Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №503/1257/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1257/26

Провадження № 2/503/1078/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кодима

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом адвоката Мартинюка Юрія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мартинюк Ю.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 , що зареєстрований 04.07.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №60.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.07.2014 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 . Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає. Спільне сімейне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними та втрати почуття любові і поваги один до одного. Крім того, після припинення відносин з відповідачем ОСОБА_1 втратила з ним будь-який зв`язок, жодних відносин між собою сторони тривалий час не підтримують, позивачу взагалі не відомо місце перебування відповідача. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі та суперечить інтересам позивача.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак від представника позивача надійшло клопотання про підтримання позовних вимог позивачем та розгляд справи без участі представника та у відсутність позивача.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Виклик відповідача було здійснено відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Наявних у справі доказів достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, співробітництво з установами юстиції російської федерації на цей період не здійснюється, у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципу статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною аресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 року нотифікувало мзс рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992 року. Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-ке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року на сьогодні у відносинах з російською феденраціїю не застосовується.

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу Українищодо підстав недійсності шлюбу.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Статтею 16 Закону визначено, що особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 07.10.2014 року Кодимським РС ГУ ДМС України в Одеській області. Вона проживає на території України в АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_7 є громадянином Республіки Молдова, що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 26 серпня 2025 року Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Зареєстроване місце проживання відповідача на території України судом не встановлено. Ця обставина підтверджується листом за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Кодимської міської ради Подільського району Одеської області Вадима Гальчинського №03-17/3114 від 11.08.2026 року.

З копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 26 серпня 2025 року, виданого Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 0 м.Одеса) вбачається, що 04 липня 2014 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеської області, складено відповідний актовий запис за № 60. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу – " ОСОБА_9 " .

Як роз`яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.

Враховуючи обґрунтування позову, на який відповідач не подав заперечення, а також те, що подружжя проживають окремо один від одного та спільного побуту не ведуть, суд дійшов до висновку, що фактичні подружні стосунки сторони припинили та не бажають їх відновлювати. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що позивач не бажає жити однією сім`єю з відповідачем. Збереження шлюбу буде суперечити їх спільним інтересам та інтересам дитини. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_4 не допускається.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що строк на примирення надавати недоцільно, і шлюб між сторонами належить розірвати.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.24, ч.3 ст.105, ст.112 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, ст.ст. 263-265, 274, 280-281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Мартинюка Юрія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 04.07.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кодимського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №60, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, РНОКПП - не відомий, зареєстроване місце проживання: не встановлено, судовий збір на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1331 (однієї тисячі триста тридцять однієї) грн. 20 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова