківська, Київська області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

З об`єктивної сторони державна зрада визначається наданням іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації, чи виконання конкретного злочину, схиляння до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.

Суд звертає увагу, що із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Зміст досліджених колегією матеріалів кримінального провадження, дає підстави стверджувати, що громадянка України ОСОБА_9 , діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, у період з 2022 року (більш точний час у ході слідства не встановлено) по 11.02.2025, перебуваючи на посаді «начальника отдела образования администрации города Кировска луганской народной республики» ( АДРЕСА_2 ), пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади «администрации города Кировска луганской народной республики», діючи умисно, виконуючи покладені на неї організаційно-розпорядчі функції, вказівки і розпорядження представників окупаційної адміністрації російської федерації в окупованому місті Кіровськ (Голубівка) Алчевського району Луганської області, бажаючи проявити себе та довести свою лояльність і відданість окупаційній владі держави-агресора, безпосередньо брала участь у загальному управлінні незаконного органу влади, надавала безпосередню допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави-агресора-рф у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території, в тому числі: здійснювала керівництво «отделом образования администрации города Кировска луганской народной республики», забезпечувала виконання покладених на підрозділ задач, розподіляла обов`язки між працівниками та контролювала їх роботу; організовувала та контролювала виконання основних завдань управління в цілому; брала участь у нарадах, засіданнях, що проводились головою «Адміністрації міста», керівних органів місцевого самоврядування та його заступниками, під час обговорення питань, що входять до компетенції відділу освіти, представляла інтереси відділу з усіх питань його діяльності на території міста та його селищ; взаємодіяла з органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, організаціями та установами, незалежно від їх організаційно-правової форми та відомчої належності, а також з міжнародними організаціями відповідно до законодавства «лнр», виконувала інші організаційно-розпорядчі функції, надані нормативно-правовими актами чи за дорученням «голови адміністрації» в межах компетенції; брала участь у всеросійських заходах в межах своєї компетенції як представник м. Кіровськ Луганської області.

Допомога ОСОБА_9 представникам іноземної держави призвела до забезпечення сталого та належного функціонування незаконно створених органів влади та посилила заходи тимчасової окупації.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену винною по пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваноі або обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 КК України, та на день ухвалення цього вироку залишається громадянкою України, незалежно від місця її проживання, а фактичне набуття громадянства рф не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянкою України.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_9 у вчиненні злочинів проти Основ Національної безпеки України доведена у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_9 :

- за ч. 5 ст. 111- 1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території;

- за ч.2 ст.111 КК України, як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчинених злочинів, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставин, які б, відповідно до вимог ст.ст. 66, 67 КК України, пом`якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд враховує, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, відповідно до якої рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст.55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням зазначеного, враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченою злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_9 за ст. ст. 111 ч. 2, 111-1 ч. 5 КК України, покарання у межах санкцій зазначених статей, виключно у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_9 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_9 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, суд, при призначенні покарання ОСОБА_9 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Санкцією ч. 5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

Таке покарання стосовно ОСОБА_9 на переконання суду, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття її під варту.

Суд, виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_9 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової експертизи у сумі 7561,05грн.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 129, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_9 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання за:

-ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.

- ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління , місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15 років.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити 15 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління , місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, строком на 15 років з конфіскацією майна, яке є її особистою власністю.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у сумі 7561,05 грн.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з часу, коли вона буде фактично затримана.

Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.

Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3