Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №640/2337/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/2337/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 197789,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність податкового боргу, що виник у зв`язку з несплатою відповідачем сум податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення та нарахованої пені.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі № 640/2337/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/35146/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 поновлено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року. Призначено розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження. Запропоноваано сторонам надати додаткові пояснення по справі.

26.03.2026, під № 10727 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про долучення доказів.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 , про що складено акт від 08.11.2016, в якому описані порушення порядку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Податковим повідомленням-рішенням № 0054201306 від 21.12.2016, збільшено податкове зобов`язання з ПДФО на 110068,30 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 27687,01 грн.

Наведене зумовило контролюючий орган на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на дату ухвалення рішення у справі, відсутні докази погашення податкового боргу.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що оскільки податковий борг відповідача виник в 2014 році, вимогу було направлено в 2016 році, а позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу лише 31.01.2020, то останнім пропущено строк на заявлення до стягнення таких грошових вимог протягом 1095 днів, згідно з приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України. Також, апелянт вважає, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до положень п. п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, у разі визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, зокрема, за результатами перевірок, платнику податків надсилається податкове повідомлення-рішення.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 , про що складено акт від 08.11.2016, в якому описані порушення порядку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Податковим повідомленням-рішенням № 0054201306 від 21.12.2016 збільшено податкове зобов`язання з ПДФО на 110 068,30 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 27687,01 грн.

Із матеріалів справи убачається, що кожен з прийнятих ГУ ДПС у м. Києві документів надсилався відповідачу за податковою адресою, проте останні повертались за закінченням встановленого строку зберігання, що у розумінні ПК України, є належним повідомленням.

Відповідно до п. п. 56.1, 56.3 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (п. п. 56.17.1 п. 56.17 ст. 56 ПК України).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (п. п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України).

За висновком суду першої інстанції, нараховані податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання, є узгодженими, відповідно до ст. 56 ПК України, та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПК України).

ГУ ДФС у м. Києві 03.02.2017 нараховано 60033,96 грн пені на суму грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0054201306 від 21.12.2016.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога форми «Ф» № 100103-17 від 09.11.2017 надіслана відповідачу, якою платника податків повідомлено, що станом на 08.11.2017 податковий борг становить 197789,27 грн, та складається із 110068,30 грн основного платежу, 27687,01 грн штрафних санкцій та 60033,96 грн пені.

У матеріалах справи відсутні докази зменшення або часткового погашення податкового боргу.

Так, підставою для зупинення провадження у справі, став розгляд спору в справі № 640/35146/21. Предметом позову у цій справі є стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в розмірі 197789,27 грн., сума якого, зокрема, складається з податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 21.12.2016 № 0054201306 та податкової вимоги форми «Ф» Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 09.11.2017 № 100103-17, які, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 про відкриття провадження у справі, є предметом розгляду у справі № 640/35146/21.

Водночас, згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги залишено без розгляду. Відомості про подання апеляційної скарги на дану ухвалу суду відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск строку стягнення податкового боргу, колегія суддів зазначає, що податковий борг у відповідача виник не у 2014 році, а на підставі прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.12.2016 № 0054201306 (акт перевірки від 08.11.2016), а податкова вимога винесена 09.11.2017, при цьому, звернення до суду відбулось 31.01.2020, тобто в межах встановленого ПК України строку. Тож, звернувшись до суду з позовом 31.01.2020, позивач реалізував своє право на судовий захист у межах строку, встановленого спеціальним законом, у зв`язку з чим, доводи апелянта в цій частині підлягають відхиленню. При цьому, по суті спору апеляційна скарга не містить доводів щодо відсутності у контролюючого органу підстав для стягнення податкового боргу/статусу його неузгодженості чи вчинення відповідачем дій щодо його погашення.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко