Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №580/4415/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4415/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна та зустрічного позову акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»: товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс», «Секретаріат фінансової реструктуризації» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДПС у Черкаській області про роз`яснення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі № 580/4415/24.

Заява мотивована тим, що у зв`язку із відсутністю у рішенні суду від 27.12.2024 у справі №580/4415/24 переліку майна, яке підлягає до звільнення з податкової застави, його балансової вартості судове рішення є не зрозумілим, та таким, що неможливо виконати.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Черкаській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального закону при відмові в роз`ясненні судового рішення, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 відмовлено повністю у задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Черкаській області про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 2343969,26 грн за рахунок майна акціонерного товариства “Дашуківські бентоніти”.

Зустрічний позов акціонерного товариства “Дашуківські бентоніти” задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо списання податкового боргу акціонерного товариства “Дашуківські бентоніти” на суму 2343969,26 грн (два мільйони триста сорок три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 26 коп.) та щодо звільнення майна акціонерного товариства “Дашуківські бентоніти” з податкової застави, переліченого у акті опису майна від 02.08.2017 №1/23-00-17-06-015, в частині на суму 2343969,26 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області списати податковий борг акціонерного товариства “Дашуківські бентоніти” в сумі 2343969,26 грн (два мільйони триста сорок три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 26 коп.) та звільнити з податкової застави майно акціонерного товариства “Дашуківські бентоніти”, перелічене в акті опису майна від 02.08.2017 №1/23-00-17-06-015, в частині на суму 2343969,26 грн.

У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

Надалі відповідач звертаючись із заявою про роз`яснення судового рішення, вказав, що резолютивна частина рішення є незрозумілою у зв`язку із відсутністю у рішенні суду від 27.12.2024 у справі №580/4415/24 структури податкового боргу (сума, вид податку, період виникнення податкового боргу, на підставі яких документів (податкової звітності) виник податковий борг), який підлягає до списання судове рішення є не зрозумілим, та таким, що неможливо виконати.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Черкаській області вказав, що резолютивна частина є чіткою та зрозумілою, подвійного тлумачення не викликає.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду попередньої інстанції та при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2020 у справі № 240/4946/18.

Верховний Суд в ухвалах від 26.02.2019 у справі № 802/1961/17-а та від 17.01.2019 у справі № 802/2257/17-а зазначив, що виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, роз`яснення рішення суду - це процесуальний засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз`яснення судового рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Дослідивши заяву Головного управління ДПС у Черкаській області про роз`яснення судового рішення, суд дійшов висновку про те, що у вказаній заяві позивач просить суд роз`яснити порядок виконання рішення в зобов`язальній частині.

У судовому рішенні у цій справі судом було чітко викладені обставини справи, законодавство, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також мотиви, якими суд керувався під час прийняття судового рішення, у зв`язку з чим таке рішення є зрозумілим і підстави для його роз`яснення – відсутні.

При цьому, статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судячи з доводів відповідача, потреба у роз`ясненні судового рішення полягає у тому, щоб суд пояснив як його виконувати, тоді як зазначений процесуальний засіб має на меті усунути невизначеність змістовного навантаження судового рішення, зокрема його резолютивної частини.

Водночас, аргументованих доводів того у чому полягають або чим зумовлені труднощі з розумінням змісту резолютивної частини судового рішення, і, яким чином це перешкоджає виконанню цього судового рішення, відповідач ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не пояснив.

Враховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується з тим, що наведені у заяві доводи не свідчать про наявність визначених процесуальним законом підстав для роз`яснення рішення суду, а тому підстави для задоволення відповідної заяви та апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області – відсутні.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року – залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко