Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №549/337/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/337/26

провадження №3/549/114/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Глущенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чорнухи справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.5 ст.126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

До Чорнухинського районного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734440, відповідно до якого, що 01.08.2026 0 12 год 22 хв в селищі Чорнухи по вул.Миру, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 , при цьому 16.09.2025 року рішенням Чорнухинського районного суду був позбавлений права керування транспортним засобом строком на 3 роки, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху.

У судові засідання, призначені на 31 серпня 2026 року, 09 вересня 2026 року, 15 вересня 2026 року та 01 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився. Судові повістки, направлені за вказаною в матеріалах справи адресою, повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Судом вживалися заходи щодо забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні, зокрема шляхом застосування відповідно до ст. 268 КУпАП приводу.

Так, постановою від 09 вересня 2026 року було застосовано до ОСОБА_1 привід у судове засідання. Водночас зазначене судове рішення не виконано у зв`язку з тим, що за вказаною у матеріалах справи адресою ОСОБА_1 не проживає, а його місцезнаходження не встановлено.

Крім того, на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщене оголошення про виклик правопорушника до Чорнухинського районного суду Полтавської області.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що сторона, яка бере участь у судовому провадженні, зобов`язана через розумні проміжки часу самостійно цікавитися перебігом провадження у своїй справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (зокрема, рішення у справі «Каракуця проти України»).

За таких обставин, з метою забезпечення дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, з урахуванням установлених ст. 277 КУпАП скорочених строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також вжиття судом необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, бути присутньою при розгляді справи. Водночас у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи не є обов`язковою за умови її належного повідомлення про місце, день і час розгляду справи.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що судом вживалися передбачені законом заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді справи, зокрема застосовувався привід, який не було виконано через відсутність особи за вказаною адресою та невстановлення її місцезнаходження, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла до такого.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 01.08.2026 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Процесуальна форма та зміст протоколів відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність також настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою -четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи, суддя дійшла висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734440 від 01.08.2026 року за ч.5 ст. 126 КУпАП;

-копією постанови від 18.11.2025 року зач.5 ст.126 КУпАП, копією постанови від 24.08.2025 за ч.4 ст.126 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП, копією постанови від 24.08.2025 за ч.4 ст.126 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

-довідками начальника СПД № 2 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про повторність, згідно якої було притягнуто за ч.5 ст.126 КУпАП 18.11.2025; за ч. 4 ст 126 КУпАП 24.08.2025.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, суддя вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу.

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 279, 280 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 40 800 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 про необхідність повідомити суд про сплату судового збору.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнухинський районний суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя Н.М.Глущенко