Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №554/11048/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 28.09.2026Справа № 554/11048/26

Провадження № 3/554/1260/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря – Злобинець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП (адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, місце роботи невідоме, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

-за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2026 року о 04:26 годині в м. Полтаві, по вул. Європейська, 68, ОСОБА_1 керував електричним двоколісним ТЗ оснащеним електричним двигуном потужністю 0,35 кВт, а саме електросамокат PULSE Snsc 2.4, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі в присутності лікаря нарколога на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозапису, згідно постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 р. та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з протоколом про адміністративне правопорушення відносно нього, суду пояснив, що на кануні вечором він був у друга в гостях, вживали алкогольні напої, засиділись до комендантської години, тому він вирішив в нього залишитись. О 04 годині ранку 18.07.2026 року вийшов від свого друга, йшов додому. Побачив на дорозі електросамокат, вирішив його орендувати. Тільки зареєструвався, до нього під`їхали працівники поліції, стали казали йому, що він п`яний керує ТЗ. Він казав їм, що не керував ТЗ, а тільки зареєструвався. Але вони стали пропонувати пройти огляд на стан сп`яніння, він казав, що поїде лише до мед закладу. В медичному закладі він додзвонився до свого адвоката Фабро, той сказав нічого не проходити, а чекати його. Але по дорозі адвоката зупинили працівники ТЦК. Він повідомляв, що без адвоката проходити огляд не буде, проте, працівники поліції стали казати, що він відмовляється від огляду. Вважає, що в його діях відмови не було. Просить закрити провадження у справі.

Представник правопорушника - адвокат Костенко В.О. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки відсутні докази факту керування ТЗ, відсутня відмова від проходження огляду, працівниками поліції не надано безперервного відеозапису до матеріалів справи.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або, які передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).

Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ країни № 1103 від 17.12.2008.

Згідно п.п.2,6,7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.п.8,12 Розділу ІІ вказаної Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Вказані норми мітяться також у відповідному Порядку, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №722402 від 18.07.2026 року, карткою обліку адміністративного правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, огляд не проводився; довідкою УПП в Полтавській області від 20.07.2026 року відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія категорії В, С; відеозаписом події.

Доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд до уваги не приймає з наступних підстав:

Відповідно до відеозапису, дослідженого судом, на першому відео зафіксовано рух особи по проїзній частині дороги на електросамокаті, а на другому відео зафіксовано знаходження особи на тротуарі біля електросамокату вже з працівниками поліції.

Суд не погоджується з доводами захисника щодо неможливості ідентифікації особи, яка керувала електросамокатом з першого відео та ОСОБА_1 , як особи, яка керувала електросамокатом з другого відео.

Як на першому відео, яке фіксує рух особи на елеткросамокаті, так і на другому відео, яке фіксує перебування вказаної особи біля електросамокату, який знаходяться в нерухомому стані, чітко видно у що вдягнена особа, а саме світлу футболку, шорти сірого кольору, також особа має чоловічу невелику сумку через плече. Ця сама особа зафіксована і на другому відео вже на тротуарі біля самокату. Отже, на обох записах у особи наявна унікальна прив?язка до речей. Особа на обох відеозаписах має ідентичні загальні зовнішні ознаки, а саме: стать, приблизний зріст, специфіку статури, зачіски, одягу. Жодних відмінностей в анатомічних ознаках особи між першим та другим відеозаписом не зафіксовано. Події також відбуваються в одному просторово-часовому просторі з мінімальним інтервалом та мають прив?язку до місця руху на електросамокаті та місця зупинки.

Таким чином можна чітко ідентифікувати ОСОБА_1 , як особу, яка у визначений час та у визначеному місці керувала електричним двоколісним ТЗ.

