Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №496/944/16-к — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 496/944/16-к

Провадження № 1-кп/522/2312/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду та в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12015160250001754 від 26.12.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Одеської області, Миколаївського району, с. Ісаєво, громадянки України, українки, неодруженої, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

адвоката ОСОБА_15 ,

потерпілої ОСОБА_16 ,

свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

обвинуваченої ОСОБА_10

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин.

За версією слідства, яку під час підтримання державного обвинувачення прокурор намагався довести перед судом, 26.12.2015, приблизно о 14 год., в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого мешкання, в приміщенні кухні, після спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з помсти за побиття свого співмешканця ОСОБА_19 , діючи навмисно, з метою вбивства ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кухонним ножем нанесла останньому не менше двох ударів в ліву частину грудної клітини, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця, перикарда, а також непроникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини, різаної рани четвертого пальця лівої кісті.

Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця, перикарда, спричинене потерплому ОСОБА_20 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 426 від 22.01.2016, було небезпечним для життя в момент спричинення та за цією ознакою відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_20 помер на місці події.

Наведені дії ОСОБА_10 кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину не визнала та пояснила, що 26 грудня 2015 року її брат прийшов до неї додому у нетверезому стані. Вона, її брат та ОСОБА_21 випивали горілку, потім брат з Тяпичем почали сваритися та битися, тому що вона не налила вина. Билися вдома, потім на вулиці, потім знову вдома, потім вона лягла спати. Чоловіки продовжували випивати. Прокинувшись, побачила, ОСОБА_21 був побитий, а брат лежав, без ознак життя.

Відповідно до ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального пр авопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Матеріали кримінального провадження містять, в якості доказу винуватості обвинуваченої ОСОБА_10 наступні докази:

- протокол огляду місця події від 26.12.2015, згідно якого за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано труп ОСОБА_20 з ознаками насильницької смерті, вилучено 4 ножі, змиви крові та сліди папілярних узорів;

- протокол огляду трупа від 27.12.2015, згідно якого вилучено клапоть шкіри з пораненнями та одяг потерпілого;

- висновок судово-медичної експертизи № 426 від 22.01.2016, згідно якого встановлено характер тілесних ушкоджень: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням перикарда, яке є причиною смерті, непроникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітини, різана рана 4 пальця лівої кисті, численні садна обличчя. Ушкодження заподіяні прижиттєво не менш ніж двома ударами одним знаряддям - ножем з обушком і лезом, ширина клинка якого на рівні занурення не перевищує 1,7 мм. Раневий канал проникаючого поранення має напрямок знизу вгору, зліва направо, спереду назад. Різана рана пальця не виключена експертом як утворена в момент самооборони;

- висновки медико-криміналістичних експертиз № 73 та № 81 від 29.02.2016, згідно яких встановили, що пошкодження на клапті шкіри та на тільняшці потерпілого найвірогідніше утворені кухонним ножем «4», вилученим під час огляду;

- висновок цитологічної експертизи № 141 від 17.03.2016, згідно якої виявлено на цьому ножі кров людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_20 ;

- висновок імунологічної експертизи № 13 від 29.01.2016, згідно якої виявлено на светрі ОСОБА_10 кров людини, походження якої не виключається від потерпілого;

- висновок цитологічної експертизи № 18 від 02.02.2016, згідно якої виявлено у піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_10 кров, епітеліальні клітини та білок людини, походження яких також не виключається від потерпілого;

- висновок амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 34 від 02.02.2016, згідно якого підтверджено, що ОСОБА_10 хронічними психічними захворюваннями не страждала, перебувала у стані простого алкогольного сп`яніння та могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, тобто підлягає кримінальній відповідальності за загальними правилами.

Таким чином, жодний із наданих доказів стороною обвинувачення щодо причетності ОСОБА_10 до злочину, у якому вона обвинувачується, а тому на них суд не посилається під час ухвалення вироку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 показала, що отримала від ОСОБА_10 телефонний дзвінок, у якому та повідомила про вбивство ОСОБА_22 , а при особистій зустрічі повторила це повідомлення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась від надання показань.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що вона працювала фельдшером в швидкій, надійшов виклик, вони приїхали, в одній кімнаті нічого не було, в іншій – лежав чоловік. Пройшов час як він помер. Тілесних ушкоджень не бачила, він був скрученим. Пройшло вже багато років, із-за віку вже не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що 26.01.2015 року він, ОСОБА_10 і потерпілий вживали спиртні напої і випили дуже багато, всі були в стані сильного алкогольного сп`яніння. Під час розпиття, між ним і потерпілим, який був набагато більший від нього, вагою біля 100 кг., сталася сварка, яка переросла у бійку, під час якої він вдарив ножем потерпілого. Сварка сталася на кухні і продовжувалася на подвір`ї, де він і вдарив його ножем, після цього всі пішли спати, а зранку побачили, що потерпілий лежить на підлозі мертвий. ОСОБА_10 не приймала участь у бійці, але намагалася розняти.

Отже, названі вище докази та покази свідка ОСОБА_19 свідчать про недоведеність висунутого ОСОБА_10 обвинувачення.

Суд вважає недоведеною позицією прокурора, що свідок ОСОБА_19 на початку розслідування повідомив, що ОСОБА_10 розповіла йому про вбивство потерпілого, оскільки суд посилається лише на ті доводи, які досліджені під час судового засідання, а під час засідання свідок ОСОБА_19 показав, що саме він вдарив ножем потерпілого, детально нічого не може пояснити, оскільки був в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, такі покази, він заявив, що давав ще під час розгляду цієї справи в Біляївському районному суді Одеської області.

Судом також встановлено, що під час бійки між ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , мало місце безпосередній контакт між ОСОБА_10 і потерпілим, яка намагалася їх примирити, що не виключає слідів крові на одязі і під нігтями, що є об`єктивним в даному випадку.

Таким чином, наявні розумні сумніви у винуватості ОСОБА_10 .

При цьому, судом враховується правова позиція щодо визнання винуватості особи «поза розумним сумнівом» висловлену Верховним Судому постанові по справі № 688/788/15-к, що при змагальності суди мають керуватися стандартом переконання, визначеним ч. 2, 4 ст. 17 КПК України. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправдан, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом. Усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченої.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, стороною обвинувачення не доведена, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України вважає необхідним ухвалити у даному кримінальному провадженні виправдувальний вирок, у зв`язку з не доведенням того, що дане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_10 .

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний із наведених вище доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про недоведеність вчинення кримінального правопорушення саме обвинуваченою ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Завданнями кримінального провадження, згідно ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «Поза розумним сумнівом». Згідно з установленою практикою ЄСПЛ доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження). Коли вся чи значна частина інформації щодо подій, про які йдеться, відома виключно органам влади, тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення в аспекті ст. 3 Конвенції.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не містять ані окремих, ані в сукупності доказів того, що кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченою.

В судовому засіданні ОСОБА_10 показала, що дійсно 26 грудня 2015 року вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_19 і братом ОСОБА_20 вживали спиртні напої за адресою, яка вказана в обвинувальному акті, під час вживання алкогольних напоїв, між братом і Тяпичем виникла сварка, яка перейшла у бійку, яка відбулася спочатку в хаті, а потім у дворі. Вона участі в бійці не приймала, але намагалася їх розняти. Потім вона пішла спати, а зранку виявила, що брат мертвий.

Виправдувальний вирок ухвалюється відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Цивільний позов та судові витрати не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України через недоведеність її причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення та виправдати.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 29.12.2015 року про арешт майна – скасувати.

Речові докази: фрагмент ковдри червоно-зеленого кольору, з плямами бурого кольору, з ліжка кухні; фрагмент килима з плямами бурого кольору, з підлоги кухні; наволочку від подушки, на поверхні, якої маються плями бурого кольору, вилучену з ліжка кухні; марлевий тампон, на який виконано змив речовини бурого кольору, з підлоги передбаннику: в приміщенні кухні на столі було виявлено та вилучено 4 кухонних ножі з пластиковими рукоятками - 3 чорного кольору, 1 - зеленого; брюки джинсові, сорочку сірого кольору з пошкодженнями, тільняшку з пошкодженнями та плямами бурого кольору – знищити; мобільний телефон «Нокіа» – повернути потерпілому; мобільний телефон «Самсунг», чорного кольору – вважати повернутим свідку ОСОБА_23 ; мобільний телефон «Самсунг», сірого кольору з сім-картою «МТС» № НОМЕР_1 – повернути обвинуваченій ОСОБА_10 .

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 690,90 грн. віднести на рахунок держави.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового розгляду вправі отримати в суді копію вироку.

Колегія суддів

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2