Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №568/1481/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1481/26

Провадження №2/568/752/26

02 жовтня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

Представник ТОВ "Фінпром Маркет" через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів в кредит №45249131. За умовами договору ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 8000,00 грн строком на 30 днів (з 19.12.2025 року по 17.01.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 0,466% в день, комісії за надання кредиту в розмірі 16% від суми наданого кредиту, що в грошовому еквіваленті складає 1280,00 грн. Також сторони погодили, що в разу порушення строків повернення кредиту нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 02655, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу sofiachuchman22@gmail.com.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за вказаним договором перед відповідачем виконало, надавши їй кредит у визначеному розмірі, шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати відсотків у строки і на умовах, передбачених договором позики, належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 19157,58 грн, з яких 7391,04 грн заборгованість за основною сумою боргу, 11766,54 грн заборгованість за пенею.

Також 25 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів в кредит №6292527. За умовами договору ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів (з 25.12.2025 року по 19.12.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день, комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що в грошовому еквіваленті складає 862,00 грн. Також сторони погодили, що в разу порушення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 250,00 грн за кожен день понад строкового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 654175, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу sofiakhmaruk2222@gmail.com.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за вказаним договором перед відповідачем виконало, надавши їй кредит у визначеному розмірі, шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 .

Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати відсотків у строки і на умовах, передбачених договором позики, належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 18573,27 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2897,50 грн заборгованість за процентами, 816,77 грн заборгованість за комісією, 9859,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики. Відповідно до реєстру прав вимоги №6 від 20.05.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором №45249131 від 19.12.2025 року складає 19157,58 грн. Також відповідно до реєстру прав вимоги №5 від 20.05.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором №6292527 від 25.12.2025 року складає 18573,27 грн.

За вказаних обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

09 вересня 2026 представником відповідача адвокатом Заболотною Г.В. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якій викладено заперечення проти позову. Представник відповідача не заперечує факту укладення ОСОБА_1 зазначених кредитних договорів, однак не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості. Так, згідно розрахунку по заборгованості відповідача за договором №45249131 від 19.12.2025 року заборгованість складається: із заборгованості за основним боргом в розмірі 7391,04 грн та заборгованістю за пенею/неустойкою в розмірі 11766,54 грн. Згідно розрахунку заборгованості за договором №6292527 від 25.12.2025 року заборгованість відповідача складається із заборгованості за комісією в розмірі 816,77 грн, заборгованості за пенею /неустойкою в розмірі 9859,00 грн та заборгованості за процентами з розмірі 2897,50 грн.

Стягнення заборгованості за пенею/неустойкою не грунтується на вимогах закону з огляду на положення п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким на період введення в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеною ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). До спірних правовідносин з нарахування та стягнення штрафів (пені, неустойки) підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а тому вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафами задоволенню не підлягають. Також не підлягає стягненню заборгованість за комісією в розмірі в розмірі 816,77 грн, з огляду на безпідставність заявлених вимог, оскільки відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно. Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

10 вересня 2026 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість: за договором №45249131 від 19.12.2025 року в розмірі 3342,42 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, та за договором №6292527 від 25.12.2025 року в розмірі 8573,27 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2897,50 грн та суми заборгованості за комісією в розмірі 675,77 грн.

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» в судове засідання не з`явилась, в поданій заяві просила розгляд справи провести у відсутності представника позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін в судове засідання.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Оскільки повне рішення складено 02.10.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 28.09.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 02.10.2026 в силу ч.5 ст. 268 ЦПК України.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом установлено, що 19 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45249131, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 02655.

Згідно з п.2.1 Договору сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

Згідно з п.2.2. Договору сума кредиту 8000,00 грн, строк кредитування 30 днів (п. 2.2.2 Договору), процентна ставка/день 0,466 % (фіксована) (п. 2.2.3 Договору).

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 11.1.1 Договору).

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є невід`ємною частиною договору позики, що укладається між товариством та позичальником.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №45249131 від 19.12.2025 року, ідентифікована позичальником. Відповідач при укладені кредитного договору, підписала його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 02655, який був відправлений 19.12.2025 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 8000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000101431 від 23.06.2026 року про прийняття до виконання та завершення платіжної операції з переказу коштів в сумі 8000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 (ЕПЗ № НОМЕР_1 ), платіжною інструкцією 7fa062a6-9ed2-4cc9-98c9-e0e6ec68608e від 19.12.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 здійснила оплату за зобов`язанням в розмірі 7055,98 гривень (23.01.2026 року в сумі 3695,52 грн, 07.04.2026 року в сумі 2128,62 грн). Таким чином заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №45249131 від 19.12.2025 року становить 19157,57 грн, з яких: 7391,04 грн заборгованість за тілом кредиту та 11766,54 грн заборгованість за пенею.

Також, судом установлено, що 25 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (надійний) №6292527, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 654175.

Згідно з п.2.1 Договору сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.

Згідно з п.2.2. Договору сума кредиту 5000,00 грн, строк кредитування/строк договору 360 днів (п. 2.2.2 Договору), процентна ставка/день 0,998 % (п. 2.3.1 Договору).

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 10.1.1 Договору).

