Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №513/1758/25 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1758/25

Провадження № 3/513/66/26

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кожокар Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 /, виданий 10 березня 2009 року Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

17 грудня 2025 року о 21 годині 06хвилин в смт Сарата, вул. Захисників України, Білгород-Дністровський район, водій керував ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під запис на бодікамеру, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

У судовому засідання 05 березня 2026 року захисник адвокат Кожокар Т.Я. пояснила, що ОСОБА_2 їхав на авто по вул. Захисників України, позаду нього він побачив як проблисковими маячками подали сигнал про зупинку. Він вийшов з авто з`ясувати причину. Поліцейський поставив питання чи бажає він пройти освідування на місці зупинки, чи бажає пройти такий огляд в лікарні. Пономар одразу відмовився, потім наполягав на проведенні огляду на місці. Після чого поліцейський ніби-то сказав, навіщо йому проходити огляд. В подальшому ОСОБА_2 коли отримав судовий виклик, дізнався про складення протоколу, та вважає, що поліцейський навмисно не надав змогу пройти освідування. Він вважає, що не скоював адміністративного правопорушення. Це зі слів ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 18 травня 2026 року особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що приблизно о 21:00 годині він виїхав з дворів та їхав додому. Біля Приватбанку його зупинила поліція та сказали, що в нього не працює поворотник. Вони його догнали, він сказав що поспішає додому до хворої мами, а на те що поворотник не працює, він відповів, що справить. Працівник поліції сказав йому, що від нього відчуває запах алкоголю та запропонували продути в трубку, він погодився, вони попросили документи, на що він відповів, що документи вдома, і вони поїхали додому, де він виніс документи, а поліції вже не було, протокол вони складали без нього. Стверджує, що він погодився пройти огляд за допомогою приладу Драгер. Поліцейський підійшов до багажника, дістав Драгер, і потім поклав його назад. При ньому взагалі нічого працівники поліції не оформлювали. Коли він їхав, ніякого оповіщення з боку поліцейських не було. Він був готовий дихати в трубку. Протокол він не бачив, тому і не підписував його. Коли він з дому виніс документи, то поліцейської машини вже не було, вони зателефонували на телефон, і повідомили що вони поїхали, оскільки в них виклик. В той день, він випив трохи вина. Драгер нічого не міг би показати, оскільки він випив геть трохи. В нього лежача мати, тому він хотів вирішити це питання швидко.

28 вересня 2026 року до канцелярії суду захисником адвокатом Кожокар Т.Я. подане клопотання, в якому адвокат просить суд справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 провину не визнає, оскільки адміністративне правопорушення не вчиняв. 17 грудня 2025 року приблизно о 21 годині, ОСОБА_1 , їхав на своєму автомобілі марки ВАЗ 2115, державний номер НОМЕР_4 по вулиці Захисників України в селищі Сарата. рухався з заходу на схід в напрямку свого дому. Був темний час доби, на стовпах горіло вуличне світло. Він їхав зі швидкістю приблизно 40 км/год. дотримуючись правил дорожнього руху.

