Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №640/3050/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/3050/21 Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя - доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2020 №588, в частині, що стосується притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді «догана» відносно позивача - військовослужбовця ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 16.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/3050/21. Вирішено розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з квітня 2019 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині № НОМЕР_1 на посаді командира взводу вогневої підтримки роти охорони батальйону охорони НОМЕР_2 окремої бригади охорони Генерального Штабу Збройних Сил України.

19 жовтня 2020 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді усного оголошення догани у присутності позивача, про що зроблено відповідний запис в службовій картці ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2020 №588 «Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення» наказано зменшити розмір премій за жовтень на встановлені розміри військовослужбовцям, які отримали дисциплінарні стягнення, зокрема: молодшому лейтенанту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «Догана» (19.10.20 за порушення ст. 16 Статуту Збройних Сил України).

Позивач, не погоджуючись із вказаними дисциплінарними стягненнями, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що зменшення виплати премії позивачу за жовтень 2020 року відбулось на підставі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення, що відповідає положенням Наказу № 260.

Відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Суд першої інстанції зазначив, що для притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності проведення службового розслідування не є обов`язковим.

Доцільно призначати службові розслідування лише для встановлення причин та умов правопорушень, які завдали матеріальної шкоди чи спричинили інші тяжкі наслідки.

В інших випадках командири (начальники) можуть оперативно прийняти рішення щодо притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності без проведення службового розслідування, що в свою чергу суттєво зменшує навантаження на особовий склад, який залучається до проведення службового розслідування.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про неспроможність доводів позивача про позбавлення спірним наказом його премії за жовтень 2020 року, а тому підстави позову спростовуються наявними у справі доказами та не ґрунтуються на нормах закону, в зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що 22 грудня 2020 року він ознайомився зі своєю службовою карткою, у якій виявив занесену до неї догану, яка відображає факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Судом першої інстанції проігноровано той факт, що у вказаному записі зазначено, що догана винeсeнa за порушення вимог ст. ст. 11. 16 Статуту BC 3CУ. Крім того, проігноровано факт того, що запис про догану не містить посилання на конкретну підставу із загального переліку обов`язків військовослужбовця, що передбачені положеннями n.n.11, 16 Статуту BC 3CУ (п. 9.10 нижче). Відповідно до внесеної інформації, факт нібито скоєння порушення позивачем було зафіксовано 19 жовтня 2020 р.. а наказ про вжиття дисциплінарного стягнення «Догана» винесено 30 жовтня 2020 р. за № 588. Даний запис до службової картки було занесено TBO начальника штабу В/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2, що підтверджується відповідним записом.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 93 - 95 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Частиною першою статті 83 цього Статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Відповідно положень ст.ст. 96, 97, 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.

Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

При цьому, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Отже, дисциплінарне стягнення може бути оголошено усно.

Згідно зі статтею 106 розділу IV Дисциплінарного статуту усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).

У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.

Якщо накладені на військовослужбовця такі дисциплінарні стягнення, як зауваження, догана і сувора догана, після закінчення року після їх накладення не були зняті і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв`язку із закінченням строку.

Як зазначено вище, в матеріалах справи міститься копія службової картки позивача, в якій зазначено про застосування до нього за порушення вимог ст.11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України дисциплінарного стягнення «Догана»; 21 грудня 2020 року за порушення вимог ст.120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України застосовано дисциплінарне стягнення «Сувора догана». Також вказано інформацію про те, що наведені заходи вжито на підставі наказу №717 від 28 грудня 2020 року та спірні стягнення накладено командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с.14).

Наведеним відповідно спростовуються висновки апелянта про належність оспорюваного наказу виключно до рішення щодо здійснення преміювання військовослужбовця за відповідний місяць та необхідність залучення до справи командира 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

Не заперечуючи право командира накладати дисциплінарні стягнення усно, без проведення службового розслідування, яке оголошується особисто та без оформлення письмового наказу, суд зауважує, що із внесених у картку записів не встановлено фактичних обставин, на підставі яких на позивача накладено дисциплінарні стягнення - «Догана» та «Сувора догана».

Поряд з цим, у оскаржуваних наказах (записах) не вказано чітко суть та обставини допущених позивачем проступків, також не зазначено, які саме вимоги статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ним не виконано.

У постанові від 18.02.2021 у справі №1.380.2019.000616 Верховний Суд зауважив, що, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Верховний Суд зазначив, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

За наведених обставин, відповідачем не доведено наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки не з`ясовано факт порушення, вину, ступінь вини, причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Так, положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування у спорі покладено на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Водночас суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване.

З огляду на те, що будь-яких належних та допустимих доказів, що підтверджують недотримання службової дисципліни, що призвели до застосування до позивача дисциплінарних стягнень «Догана» відповідачем до суду першої інстанції надано не було, таким чином оголошення таких стягнень ОСОБА_1 є протиправними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 січня 2024 року у справі № 460/13859/21.

До того ж, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.

Однак в даному випадку таке стягнення було накладено більше ніж через 10 діб від дня коли стало відомо командирові (начальникові) про вчинене правопорушення, що суперечить положенням Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено та надано належної оцінки всім доказам, поданих позивачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують законність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2020 №588, в частині, що стосується притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді «догана» військовослужбовця ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.