Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №519/1615/26 — Південний міський суд Одеської області

Суд: Південний міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №519/1615/26

Суддя: Лемець С. П.

Справа № 519/1615/26 Провадження № 3/519/274/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.26 м. Південне

Суддя Південного міського суду Одеської області Лемець С.П., за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О., адвоката Зубцова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

місце проживання: АДРЕСА_1 ,

місце роботи, посада: згідно протоколу ФОП ОСОБА_1 ,

за ч.1 ст.164-5 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

До Південного міського суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА № 183630 від 10.08.2026 у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-5 КУпАП, згідно якого 10.08.2026 о 15.30 год. в магазинні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , зберігав нікотин, що використовується в електронних цигарках, без марок акцизного податку.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його представник підтримав раніше подані письмові заперечення, згідно яких вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, за відсутності у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, так як вказана стаття є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами. Тому, серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи, що в протоколі зроблено не було. Крім того, матеріали адміністративної справи не містять експертного підтвердження, що вказані рідини є нікотиновмісними товарами. Докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є неналежними, оскільки з них неможливо встановити наявність у вилучених рідинах нікотину, а експертиза таких рідин не проводилася. В матеріалах справи відсутні об`єктивні докази здійснення зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарівроздрібної торгівлі, а тим більше і доказів вчинення таких дій саме ОСОБА_1 , у зв`язку з чим висновок працівників правоохоронних органів про те, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, є передчасним. Вилучені в ході складання протоколу товари, не є рідиною, що використовується в електронних сигаретах, не відносяться до підакцизних товарів, тобто не є рідинами з яких сплачується акцизний податок, відповідно, їх реалізація або зберігання не потребують відповідної ліцензії.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а також документи, надані представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як зазначено в ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Суть адміністративного правопорушення має бути викладена з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 164-5 КУпАП.

Виходячи з того, що диспозиція ч.1 ст.164-5 КУпАП за своєю юридичною конструкцією є бланкетною, тому серед обов`язкових ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, є наведення конкретного нормативно-правового акту, який порушено.

Наведеним вимогам протокол про адміністративне правопорушення не відповідає.

Крім того, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-5 КУпАП можуть бути притягнуті лише особи, що прямо визначені у диспозиції цієї статті, а саме: посадові особи підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства - виробника, імпортера або продавцем тютюнових виробів, а отже є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП.

За вказаних підстав постановою Південного міського суду Одеської області від 31.08.2026 справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-5 КУпАП була направлена до ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для доопрацювання та усунення недоліків, однак зазначені недоліки при повторному направленні протоколу до суду фактично усунуті не були.

В матеріалах справи, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Відсутні також будь-які документальні відомості про те, що ОСОБА_1 безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність, в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «місце роботи (навчання), посада» зазначено «ФОП», однак належними доказами дана обставина не підтверджена, як і не підтверджено вид діяльності ФОП.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, полягає у зберіганні або транспортуванні алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.

Разом з тим, працівник правоохоронного органу, що склав оскаржуваний протокол, зазначив, що рідина, яка, на його думку, є нікотином, зберігалась взагалі без марок акцизного податку, що не відповідає положенням ст. 164-5 КУпАП.

Крім цього, у рапорті від 14.09.2026 посадова особа, яка склала протокол, зазначила про порушення ОСОБА_1 вимог п.п.1 ч.2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Частиною ч.1 ст.164-5 КУпАП передбачена відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-5 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа зберігала, в даному випадку, тютюнові виробами, без марок акцизного податку.

Працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ставить йому в провину зберігання нікотину, що використовується в електронних сигаретах без марок акцизного податку.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.

Отже, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП, є те, що предметом правопорушення повинні бути саме алкогольні напої або тютюнові вироби, які підлягають обов`язковому маркуванню марками акцизного податку.

З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 було вилучено нікотин, який є токсичним алкалоїдом, що може бути екстрагований з тютюну або отриманий шляхом хімічного синтезу та відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД.

Разом з тим, нікотин як окрема речовина не є тютюновим виробом у розумінні законодавства України, а тому не належить до підакцизних товарів, які підлягають маркуванню марками акцизного податку.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що роздрібна торгівля на території України нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Зазначене свідчить про те, що нікотин законодавцем виокремлений як окрема хімічна речовина, а не як тютюновий виріб, та його роздрібна реалізація на території України взагалі заборонена.

Отже, вказаний товар при його роздрібному продажі не може перебувати у легальному обігу як підакцизний товар і, відповідно, не може містити марку акцизного податку, оскільки такі марки застосовуються виключно щодо алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Тобто, у даному випадку відсутній предмет адміністративного правопорушення, як елемент об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП, що виключає наявність складу зазначеного правопорушення.

Також суддя зазначає, що окрім самого протоколу до нього долучено лише пояснення ОСОБА_1 та фотознімок, за яким неможливо достовірно ідентифікувати вміст ємностей, що зображені на ньому. Так само, відсутнє експертне дослідження вмісту таких предметів.

При цьому, суддя зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.

Обов`язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Принцип «поза розумним сумнівом» сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі Kobets v. Ukraine (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою,а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до статей 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Таким чином, оцінивши усі наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.8, 36, 164-5, 247, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-5 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуть до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південний міський суд Одеської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua