Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №503/1549/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1549/26

Провадження №3/503/700/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП,

встановив:

04.09.2026 року близько 18:00 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме вдарила дитину дерев`яним прутом по сідниці, внаслідок чого завдала шкоди її фізичному здоров`ю, у зв`язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1732 КУпАП.

В судовому засіданні особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 визнала вчинення вище вказаного правопорушення заначивши, що після того корить себе за це і визнає, що вчинила неправильно. На уточнююче запитання суду зазначила, що інвалідності не має.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.

Згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 03.08.2019 року (а.с.11), актовий запис № 76, матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 .

Таким чином наявними у матеріалах справи документами підтверджено ту обставину, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1 , як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180845 від 18.09.2026 року (а.с.2).

Суб`єкти по відношенню до яких можливе вчинення домашнього насильства визначені спеціальним законом – Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Крім того, відповідно до пункту 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У зв`язку з чим суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180845 від 18.09.2026 року (а.с.2), який підписано ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в них обставинах, а у графі пояснень визнання факту, що посварила доньку та вдарила прутиком по сідниці;

- роздруківкою із бази даних «Армор» повідомлення про реєстрацію ЄО № 20040 від 09.09.2026 року (а.с.3) про отримання о 11:36 годині 07.09.2026 о 16:00 за адресою: АДРЕСА_2 , Матеріали СЕД № 145719-2026 від 08.09.2026 р. повідомлення КУ «ЦНСП» Кодимської міської ради щодо вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки. Заявник: ОСОБА_3 ;

- копією повідомлення про можливе вчинення домашнього насильства щодо малолітньої дитини директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради начальника ОСОБА_4 № 773 від 07.09.2026 року до начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 (а.с.4), в якому зазначено що зі слів бабусі ОСОБА_6 , під час конфлікту дитина ОСОБА_2 послала матір ОСОБА_1 , після чого матір вдарила доньку палицею по нозі, а також через те що дитина звернула до матері на ім`я, а не «мама» ОСОБА_7 вдарила дитину рукою по обличчю, а також просила повести перевірку зазначеної інформації, надати правову оцінку діям матері;

- копією звернення начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Олександра Леванова від 12.09.2026 року № 335863-2026 (1541484) до директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради (а.с.5), в якому просив організувати проведення первинної діагностики психоемоційного стану та потреб, особистісних особливостей малолітньої ОСОБА_2 , з метою виявлення потенційних ризиків для її безпеки та надання психологічної та соціальної допомоги у разі необхідності;

- роздруківкою двох фотознімків (а.с.10) на яких зафіксовано наявність довгого сліду схожого на синець у верхній частині лівої ноги;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 від 16.09.2026 року (а.с.6), в яких остання підтвердила те, що вона її дочка ОСОБА_1 прийшла додому щоб забрати свої речі, а дочка останньої – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є її онукою, побачивши її зраділа і почала бігати, але ОСОБА_8 чомусь вирішила її втихомирити та зробила недолуге зауваження, після чого висловлювалася грубою нецензурною лайкою, а також намагалась вдарити дитину палицею. Внаслідок цього ОСОБА_9 була сильно налякана та стривожена, плакала. Цей інцидент тривав приблизно 15-20 хв. після чого ОСОБА_8 пішла з дому;

- а також письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , як тими, що були надані нею усно в судовому засіданні під час судового розгляду, так і тими, що були надані нею письмово 16.09.2026 року (а.с.7), в яких остання визнала, що у неї є малолітня дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає біля її матері ОСОБА_6 04.09.2026 року близько 18:00 годин Вона прийшла додому до матері, яка почала їй скаржитися на те що ОСОБА_9 її не слухається, тому Вона в цілях виховання почала на дитину сваритися та кричати, а також з імітувала, що буде бити, хоча Вона цього не робила, але взяла дерев`яну палицю і вдарила ОСОБА_9 по сідниці, внаслідок чого у неї утворився синець. Цей інцидент тривав недовго, після чого Вона пішла з дому. Визначає, що відносно дитини вчинила неправильно і висловила запевнення про те, що більше так робити не буде.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості їх внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ними та іншими доказами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

Водночас із цим суд вважає відсутньою необхідність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу, з огляду на те, що у змісті протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, а відтак відповідна подія домашнього насильства має разовий випадок, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що сам факт притягнення порушника до адміністративної відповідальності за її діяння буде саме по собі достатнім запобіжним заходом без проходження відповідної програми.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 1732 ч.2, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений нею не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко