Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №620/5293/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5293/26 Головуючий у 1 інстанції - Скалозуб Ю.О.

Суддя - доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Уланського В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шило Тетяни Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.03.2026 ВП № НОМЕР_1.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В подальшому, від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечував проти заявлених вимог та заявив про закриття провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, позаяк мав бути поданий до суду, що видав виконавчий лист, а саме Шевченківський районний суд м. Києва.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шило Тетяни Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки прийняття постанови про зміну реєстраційних даних здійснювалось не в процесі виконання судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду адміністративних справ, тому в силу вимог частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність відповідача можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що спір щодо визнання протиправною та скасування постанови начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шило Т.О. від 27.03.2026 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних є саме публічно-правовим і належить до юрисдикції саме адміністративних судів.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно термінів, наведених в ч.1 ст.4 КАС України:

1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

2) публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду;

9) відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.За приписами ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Верховний суд у постанові від 29.10.2020 у справі № 380/1469/20 зазначив, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ, при цьому, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких скарг.

Отже, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положення ЦПК України (Розділ VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень») містять положення, що передбачають оскарження сторонами виконавчого провадження до суду, який постановив рішення у цивільній справі, рішень, дій та бездіяльності як державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, так і приватного виконавця, на стадії виконання рішень суду.

Положення ст. 287 КАС України, ст.ст. 447-1, 448 ЦПК України, ч.1 ст. 74 Закону №1404-VIII визначають, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність як державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, так і приватного виконавця до суду, який видав виконавчий документ.

Судовим розглядом встановлено, що у даному спорі позивач (боржник у виконавчому провадженні № НОМЕР_1) оскаржує дії Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вчинені в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постанови, прийняті в рамках зазначеного виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито з примусового виконання виконавчого листа № 2-10384/09, виданого 25.12.2009 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості по несплаченій частині кредиту 23 092, 31 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у сумі 2 486, 81 дол. США, пені за несвоєчасну сплату кредиту 171, 18 дол. США, пені за несвоєчасну сплату відсотків 204, 02 дол. США, 1 700, 00 грн. судового збору, 252, 00 грн. збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вирішення спору щодо правомірності рішень та дій приватного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа районного суду відповідно до положень частини першої статті 74 Закону №1404-VIII, ст.ст. 447-1, 448 ЦПК України, ст. 287 КАС України належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ - тобто Шевченківського районного суду м. Києва.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010)

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 30.09.2026.