Крім того, під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не заявив, що не керував ТЗ, а навпаки на зауваження працівника поліції щодо руху по зустрічній полосі, заявив, що був у друга, була комендантська година, після якої тепер їде додому.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд наголошує, що, виходячи з положень законодавства України, працівник патрульної поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо тієї або іншої особи, реалізує дискреційні повноваження, на власний розсуд визначаючи особу, яка на його думку, виходячи з будь-яких фактичних даних, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

В даному випадку з сукупності доказів, зібраних на місці події, інспектор поліції зробив правомірний висновок, що саме ОСОБА_1 18 липня 2026 року о 04:26 годині в м. Полтаві, по вул. Європейська, 68, керував електричним двоколісним ТЗ оснащеним електричним двигуном потужністю 0,35 кВт

Такого висновку дійшов і суд під час розгляду справи.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Електросамокат, у розумінні Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» є електричним двоколісним транспортним засобом, оснащеним виключно електричними тяговими двигунами, а відтак відповідає ознакам механічного транспортного засобу незалежно від показника потужності двигуна, тому за керування ним, із порушенням правил ПДР настає відповідальність

Водночас, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов?язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Також з дослідженого відеозапису вбачається, що в ході спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції повідомлено про наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або закладі охорони здоров?я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд в закладі охорони здоров?я. Проте в медичному закладі заявив, що буде чекати свого адвоката і без нього огляд проходити не буде. Працівники поліції декілька разів питали, коли прибуде адвокат та скільки його чекати.Працівник поліції надав ОСОБА_1 достатній час прийняти рішення та пройти огляд. Разом з тим, ОСОБА_1 постійно овідомляє, що без адвоката огляд проходити не буде. Тривалий час та неодноразово працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп?яніня, але ОСОБА_2 огляд так і не пройшов, посилаючись на відсутність адвоката.

Так, відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Таким чином, процедура виявлення стану сп?яніння є невідкладною дією, обмеженою жорсткими часовими рамками.

З відеозапису чітко вбачається, що правопорушнику було неодноразово у голосній, зрозумілій формі запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння. Особі було надано достатньо часу для прийняття рішення. Крім того, на питання працівника поліції про те, скільки часу чекати адвоката, особа жодної відповіді не надала. Отже, ігнорування законних вимог поліцейського та ненадання жодної чіткої відповіді обґрунтовано та законно розцінено працівником поліції як пасивна відмова від проходження огляду, що повністю відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За практикою Верховного Суду, незабезпечення присутності адвоката безпосередньо під час проведення огляду та складання протоколу за ст. 130 КУпАП не є порушенням права на захист, оскільки водій не обмежений у правовій допомозі під час розгляду справи судом, який і приймає остаточне рішення.

При цьому, Закон не передбачає обов?язку поліцейського зупиняти процедуру фіксації адміністративного правопорушення на невизначений термін до моменту прибуття захисника.

Така поведінка водія правомірно розцінена працівником поліції, як відмова від проходження огляду на стан сп?яніння, що і було зафіксовано в направленні на огляд та в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, в поведінці водія ОСОБА_1 відобразилася об?єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – відмова від проходження огляду на стан сп?яніння.

Дані відеозапису, наданого працівниками поліції, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписі, наданого працівниками поліції.

Доводи сторони захисту відносно того, що відеозапис, наданий працівниками поліції, містить не безперервну відео фіксацію, записаний різними фрагментами, не можуть, на переконання суду, свідчити про недопустимість відеозапису як доказу, оскільки на відеозаписі міститься фіксація події за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого правопорушення.

Та обставина, що на відеозаписі зафіксовані не всі дії працівників поліції, сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на відеозаписах, наданих працівниками поліції.

Крім того, відеозапис є одним із джерел доказів і суд оцінює його в сукупності з іншими доказами у справі.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 маються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі – Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на характер вчиненого правопорушення та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що відмова від огляду на стан сп?яінння є грубим порушенням та має підвищену суспільну небезпеку, враховуючи, особу правопорушника, а також безальтернативність санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, слід призначити адміністративне стягнення у межах санкції статті, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік. Стягувач - УПП в Полтавській області ДПП (38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106). Стягувач – ТУ ДСА України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ - 26304855).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА