Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №521/14689/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №521/14689/26

Суддя: Шевчук Н. О.

Справа 521/14689/26

Номер провадження 3/521/4667/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Шевчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Сироти О.О., розглянувши в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №741722 від 10.08.2026 року, вбачається, що 10.08.2026 року о 05 год. 05 хв., в м. Одесі, по вул. Миколи Лисенка, 2, громадянин ОСОБА_1 керував електросамокатом JET з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різких запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25.08.2026 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 направлені до УПП в Одеській області для належного оформлення з мотивів невідтворюваності оптичного диску, наявного у матеріалах справи.

04.09.2026 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 повернулися до Хаджибейського районного суду м. Одеси.

09.09.2026 року (вх.№65912) та 21.09.2026 року (вх.№69084) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду надійшли заяви про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи №521/14689/26.

22.09.2026 року ОСОБА_1 був ознайомлений із матеріалами справи та отримав копію відеозапису з бодікамер, реєстратора службового авто поліцейських, які наявні у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, про що міститься особистий підпис ОСОБА_1 .

01.10.2026 року (вх.№72990) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про призначення комплексної судово-відеозаписної та судово-портретної експертизи, в якому заявник просить суд:

витребувати від Управління патрульної поліції в Одеській області (65078, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) технічні носії (пристрої) первинної фіксації відеозапису — портативні відеореєстратори (бодікамери) ПВР № 473469, ПВР № 471006 та пристрій № 741722, а також вихідні первинні відеофайли, записані цими пристроями 10.08.2026 року, засвідчені Кваліфікованим електронним підписом (КЕП/ ЕЦП) уповноваженої особи, для безпосереднього огляду судом та надання експертам;

призначити у справі № 521/14689/26 комплексну судову відеозаписну (комп`ютерно-технічну) та судово-портретну експертизу, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8), на вирішення комплексної судово-відеозаписної та судово-портретної експертизи поставити такі питання:

1. Чи є відеозаписи, надані Управлінням патрульної поліції в Одеській області на диску у справі № 521/14689/26, оригіналами чи цифровими копіями?

2. Чи містять надані відеозаписи (зокрема файли з позначеннями ПВР № 473469, ПВР № 471006 та пристрою № 741722) ознаки монтажу, замін, вилучення кадра/аудіодоріжки або стороннього графічного чи часового редагування (постобробки)?

3. Чи виготовлені зазначені відеозаписи безпосередньо за допомогою наданих технічних носіїв первинної фіксації — портативних відеореєстраторів (бодікамер) ПВР № 473469, ПВР № 471006 та пристрою № 741722?

4. Чи зображена на відеозапису з пристрою № 741722 особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порівняльні зразки зовнішності якого надано для дослідження?

Клопотання долучено до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання про призначення по вказаній справі експертизи, ОСОБА_1 посилався на те, що на відеозапису з пристрою № 741722 немає фіксації його зображення чи портрета, що є також очевидним для суду. Це вказує на відсутність події правопорушення, тому є необхідним це встановити у порядку встановленому законом для спростування аргументів покладених в основу адміністративних матеріалів.

Також, 01.10.2026 року (вх.№72950) через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741722 від 10.08.2026 року, в якому останній просить суд: визнати надані поліцією відеозаписи з камери № 741722, а також неоригінальні копії з ПВР № 473469 та ПВР № 471006 неналежними та недопустимими доказами; провадження у справі № 521/14689/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ЗАКРИТИ на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, що долучено до матеріалів справи. Клопотання судом долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи заперечення на протокол, ОСОБА_1 посилався на те, що у даному разі: відсутній кваліфікований електронний підпис на наданих управлінням відеозаписах; наявні ознаки монтажу та редагування відео з ПВР; наявна фальсифікація відео, оскільки з відеозапису вбачається розбіжність часу з освітленням; наявне обрізання відеозаписів; з боку працівників поліції наявне порушення процедури складення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , в тому числі і щодо його права на захист; відсутність технічної ідентифікації транспортного засобу; відсутність у ОСОБА_1 статусу водія.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення СМС-повідомлення на номер телефону, який зазначено у протоколі та у його заявах, а також шляхом направлення відповідного повідомлення до його Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд». Причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомив, особистих пояснень не надав, порівняльних зразків зовнішності також суду не надав.

Зважаючи на те, що відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, суд вирішив розглянути матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування електронних доказів, пристроїв та призначення у даній справі низки судових експертиз, заявлених ОСОБА_1 01.10.2026 року, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 4 Розділу П Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВСУкраїни від 18грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). За змістом підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII Інструкції №1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Зазначені норми направлені на забезпечення об`єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді. Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що за допомогою відеореєстратора має безперервно фіксуватись вся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.

