Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №513/914/23 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/914/23

Провадження № 1-кп/513/13/26

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області об`єднані кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022164020000102 від 09 грудня 2022 року та №62024150020000052 від 17 січня 2024 року, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Великий Дальник Біляївського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, який проходив військову службу на посаді старшого навідника відділення гранотометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді старшого оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, 21 червня 2022 року (більш точного часу встановити не представляється за можливе), не з`явився вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу, а саме з КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, та проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його з обов`язками військової служби до моменту його самостійного повернення до місця розташування військової частини НОМЕР_1 , а саме до 12 год. 00 хв. 01 грудня 2022 року.

Також, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді старшого навідника відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, 12 грудня 2022 року о 20 год. 00 хв. не з`явився вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу, а саме з ВМКЦ ПР у м. Одесі до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, та проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його з обов`язками військової служби до моменту його виявлення військовослужбовцями Військової служби правопорядку у ЗСУ та передачі представникам військової частини НОМЕР_1 , а саме до 14 год. 00 хв. 15 червня 2023 року.

Разом з цим, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді старшого навідника відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 24 жовтня 2023 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , а саме місце розташування відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану) та ухилявся від проходження військової служби до 26 листопада 2024 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав та зазначив, що він себе не бачив у лавах ЗСУ, тому не прибував на військову службу, зокрема, 21 жовтня 2022 року він не прибув до військової частини після лікування, оскільки ще не відновися і не міг ходити, тому не бачив себе у військовій частині. До військово-лікарської комісії, сімейного лікаря або до іншого медичного закладу не звертався. 12 грудня 2022 року він також не прибув до військової частини, оскільки це було пов`язано із керівництвом військової частини, поважних причин не було. 24 жовтня 2023 року після того як обирали операторів БПЛА і він висловив бажання бути в цій частині, командир дав вказівку повернутись у стрій, тому він більше себе не бачив у частині де проходив військову службу, і пішов додому. Шкодує про свої вчинки, приймав рішення керуючись емоціями, більше так не вчинити, має намір проходити військову службу у інженерній частині, яка його очікує, а саме НОМЕР_2 .

Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами:

- матеріалами службового розслідування за фактом не своєчасного повернення ОСОБА_6 до військової частини НОМЕР_1 , яке розпочате 01 грудня 2022 року та завершено 03 грудня 2022 року, відповідно до яких ОСОБА_7 був відсутній у розташуванні військової частини 162 доби без поважних причин та проводив час на власний розсуд;

- витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (із основної діяльності) № 76 від 03 грудня 2022 року с. Сарата Про результати службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття з лікування старшого матроса ОСОБА_5 , відповідно до якого, виходячи з матеріалів службового розслідування вина старшого матроса ОСОБА_6 виражається в формі прямого умислу, недотримання ним вимог статуту Збройних Сил України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста безвідповідальність військовослужбовця, недотримання вимог статуту Збройних Сил України. Обтяжуючі обставини не встановлені. Пом`якшуючі обставини не встановлені;

- матеріалами службового розслідування за фактом не своєчасного повернення ОСОБА_6 до військової частини НОМЕР_1 , яке розпочате 15 грудня 2022 року та завершено 14 січня 2023 року, відповідно до яких ОСОБА_7 був відсутній у розташуванні військової частини з 12 грудня 2022 року без поважних причин та проводив час на власний розсуд;

- витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (із основної діяльності) № 2 від 14 січня 2023 року с. Сарата Про результати службового розслідування за фактом неприбуття з лікарняного старшого матроса ОСОБА_5 , відповідно до якого, виходячи з матеріалів службового розслідування вина старшого оператора 2 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 старшого матроса призваного за мобілізацією ОСОБА_5 виражається в формі прямого умислу та недотримання ним вимог статуту Збройних Сил України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення: є особиста безвідповідальність військовослужбовця, недотримання вимог статуту Збройних Сил України. Обтяжуючі обставини не встановлені. Пом`якшуючі обставини не встановлені;

- матеріалами службового розслідування за фактом не повернення ОСОБА_6 з лікувального закладу, яке розпочате 25 жовтня 2023 року та завершено 04 листопада 2023 року, відповідно до яких ОСОБА_7 з 24 жовтня 2023 року по час проведення службового розслідування був відсутній у військовій частині без поважних причин та проводячи час на власний розсуд;

- наказом командира військової частини НОМЕР_1 (із основної діяльності) № 175/1 від 04 листопада 2023 року смт. Сарата Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим матром ОСОБА_5 , відповідно до якого, виходячи з матеріалів службового розслідування старший матрос ОСОБА_5 з 24 жовтня 2023 року по теперішній час відсутній в розташуванні військової частини без поважних причин та проводять час на власний розсуд, що шкодить іміджу Збройним Силам України.

Також судом досліджені процесуальні документи на підтвердження правомірності проведення дій під час досудового розслідування, надані стороною обвинувачення.

У судовому засіданні 02 жовтня 2026 року прокурором заявлена відмова від допиту свідків, за згодою учасників справи, відмова від допиту свідків прийнята судом.

Наведені докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим відповідно до положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності, та суд доходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у нез`явлення вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану і такі його дії кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України за подією 21 червня 2022 року та як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану і кваліфікує його дії за ч.5 ст. 407 КК України за подією 12 грудня 2022 року; як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану і кваліфікує його дії за ч.5 ст. 407 КК України за подією 24 жовтня 2023 року.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що вину визнає, критично оцінює свою протиправну поведінку, її осуджує та бажає виправити ситуацію шляхом повернення на військову службу.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, стан здоров`я та його майновий стан, вину визнав, розкаявся, враховуючи думку прокурора щодо міри покарання та захисника, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених у санкції ч. 5 ст. 407 КК України, яке є достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, суд зазначає, що положення ст.ст. 69 і 75 КК України у випадку засудження особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зокрема ст. 407 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану, - не застосовуються.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Судом встановлено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28 листопада 2024 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 28 листопада 2024 року до 26 січня 2025 року, з визначенням розміру застави у сумі 60560,00 грн.

У зв`язку із внесенням суми застави в розмірі 60560,00 заставодавцем, ОСОБА_5 13 січня 2025 року звільнено з під варти.

Суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Зарахувати ОСОБА_5 строк перебування під вартою з 28 листопада 2024 року по 13 січня 2025 року, на підставі вимог ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили та його виконання запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

З дня набрання вироку законної сили з метою його виконання ОСОБА_5 затримати та взяти під варту, строк покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту.

Заставу у розмірі 60560,00 грн внесену заставодавцем на депозитний рахунок для зарахування заставних сум згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 28 листопада 2024 року (номер справи №496/7585/24), повернути заставодавцю, відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1