Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №640/9506/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9506/22 Головуючий у 1 інстанції: Аляб`єв І.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 з 11.12.2021, викладеної в листі від 24.05.2022 № 10391-9303/Р-02/8-2600/22;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_1 починаючи з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 11.12.2021.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року позовну заяву задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 з 11.12.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_1 починаючи з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 11.12.2021.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що, відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім визначених законом випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При цьому, апелянт посилається на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до яких, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Апелянт наголошує, щ ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 14.04.2022, тобто, після спливу трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, у зв`язку з чим, правові підстави для призначення пенсії з 11.12.2021 відсутні.

22 жовтня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.12.2021 досяг 60-річного віку.

14 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою № 1905 про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду вказаної заяви протокольним рішенням від 22.04.2022 № 262840011862 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 14.04.2022, тобто з дати звернення за її призначенням.

В подальшому, ОСОБА_1 12.05.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з клопотанням щодо призначення пенсії за віком з 11.12.2021.

Листом від 24.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення пенсії з 11.12.2021, мотивуючи це тим, що заяву про призначення пенсії за віком подано 14.04.2022, тобто після спливу трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

Не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

За приписами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, визначеного цією нормою.

Положеннями частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, установлених цією нормою.

Абзацом другим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, у редакції, чинній з 10.12.2021, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

В силу вимог пункту 1.9 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Закон України № 2102-IX набрав чинності з дня його опублікування. Законодавство України

Законом України від 20.03.2023 № 2981-IX «Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії» пункт 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено підпунктом 14-6.2. Закон № 2981-IX набрав чинності 15.04.2023.

Підпунктом 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Цією ж нормою передбачено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2981-IX установлено, що особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом, крім тих осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсію призначено з дня звернення, за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Законодавство України

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.01.2023 № 14 до вказаного Переліку внесено зміни, відповідно до яких для м. Києва датою завершення активних бойових дій визначено 30.04.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.12.2021 досяг 60-річного віку, а 14.04.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою № 1905 про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду вказаної заяви, протокольним рішенням від 22.04.2022 № 262840011862 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 14.04.2022, тобто з дати звернення за її призначенням.

Не погоджуючись із визначеною датою призначення пенсії, ОСОБА_1 12.05.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з клопотанням щодо призначення пенсії за віком з 11.12.2021.

Листом від 24.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення пенсії з 11.12.2021, мотивуючи це тим, що заяву про призначення пенсії за віком подано 14.04.2022, тобто після спливу трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.

Колегія суддів враховує, що частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV визначено загальний порядок встановлення дати призначення пенсії, відповідно до якого пенсія призначається з дня звернення за пенсією, а пенсія за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за її призначенням відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Водночас, визначення дати, з якої ОСОБА_1 підлягає призначенню пенсія за віком, не може здійснюватися виключно на підставі загального правила, встановленого частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV, без урахування спеціального правового регулювання, запровадженого Законом України від 20.03.2023 № 2981-IX «Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії».

Положеннями вказаного Закону законодавцем окремо врегульовано порядок визначення дати призначення та обчислення пенсії для осіб, які проживають або проживали на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, за умови дотримання передбачених ним критеріїв.

Зазначеним Законом пункт 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено підпунктом 14-6.2, яким для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, встановлено спеціальні правила визначення дати призначення пенсії за умови, зокрема, що передбачений частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24.02.2022. Для пенсії за віком таким днем визначено день, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

При цьому, законодавцем окремо врегульовано правове становище осіб, яким пенсію було призначено до набрання чинності Законом № 2981-IX.

Так, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2981-IX прямо передбачено його застосування до осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та яким у період з 24.02.2022 до набрання чинності цим Законом пенсію призначено з дня звернення, крім осіб, у яких строк звернення за призначенням відповідної пенсії сплив станом на 24.02.2022. Для таких осіб за їх бажанням пенсія обчислюється з урахуванням положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV.

Отже, пункт 2 розділу II Закону № 2981-IX безпосередньо врегульовує правовідносини щодо пенсій, які вже були призначені з дня звернення у період з 24.02.2022 до набрання чинності цим Законом, а тому, посилання апелянта виключно на загальне правило частини першої статті 45 Закону № 1058-IV не враховує спеціального правового регулювання, яке підлягає застосуванню до відповідної категорії осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у м. Києві.

При цьому, м. Київ було віднесено до територій, на яких велися активні бойові дії. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.01.2023 № 14 у підпункті 2.10 пункту 2 розділу I Переліку територій, затвердженого наказом від 22.12.2022 № 309, дату завершення активних бойових дій змінено з 10.08.2022 на 30.04.2022.

Таким чином, станом на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії - 14.04.2022 - м. Київ належало до територій, на яких велися активні бойові дії.

Колегія суддів також враховує, що станом на 24.02.2022 передбачений частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV строк звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, не сплив, оскільки 60-річного віку позивач досяг ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 14.04.2022 - з дня звернення за її призначенням, тобто у період, прямо визначений пунктом 2 розділу II Закону № 2981-IX.

Отже, щодо ОСОБА_1 наявна передбачена зазначеною нормою сукупність юридичних фактів: він проживав на території, на якій велися бойові дії; передбачений частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV строк звернення за призначенням пенсії станом на 24.02.2022 не сплив; у період після 24.02.2022 та до набрання чинності Законом № 2981-IX йому було призначено пенсію за віком з дня звернення.

Щодо передбаченої пунктом 2 розділу II Закону № 2981-IX умови про обчислення пенсії «за їх бажанням» колегія суддів зазначає, що зміст клопотання ОСОБА_1 від 12.05.2022, в якому він просив визначити датою призначення пенсії 11.12.2021, однозначно свідчить про волевиявлення позивача на отримання пенсії саме з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку.

У цьому контексті колегія суддів враховує правовий підхід Верховного Суду, викладений у постанові від 21.04.2021 у справі № 520/12609/19, відповідно до якого, саме активні, вольові усвідомлені дії пенсіонера, зокрема звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, можуть посвідчувати його бажання щодо обчислення пенсії у спосіб, який законодавець поставив у залежність від волевиявлення особи.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 від 12.05.2022, а також подальше звернення до суду з вимогою про призначення пенсії з 11.12.2021 свідчать про належним чином виражене волевиявлення позивача на застосування правового результату, передбаченого підпунктом 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що сама лише дата звернення ОСОБА_1 - 14.04.2022 - виключає можливість визначення дати пенсійного забезпечення з 11.12.2021. Такий довід ґрунтується виключно на загальному правилі частини першої статті 45 Закону № 1058-IV та не враховує пункт 2 розділу II Закону № 2981-IX, яким законодавець прямо передбачив спеціальний порядок для осіб, яким у визначений цим Законом період пенсію вже було призначено з дня звернення.

При цьому, застосування пункту 2 розділу II Закону № 2981-IX до пенсії, призначеної ОСОБА_1 у 2022 році, не є довільним поширенням дії Закону № 2981-IX на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, оскільки саме законодавець безпосередньо визначив коло осіб, яким пенсію було призначено з дня звернення у період з 24.02.2022 до набрання чинності цим Законом, та встановив для них можливість обчислення пенсії з урахуванням підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV.

Посилання апелянта на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV щодо визначення дня звернення за призначенням пенсії також не спростовують зазначених висновків. Положення цього Порядку визначають порядок подання заяви та встановлення дати звернення за пенсією, однак не змінюють і не виключають спеціального правила, прямо встановленого законом щодо обчислення пенсій особам, які відповідають умовам пункту 2 розділу II Закону № 2981-IX.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 відповідає умовам, визначеним пунктом 2 розділу II Закону № 2981-IX, оскільки, станом на 24.02.2022 строк звернення за призначенням пенсії, передбачений частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV, не сплив, позивач проживав на території, на якій велися бойові дії, а пенсію за віком йому було призначено з дня звернення у період, визначений зазначеною нормою.

Крім того, звернення ОСОБА_1 з вимогою про призначення пенсії з 11.12.2021 свідчить про його волевиявлення на обчислення пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з відмови у призначенні пенсії за віком з 11.12.2021 та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.12.2021.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.