У даному разі, судом після перегляду під час розгляду справи відео, наявного у матеріалах справи, встановлено, що відеозйомка поліцейськими обстановки та обставин подій правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 велася з моменту початку виконання ними службових обов`язків, безперервно, що свідчить про відсутність порушення принципу безперервності відеофіксації правопорушення, що закріплена положеннями вищевказаної Інструкції.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, у якій зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами), а відтак надані та долучені до матеріалів справи Управлінням відеозаписи, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП суд приймає до уваги як належні, допустимі, достатні та достовірні докази, а тому суд не вбачає необхідності у витребуванні вказаних ОСОБА_1 електронних доказів та пристроїв, оскільки вони не мають доказового значення для правильного вирішення справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд зауважує, що заявлене особою, яка притягається до адміністративної відповідальності клопотання про витребування лише призведе до затягування розгляду справи, що є недопустимим.

Відтак, зважаючи на необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про витребування електронних доказів, електронних пристроїв, суд дійшов висновку, що вказане вище клопотання не потребує задоволення.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення у даній справі комплексної судової експертизи відеозапису та судово - портретної експертизи, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, серед іншого, встановлюються висновком експерта.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Суд зауважує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду та вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

За вказаних обставин та враховуючи наявність у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів з бодікамер працівників поліції, з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, суд вважає, що під час розгляду даної справи необхідність у призначенні низки судових експертиз є відсутньою, в матеріалах провадження достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, необхідності в залученні відповідних фахівців у справі немає.

Також суд зауважує, що оскільки записи з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, надані Управлінням до матеріалів справи містять позначку дати та часу зйомки: 10.08.2026 року; 04:50:48, безперервний відеозапис з ПВР 471006 починається 10.08.2026 року, окрім ОСОБА_1 та працівників поліції на місці події інші особи відсутні, призначення у даній справі судової портретної експертизи суд не вбачає за необхідне, також і з огляду на те, що заявником порівняльних зразків зовнішності не надано, останній до суду особисто не з`явився та доводи клопотання про призначення у справі судової портретної експертизи не підтримав.

Розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- електронним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741722 від 10.08.2026 року;

- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських №473469, 471006, а також з відеозапису відеореєстратора службового авто поліцейських, з якого судом встановлено, що ОСОБА_1 рухається по дорозі на електросамокаті із ввімкненим ліхтарем, тобто працівниками поліції зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 ; з відеозаписів з ПВР судом встановлено, що працівниками поліції неодноразово було проголошено ОСОБА_1 пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичній установі, на яку останній не погодився, працівниками поліції було оголошено про права, передбачені Конституцією України та КУпАП. Також, як встановлено судом, працівниками поліції було оголошено особі про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, у матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений патрульним поліцейським, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки; направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КП «ООМЦПЗ» ООР, складеним 10.08.2026 року об 05 год. 05 хв., з якого вбачається, що ОСОБА_1 не був доставлений до медичного закладу, у зв`язку із відмовою від проходження огляду.

Окрім зазначеного, судом, з довідки Управління патрульної поліції в Одеській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

З довідки Управління патрульної поліції в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія вбачається, що станом на 10.08.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія отримав НОМЕР_2 .

Крім того, до матеріалів справи додано пояснення, ОСОБА_1 , в якому останній пояснив, що транспортним засобом 10.08.2026 року не керував, а тому до нього не може бути ніяких питань.

Проте, суд, переглянувши під час розгляду справи відеозаписи, надані Управлінням, розцінює позицію ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом під час його зупинки працівниками поліції як таку, що не підтверджена наявними у справі в своїй сукупності доказами та покликана на уникнення останнім адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а відтак вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.

У відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , належить до транспортних засобів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а тому своїми діями він порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 282 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, а тому суд приходить до висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи в повному обсязі підтверджують факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водночас, твердження, викладені ОСОБА_1 у клопотанні про закриття відносно нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а тому не приймаються до уваги судом як підстави для закриття відносно ОСОБА_1 справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, давши оцінку всім наявним у справі матеріалам у справі, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Керуючись ст.130, 24, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку(МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

(Реквізити для оплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

У порядку примусового виконання цієї постанови штраф належить стягнути в подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору становить 3 місяці з дати ухвалення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з моменту її винесення

Суддя Н.О. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua