Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №320/11615/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/11615/21 Суддя першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Осіпової О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Козинської селищної ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у ненаданні інформації на запит від 19.07.2021 № 486/07/21-Р;

- зобов`язати відповідача надати позивачу повну інформацію по запиту від 19.07.2021 № 486/07/21-Р упродовж п`яти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що ним 19.07.2021 надіслано на електронну адресу відповідача запит на інформацію, однак відповідачем не надано відповідь на вказаний запит, при цьому відповідач запропонував позивачу звернутися до Відділу (центру) надання адміністративних послуг Козинської селищної ради. Позивач наголосив, що відповідач всупереч приписів ч.1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» володіючи інформацією до повноважень якого саме органу належить надання такої публічної інформації не направив запит належному розпоряднику, чим порушив законні права позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Козинської селищної ради Київської області щодо ненадання інформації на запит від 19.07.2021 №486/07/21-Р.

Зобов`язано Козинську селищну раду Київської області надати ОСОБА_1 повну інформацію по запиту від 19.07.2021 № 486/07/21-Р упродовж п`яти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, оскільки відповідач не володів запитуваною інформацією, але їй за статусом та характером діяльності було відомо, хто нею володіє, то в силу нормативно-правових приписів частини 3 статті 22 Закону № 2939-VI відповідач повинен був направити запит позивача належному розпоряднику інформації (тобто до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) з одночасним повідомленням про це запитувача, чого зроблено не було.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що запитувана інформація про надання копії графічної частини генерального плану с. Малі Дмитровичі в частині розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі, що додається та надання графічної частини матеріалів генерального плану с. Малі Дмитровичі в електронному варіанті, відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI, розпорядником якої є Козинська селищна ради.

Козинська селищна рада, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, апелянт зазначив про те, що не зважаючи на неналежне оформлення запиту на публічну інформацію, у його розгляді не відмовлено а надано відповідь щодо порядку отримання запитуваних документів, інформацію стосовно визначення земельної ділянки, порядку встановлення її цільового призначення та форми власності. Також апелянт зазначив, що запит на отримання публічної інформації зроблено стосовно надання інформації про право власності, існуюче цільове призначення, згідно генерального плану с. Малі Дмитровичі території розташування земельної ділянки в частині розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі, що додається до запиту та надати графічну частину матеріалів генерального плану с. Малі Дмитровичі в електронному варіанті. Графічна частина генерального плану в частині розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі не передбачений Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про адміністративні послуги» та жодним нормативно-правовим актом, не є документом який вже створений, а потребує створення, в тому числі в електронному варіанті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2026 року, справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 у справі № 320/11615/21, визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Аліменко В.О., Карпушова О.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року колегія суддів прийнято до провадження адміністративну справу №320/11615/21 та призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 у справі визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Карпушова О.В., Осіпова О.О..

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.07.2021 адвокатом Романюком Іваном Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 направлено до Козинської селищної ради запит про отримання публічної інформації, у якому просив відповідача надати наступну інформацію: надати інформацію про право власності, існуюче цільове призначення згідно генерального плану с. Малі Дмитровичі, території розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі, що додається до запиту; надати належним чином завірену копію графічної частини генерального плану с. Малі Дмитровичі в частині розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі, що додається; надати графічну частину матеріалів генерального плану с. Малі Дмитровичі в електронному варіанті. Додатком до вказаного запиту долучено графічний матеріал із зображенням земельної ділянки.

Козинська селищна рада Обухівського району Київської області листом № 1122 від 22.07.2021 адресованому адвокату Романюку І.М. відмовила в наданні такої інформації. Відмова в наданні інформації на п.1 зводиться до того, що згідно відомостей Публічної кадастрової карти відомості про земельну ділянку, зображену на доданому до запиту графічному матеріалі відсутні в Державному земельному кадастрі. По п.2 та п.3 відповідач відмовив у зв`язку з тим, що надання витягу з Генерального плану населеного пункту є адміністративною послугою, що надається через Відділ (Центр) надання адміністративних послуг (ЦНАП) Козинської селищної ради в порядку визначеному чинним законодавством України, тому для отримання даної адміністративної послуги необхідно звернутися до відповідного ЦНАП.

