Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №554/11598/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 25.09.2026Справа № 554/11598/26

Провадження № 2/554/5516/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря Кравченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техноінтерснаб» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ :

04 серпня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Приватного підприємства «Техноінтерснаб» про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якій прохала стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 50 089 грн. 50 коп. (п?ятдесят тисяч вісімдесят дев?ять гривень 50 копійок), середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2026 року по 04.08.2026 року у розмірі 52 727 грн. 85 грн. (п?ятдесят дві тисячі сімсот двадцять сім гривень 85 копійок).

В обгрунтування позову вказала, що перебувала у трудових відносинах із ПП «Техноінтерснаб» у період часу з 03 березня 2025 року по 15 травня 2026 року на посаді бухгалтера. 15.05.2026 року згідно наказу №3 від 15.05.2026 року її було звільнено з посади бухгалтера згідно п.1 ст. 36 К3пП України.

Проте, 15.05.2026 року, в день звільнення, відповідач, в порушення вимог норм чинного трудового законодавства, не провів розрахунок та не виплатив заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2026 року по 15 травня 2026 року та не надав розрахункові листи про заробітну плату.

Також позивачкою зазначається, що в день звільнення 15.05.2026 року, відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Отже, загальна заборгованість із заробітної плати за період березень - травень 2026 року становила 70 355 грн. 90 коп. Позивачкою зазначається, що 01 липня 2026 року відповідачем частково погашено заборгованість по заробітній платі, а саме виплатив заробітну плату за березень 2026 року в сумі 20 266,40 грн..

Таким чином, після часткового погашення заборгованості, на день звернення з позовом до суду заборгованість роботодавця становить 50 089 грн. 50 коп., в тому числі: за квітень 2026 року - 20 266,40 грн., за травень 2026 року - 29 823,10 грн.

Також позивачкою зазначається, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі 52 727,85 грн.

З метою вирішення спірного питання щодо сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та компенсації за весь час затримки розрахунку при звільненні позивачка вимушена звертатися до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 року відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій прохала розглянути справу за її відсутності, просила долучити до матеріалів справи виписку про зарахування часткової суми заробітної плати.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило, тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно наказу ПП «Техноінтерснаб» №3 від 28.02.2025 року ОСОБА_1 , 03.03.2025 була прийнята на посаду бухгалтера, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

15.05.2026 року на підставі наказу №3 від 15.05.2026 р. ОСОБА_1 , було звільнена за угодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

На день звільнення ПП «Техноінтерснаб» не провів з позивачем повний розрахунок по заробітній платі за період з 01.03.2026 р. по 15.05.2026 р., в зв`язку з чим заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 становила 70355,90 грн.

Станом на 01.07.2026 р. відповідачем частково було погашено заборгованість, а саме проведено виплату заробітної плати за березень 2026 року в сумі 20266,40 грн.

Станом на 28.08.2026 року відповідачем частково було погашено заборгованість, а саме проведено виплату заробітної плати за квітень 2026 року в сумі 20266,40 грн.

Отже заборгованість відповідача по заробітній платі становить 29823, 10 грн.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першої статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем станом на день розгляду справи заборгованість по заробітній платі не була виплачена. А тому з ПП «Техноінтерснаб» на користь ОСОБА_1 , підлягає стягненню нарахована, але не виплачена на дату звільнення заробітна плата у розмірі 29823,10 грн.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Встановлено, що ОСОБА_1 звільнилася 15.05.2026 року, таким чином, враховуючи ст. 117 КЗпІІ України, сума компенсації за час затримки розрахунку складає 52727,85 грн. (925,05 середня денна заробітна плата *57 робочих днів).

Враховуючи те, що повний розрахунок з ОСОБА_1 відповідачем не було проведено, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 52727,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За позовними вимогами про стягнення заробітної плати позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць (п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 3-13, 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техноінтерснаб» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Техноінтерснаб» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 29823,10 гн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2026 року по 04.08.2026 р. у розмірі 52 727, 85 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Техноінтерснаб» на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ;

Відповідач – Приватне підприємство «Техноінтерснаб», Код ЄДРПОУ 43431804, адреса місця знаходження: м. Полтава, вул. Кісельова Володимира Капітана буд. 29, оф. 4.

Суддя Т.М. Черняєва