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є невід`ємною частиною договору позики, що укладається між товариством та позичальником.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №6292527 від 25.12.2025 року, ідентифікована позичальником. Відповідач при укладені кредитного договору, підписала його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 654175, який був відправлений 25.12.2025 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2

Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000103328 від 25.06.2026 року про прийняття до виконання та завершення платіжної операції з переказу коштів в сумі 5000,00 грн отримувачу ОСОБА_2 (ЕПЗ № НОМЕР_2 ), платіжною інструкцією 75026e04-70e4-4c56-8d3f-7009f47e4fb6 від 25.12.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 здійснила оплату за зобов`язанням в розмірі 1611,73 гривень. Таким чином заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6292527 від 25.12.2025 року становить 18573,27 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2897,50 грн заборгованість за відсотками, 9859,00 заборгованість за пенею та 816,77 заборгованість за комісією.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45249131 від 19.12.2025 року та договір кредитної лінії (надійний) №6292527 від 25.12.2025 року в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 перерахувало кредитні кошти 19.12.2025 року в сумі 8000,00 грн та 25.12.2025 року в сумі 5000,00 грн.

Як встановлено зі змісту договорів, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45249131 від 19.12.2025 року та договором кредитної лінії (надійний) №6292527 від 25.12.2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №6 від 20.05.2026, на підставі договору факторингу №25/02/2026 від 25.02.2026 ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №45249131 від 19.12.2025 року, в сумі відступленої грошової вимоги в загальному розмірі 19157,58 гривень, з яких заборгованість по основному боргу 7391,04 грн, заборгованість за пенею 11766,54 грн.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №5 від 20.05.2026, на підставі договору факторингу №25/02/2026 від 25.02.2026 ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6292527 від 25.12.2025 року, в сумі відступленої грошової вимоги в загальному розмірі 18573,27 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2897,50 грн заборгованість за відсотками, 9859,00 заборгованість за пенею та 816,77 заборгованість за комісією.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором №45249131 від 19 грудня 2025 року встановлено, що заборгованість відповідача за період з 19.05.2026 року по 22.06.2026 року становить 19157,58 грн, з яких: 7391,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11766,54 грн - сума заборгованості за пенею.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором №6292527 від 25 грудня 2025 року встановлено, що заборгованість відповідача за період з 19.05.2026 року по 22.06.2026 року становить 18573,27 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2897,50 грн заборгованість за відсотками, 9859,00 - сума заборгованості за пенею, 816,77 грн заборгованість за комісією.

В подальшому від представника позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість: за договором №45249131 від 19.12.2025 року в розмірі 3342,42 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, та за договором №6292527 від 25.12.2025 року в розмірі 8573,27 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2897,50 грн та суми заборгованості за комісією в розмірі 675,77 грн.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Договір факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договір факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладені вимоги закону, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованість за кредитним договором №45249131 від 19.12.2025 року та за договором №6292527 від 25.12.2025 року.

З наданих та досліджених судом доказів убачається, що відповідач 19 грудня 2025 року та 25 грудня 2025 року уклала договори позики з первісним кредитором у електронній формі, за якими отримала грошові кошти в розмірі 8000,00 гривень та 5000,00 гривень у кредит, користувалася ними, однак у строки встановлені договором їх не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за нею, яка на підставі договорів факторингу була відступлена позивачу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Згідно з п.2.3.1 договору позики, сума позики 5000,00 грн, строк договору 360 днів, процентна ставка 0,998 % в день. Дата повернення позики визначена - 19.12.2026.

З аналізу розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №6292527 від 25.12.2025 року вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувались відповідачу в межах дії строку договору з 25.12.2025 року по 24.03.2026 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до теперішнього часу кредитні кошти не повернуті, суд доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в розмірі 2897,50 гривень.

Щодо вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, то суд враховує наступне.

Відповідно до умов кредитного договору №6292527 від 25.12.2025 року комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 862,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Надання кредитних коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором є обов`язком кредитодавця і не має обумовлюватися будь-якою оплатою, оскільки це суперечить ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Відтак, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 862,50 гривень було визначено як комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, в матеріалах справи відсутній перелік послуг, які пов`язані з наданням кредиту та які повинні надаватись фінансовою установою, за які передбачалося б стягнення з позичальника такої комісії.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору про встановлення комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 675,77 гривень є нікчемними відповідно до ч.1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 675,77 грн., слід відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість: за договором №45249131 від 19.12.2025 року в розмірі 3342,42 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, та за договором №6292527 від 25.12.2025 року в розмірі 7897,50 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2897,50 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.1 ст.134 ЦПК України, разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет», акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026, витяг з акту №2-ФП від 12.06.2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію на підтвердження оплати наданої правничої допомоги №850022336.1 від 12.06.2026 року (а.с. 59), ордер серії АХ №1363629 від 11 травня 2026 року. Вартість наданих послуг становить 6500 грн, які просять стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною, а також позовні вимоги задоволено частково.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6500 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, розгляд справи у відсутності представника позивача, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Фінпром маркет» понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2511,41 грн. (11239,92 х 2662,40 / 11915,69 ).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінпром Маркет» заборгованість в розмірі 11239 (одинадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 92 копійки, яка складається із заборгованості:

- за договором №45249131 від 19.12.2025 року в розмірі 3342,42 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу,

- за договором №6292527 від 25.12.2025 року в розмірі 7897,50 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн, суми заборгованості за процентами в розмірі 2897,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінпром Маркет» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2511 (дві тисячі п`ятсот одинадцять) гривень 92 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2026 року.

Суддя В.О.Троцюк