Коли ОСОБА_1 доїхав до відділення Приватбанк, розташованого по тій же вулиці побачив в дзеркалі заднього виду поліцейській автомобіль з включеними проблисковими маячками, який подав йому сигнал про зупинку. ОСОБА_1 не порушував правила дорожнього руху, але виконав вимогу поліцейських про зупинку, включив правий поворот та зупинив автомобіль біля краю проїжджої частини дороги. Після чого вийшов зі свого автомобіля та підійшов до автомобіля поліції. Поліцейський спитав чи є в нього посвідчення водія. ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення є в електронному вигляді, в паперовому виді документи дома. Поліцейський попросив його назвати свої данні, потім повідомив, що чує від нього запах алкоголю. ОСОБА_1 заперечив вживання алкогольних напоїв. Крім того, поліцейський не оглядав водія, не підходив до нього ближче ніж на півтора-два метри, тому не міг почути будь-який алкогольний запах. В подальшому поліцейський спитав ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд для визначення стану сп`яніння. Він відмовився проходити такий огляд так як для цього не було підстав. Потім поліцейський спитав чи знає він, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння є відповідальність. Після цього ОСОБА_1 сказав, що буде проходити огляд. Поліцейський спитав чи впевнений він, що хоче пройти такий огляд та повідомив водію, що він може відмовитися. Пономар знов відмовився від проходження огляду, після чого поліцейський сказав йому, що стосовно нього буде складено адміністративний матеріал за відмову від огляду для визначення стану сп`яніння. Після повідомлення поліцейського про намір складання та оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 сказав, що він передумав відмовлятися від проходження огляду на стан сп`яніння й погодився пройти огляд, як говорив поліцейський «продуть трубку». Співробітник поліції відкрив багажник автомобіля, дістав маленький кейс-чемодан, в якому лежала як він казав «трубка» та почав провокувати його не проходити огляд на стан сп`яніння, чим змушував його сумніватися у своєму рішенні. Після того як ОСОБА_1 погодився пройти огляд поліцейський такий огляд за допомогою технічних засобів не здійснив. В подальшому він поклав «трубку» назад в чемодан, хоча водій не говорив, що відмовляється пройти огляд. Згодом поліцейський повторно повідомив, що буде складати відносно ОСОБА_1 протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, але йому треба надати посвідчення водія і техпаспорт на автомобіль. ОСОБА_1 запропонував під`їхати до нього до дому, оскільки документів з собою немає. Поліцейський погодився, після чого ОСОБА_1 поїхав на своєму автомобілі в напрямку вулиці Новоселів селища Сарата, де він мешкає. Поліцейські на службовому автомобілі їхали позаду. Вдома він взяв документи на вийшов на вулицю, але поліцейського автомобіля біля його двору не було. На початку лютого 2026 року ОСОБА_1 отримав судову повістку та дізнався, що в суді є протокол про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2025 року, складений відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП. Після ознайомлення зі змістом протоколу, ОСОБА_1 вважає, що поліцейський виклав в протоколі фабулу, яка не відповідає дійсності. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, декілька разів говорив поліцейському, що буде проходити огляд і наполягав на такому огляді. Протокол було складено за його відсутності. Якщо протокол складався у його присутності та він був би ознайомлений з його змістом, обов`язково би зазначив свої зауваження щодо неправдивого змісту протоколу.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що 17 грудня 2025 року о 21.06 годині поліцейські незаконно його зупинили. Доказів того, що він порушив правила дорожнього руху й його примусова зупинка була законною поліцією не надано, матеріали справи не містять таких письмових доказів.

Після примусової зупинки його не було відсторонено від керування автомобілем, тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, дії водія щодо ухилення від огляду на стан сп`яніння у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 встановлено, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто поліцейський повинен виписати водію направлення до закладу охорони здоров`я. У випадку якщо водій відмовиться від його отримання чи проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський повинен зазначити про це в протоколі. Направлення до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння в матеріалах справи відсутнє, що свідчить про недотримання поліцейськими порядку направлення водія на такий огляд. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про відсторонення водія від керування транспортним засобом, не додано до протоколу й відповідного письмового доказу про відсторонення цієї особи. Також не містяться в матеріалах справи і відомості про тимчасове затримання транспортного засобу шляхом його блокування. Проте, поліцейським, крім норм КУпАП також було порушено приписи Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення від 07.11.2015 № 1395. які у п. 11 розділу II вказують про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП. про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наведені вище вимоги поліцейським виконані не були, особі не було роз`яснено жодних прав, про що свідчить зокрема й відсутність будь-якої відмітки в протоколі про роз`яснення та відсутність підпису правопорушника. На відеозаписах в матеріалах справи також відсутня інформація щодо роз`яснення прав особі.

Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, які працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та інших адміністративних матеріалів не були оголошені та роз`яснені.