Не погоджуючись з правомірністю надання такої відповіді на свій запит, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та обставинам справи, перевіряючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті п`ять Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-XII «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України від 15.08.2020 №2939-VI Про доступ до публічної інформації (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI, публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею третьою Закону №2939-VI визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно із ст.12 Закону №2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.14 Закону №2939-VI, розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

У відповідності до частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами статті 21 Закону №2939-VI визначено, що інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Згідно із приписами частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

При цьому, суд звертає увагу, що положення вищевказаної правової норми може застосовуватися лише у разі, якщо розпоряднику інформації фактично відомо або повинно бути відомо, який суб`єкт насправді володіє запитуваною інформацією, тобто є належним розпорядником, що, в свою чергу, забезпечує гарантію права на доступ до інформації по спрощеною процедурою її отримання (пересилання відповідного запиту до належного розпорядника інформації з одночасним повідомлення про це запитувача).

Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 813/4845/17.

Відповідно до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» від 20 травня 2020 року №631-IX (далі - Конвенція РЄ), Україна взяла на себе відповідальність із виконання зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (частина перша статті 2).

Приписи статті 5 Конвенції РЄ передбачають опрацювання запитів про доступ до офіційних документів. Зокрема згідно із частиною другою цієї статті запит про доступ до офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до компетентного державного органу.

Згідно зі статтею 23 Закону № 2939-VІ рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Системний аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації у межах встановленого Законом строку зобов`язані надавати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.

З матеріалів справи слідує, що у запиті на отримання інформації, який був направлений представником позивача до Козинської селищної ради, позивач просив надати наступну інформацію: про право власності, існуюче цільове призначення згідно генерального плану с. Малі Дмитровичі, території розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі, що додається до запиту; надати належним чином завірену копію графічної частини генерального плану с. Малі Дмитровичі в частині розташування земельної ділянки, яка зображена на графічному матеріалі, що додається; надати графічну частину матеріалів генерального плану с. Малі Дмитровичі в електронному варіанті.

Так, листом від 22.07.2021 №1122 Козинська селищна рада повідомила заявника, зокрема, про те, що згідно відомостей Публічної кадастрової карти відомості про земельну ділянку, зображену на доданому до запиту графічному матеріалі відсутні в Державному земельному кадастрі. Щодо п.2 та п.3 відповідач відмовив у зв`язку з тим, що надання витягу з Генерального плану населеного пункту є адміністративною послугою, що надається через Відділ (Центр) надання адміністративних послуг (ЦНАП) Козинської селищної ради в порядку визначеному чинним законодавством України, тому для отримання даної адміністративної послуги необхідно звернутися до відповідного ЦНАП.

За змістом частин першої, другої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Аналіз змісту приписів статті 22 Закону №2939-VI свідчить про те, що відповідь розпорядника інформації, у якій вказується, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про вказану земельну ділянку та інформація може бути одержана запитувачем, зокрема, у відповідному центрі надання адміністративних послуг уважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Частиною другою статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Варто зазначити, що запитувана позивачем інформація є публічною, оскільки стосується діяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачу було відомо, що запитуваною позивачем інформацією володіє ЦНАП Козинської селищної ради, оскільки про це відповідач прямо вказав і у відповіді на запит, і у відзиві на позовну заяву, водночас всупереч приписам чинного законодавства відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо направлення запиту до Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Козинської селищної ради в частині запитуваної інформації щодо надання витягу з Генерального плану населеного пункту з одночасним інформуванням позивача про це.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними дій Козинської селищної ради Київської області щодо ненадання інформації на запит від 19.07.2021 №486/07/21-Р та зобов`язання Козинської селищної ради Київської області надати ОСОБА_1 повну інформацію по запиту від 19.07.2021 № 486/07/21-Р упродовж п`яти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.В. Карпушова

О.О. Осіпова