Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №703/4063/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4063/26

3/703/1473/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

у с т а н о в и в :

19.06.2026 уповноваженою особою Військової Служби правопорядку складений протокол серії КИЧК №559 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 18.06.2026 близько 17:25 год на території військової частини НОМЕР_1 в адміністративних межах АДРЕСА_2 , виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння, останнє підтверджується результатами освідування із використанням газоаналізатора.

Органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки у вигляді текстового повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначений у матеріалах справи, доставка яких підтверджується записом реєстру відправки, а також шляхом направлення судових повісток про виклик за адресою, що зазначена в протоколі, що у встановленому порядку вручені членові сім`ї - матері.

На підтвердження поважності причин неявки надані документи про перебування на стаціонарному лікуванні в період із 13.07.2026 до 07.09.2026 і надалі. При цьому особа, яка притягується до відповідальності клопотав про відкладення судових засідань, оскільки наполягає на власній присутності під час судового розгляду для надання пояснень, перебування на стаціонарному лікуванні перешкоджає з`явитися до суду.

Відповідно до рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Водночас, рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Справа не належить до категорії тих, що розглядаються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак враховуючи поважні причини неявки особи до суду та зміст заперечень проти судового розгляду без його присутності, судом прийнято рішення про відкладення судового розгляду, при цьому підстави для застосування до ОСОБА_1 приводу не встановлені.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 ЄСПЛ визначив, що провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції, а у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Отже при розгляді справи про адміністративні правопорушення судом мають бути застосована процедура та дотримані гарантії прав осіб, прирівняні до таких під час кримінального провадження.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, та діє на даний час.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Згідно Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Закон негайно оголошується через засоби масової інформації та набирає чинності з дня його опублікування.

У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов`язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов`язків військової служби (відпустка, тощо).

Згідно ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Відповідно до ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Згідно ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 зазначені вимоги закону проігнорував та 18.06.2026 виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії КИЧК №559 від 19.06.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 18.06.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;

- актом огляду на стан сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу від 18.06.2026 №571;

- чеком тестування №2534 від 18.06.2026 приладу Алконт-М №00243, відповідно до якого, 18.06.2026 о 18-19 год у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено 2,37 проміле алкоголю;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.06.2026;

- копією військового квитка серії НОМЕР_2 , яким підтверджується проходження військової служби ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю, відсутні підстави для стягнення із нього судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 247, 283,284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя І.В.Овсієнко