Наявність «часових прогалин» у відеозаписах, свідчить про вибіркове фіксування подій, що є неприпустимим. З даних відеозаписів неможливо достовірно встановити чи були дотримані поліцейським вимоги ст. 266 КУпАП. Більш того, зміст вказаних записів об`єктивно не підтверджує відомостей зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення, роз`яснення йому прав та дотримання процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Адвокат Кожокар Т.Я. у судовому зсіданні підтримала надане нею клопотання, заперечення щодо протоколу з підстав викладених у ньому.

ОСОБА_1 ще раз підтвердив, що з адміністративним протоколом не погоджується, та підтримав клопотання захисника з підстав викладених у ньому.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує таке.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й відео записом з місця події, на якому зафіксована відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, а також відмова від проходження огляду в медичному закладі.

Як вбачається із дослідженого відеозапису 0000000_000000202512172111056_0045, працівник поліції: «Чую від вас різкий запах алкоголю з порожнини рота, щось вживали сьогодні?(21:11:41 – 11:11:46)», відповідь ОСОБА_1 : «Вино чуть чуть вживав». Поліцейський: «Хочу вам запропонувати подихати на місці зупинки в алкотестер Драгер, щоб визначити ступінь вашого алкоголю? (21:11:49-21:11:53)», ви можете відмовитися, ваше право (21:12:00), відповідь ОСОБА_1 : «Ну тоді відмовляюсь (21:12:01)». Поліцейський: «До лікарні їдемо в медичний заклад? (21:12:04), відповідь ОСОБА_1 : «Нет» (21:12:05). ОСОБА_1 : «Давайте тоді дихну (21:12:34), поліцейський: «Як ви хочете, це ваше право (21:12:36), ОСОБА_1 : «Так да или нет?» (21:12:40), поліцейський: «Так ви точно скажіть чи хочете дихати чи ні? (21:12:50), відповідь ОСОБА_1 : «Ні (21:12:51). На питання поліцейського: «До лікарні також не хочете їхати? (21:12:55)», відповідь ОСОБА_1 : «Ні (21:12:56). Поліцейський повідомляє, що буде складено адміністративний протокол за відмову від медичного закладу на місці зупинки та в медичному закладі (21:12:58-21:12:04). Потім відразу ОСОБА_1 зазначає, що він буде дихати (21:13:17), на що питання працівника поліції: «Ви впевнені що там нічого не покаже? (21:13:31)», в цей час працівник поліції підходить до багажнику поліцейського автомобілю, відкриває його, достає чемодан, дістає з нього прилад Драгер, та на питання ОСОБА_1 , відповідає, що протокол буде розглядатися у суді.

З відеозапису 0000000_000000202512172111056_0045 вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється (21:13:57), та зазначає про те, що якщо буде суд, то шо вже (21:14:00), після чого працівник поліції кладе прилад Драгер назад до чемодану і закриває його (21:14:07).

Поліцейський: «Ознайомлюватися хочете з цим матеріалом про відмову від медичного огляду, чи ні? (21:14:13), підписувати його будуту? (21:14:16), відповідь ОСОБА_1 : «Відмовляюсь (21:14:17).

Суд звертає увагу, що норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього - ПДР не містять.

Також, на запитання працівника поліції чи відома ОСОБА_1 зупинка транспортного засобу, останній зазначив, що так.

Також, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржувалися та ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту відмови особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Щодо тверджень захисника, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, то суд звертає увагу, що згідно відеозапису, ОСОБА_1 не висловлював жодних прохань до поліцейських щодо надання йому можливості скористатись правовою допомогою чи щодо додаткового роз`яснення йому прав та обов`язків, відповіді на запинання давав добровільно, ніхто його не схиляв до цього, працівниками поліції повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відсутність у матеріалах справи направлення на проведення огляду не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов`язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, інші недоліки наведені захисником не впливають на суть вчиненого правопорушення, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності для встановлення істини у справі, яким, зокрема, зафіксовано подію.

За таких обставин, суд вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують відомості викладені в протоколі та доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у визначеному порядку.

У рішенні по справі О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складений 02 жовтня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова