Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №703/4975/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4975/26

3/703/1700/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

Відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ВБА № 009120 від 18 липня 2026 року, відповідно до якого у її діях працівником поліції встановлені ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме: 03 липня 2026 року близько 14 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 , ухилилась від покладених на неї батьківських обов`язків щодо догляду та вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 07 лютого 2012 року в наслідок чого останній запшикав газовим балончиком ОСОБА_3 , в ході конфлікту, чим порушив чинне законодавство України.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні вказаного порушення не визнала, суду пояснила, що вона перебувала вдома де займалася домашніми справами. А її син грався зі своїми однолітками на вулиці. Де і виник конфлікт між її сином та ОСОБА_3 , який кидався в стані алкогольного сп`яніння з ножем на дітей.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Лук`яненко Г.О. в судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснила суду те, що неповнолітній ОСОБА_2 дійсно застосував газовий балончик до ОСОБА_3 , однак не з метою вчинення хуліганських дій. А з метою самооборони. Пояснила, що ОСОБА_4 грався із своїм товаришем по вул. Мазура в м. Сміла, поруч з магазином «Універсам» та до них у стані алкогольного сп`яніння почав чіплятись та виражатись нецензурною лайкою ОСОБА_3 та потім пізніше в ході конфлікту останній дістав ножа та погрожував ним ОСОБА_2 . Пояснила, що ОСОБА_5 злякавшись, що ОСОБА_3 може застосувати до нього чи до товариша ніж, почав тікати від нього та побачив свою знайому, яка побачивши ситуацію дала йому газовий балончик і він запшикав ним ОСОБА_3 . Вказала суду і на те, що відносно ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП за даним фактом. Просила суд врахувати вказані обставини та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Інспектор СЮПВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області Свистонюк А.О. в судовому засіданні у вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності поклалась на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій вказав, що перебуває за межами міста, тому просить суд провести розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Лук`яненко Г.О., інспектора СЮПВП ЧРУП в Черкаській області, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з диспозицією частини 3 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя з`ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом`якшуючі та обтяжуючі вину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із наданих до суду адвокатом Лук`яненко Г.О. доказів, зокрема копії протоколу серії ВБА № 009224 від 09 липня 2026 року вбачається, що відносно ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП, за те, що він 03 липня 2026 року близько 14 год. перебуваючи поблизу магазину «Універсам», що по вул. Мазура в м. Сміла, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння погрожував фізичною розправою тримаючи в руках ножа неповнолітньому ОСОБА_2 , чим порушив громадський спокій та порядок.

Таким чином, твердження представниці особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 , адвоката Лук`яненко Г.О., про те, що неповнолітній ОСОБА_2 застосував газовий балончик, виключно з метою самозахисту від ОСОБА_3 підтверджуються, наданими нею доказами.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Зокрема відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Також, слід зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії», рішення від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Тому суд не вважає за можливе та необхідне в межах розгляду даної справи про адміністративне правопорушення надавати оцінку дійсним обставинам, які призвели до створення самих умов за яких сталася подія; наявності чи відсутності у цій події вини особи; а також наявності чи відсутності самого складу іншого адміністративного правопорушення у діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу, що органами поліції в матеріалах справи не зазначено та не доведено в чому саме полягало не виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків щодо не належного виховання сина, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто фабула ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за інші дії осіб, ніж викладені в даному протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 , яка ухилилась від виконання батьківських обов`язків, здійснила це порушення 03 липня 2026 року близько 14 год. 00 хв.

Разом із тим, з матеріалів справи, зокрема: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, письмового пояснення ОСОБА_3 , вбачається, що в зазначений час та дату, за вказаною адресою та за вказаних у протоколі обставин, перебували лише неповнолітні діти, зокрема і ОСОБА_2 , та потерпілий ОСОБА_3 між якими виник конфлікт, а не як зазначено в протоколі, що там знаходилась ОСОБА_1 .

На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності суддею встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП не доведено «поза розумним сумнівом», тому суддя дійшов висновку, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 184, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя: В. О. Прилуцький