Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №640/39748/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/39748/21 Суддя (судді) першої інстанції: Потабенко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кузмишиної О.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Східного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №640/39748/21 (головуючий суддя в І-й інстанції – Потабенко В.А.) за позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-03-23-001924-b від 23.12.2021.

В обґрунтування позову зазначив, що в спірному висновку вказано на порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на відсутність механізму усунення порушень, відповідач зобов`язує позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення.

Такі зобов`язання порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, оскільки зобов`язують позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України та порушують права позивача.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідач оприлюднив в електронній системі закупівель запит по надання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість,

Відповідь на запит позивачем своєчасно оприлюднено в електронній системі закупівель, надані пояснення.

Отже, запитувана відповідачем інформація надана позивачем у встановлений строк.

Крім того, предметом моніторингу може бути виключно дотримання тих вимог, які передбачені Закону України «Про публічні закупівлі» та іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель.

Оскільки нормативно-правові акти не визначають замовнику обов`язку обґрунтувати та визначити порядок розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі для суб`єктів господарювання, зазначене питання не може бути предметом дослідження в рамках моніторингу.

Також, в порушення вимог закону відповідач у висновку не визначив конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-23-001924-b від 23.12.2021.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» судовий збір у розмірі 2270 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Перед здійсненням процедури закупівлі Замовник зобов`язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристики.

На запит відповідача Замовник в своїх поясненнях тільки навів причини не надання ним документів, на підставі яких здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його вартість.

Однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Замовник в своїх поясненнях тільки навів причини не надання ним документів, на підставі яких здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його вартість.

Також суд першої інстанції в рішенні зазначив, що статус Замовника не відноситься до державного сектору економіки, тому на нього не розповсюджуються вимоги постанови КМУ №710.

Однак, вищезазначене не має відношення до порушень законодавства, зафіксованих у висновку моніторингу від 23.12.2021.

Крім того, у висновку позивачу запропоновано один із способів усунення виявлених порушень - зобов`язання здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень.

Отже, відповідач дотримався норм та вимог, установлених Законами № 2939 і № 922.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2026 року.

23 вересня 2026 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 30 вересня 2026 року.

У судове засідання апелянт не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 17.12.2021 р. №624 розпочато моніторинг даної процедури закупівель (а.с.43-44).

За результатами моніторингу 23.12.2021 опубліковано в електронній системі публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-23-001924-b) висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-23-001924-b, що затверджений начальником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Ващенко В.В. (далі – Висновок, а.с.45-48).

Відповідно до констатуючої частини Висновку предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання пояснень (інформації, документів) у випадках передбачених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель позивача на 2021 рік; оголошення про проведення процедури закупівлі; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 23.03.2021 №499 (зі змінами); тендерні пропозиції учасників: ТОВ «Газтехінновації», ТОВ «Ендейвер», ТОВ «Сімойл ЮА» та інших; протокол розгляду тендерних пропозицій, дата публікації 25.05.2021; Протокол визначення переможця від 14.06.2021; повідомлення про намір укласти договір по закупівлю, оприлюднене в електронній системі 14.06.2021; договір від 02.07.2021; відповідь Замовника на запит органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.

При цьому згідно із вимогами п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план закупівель повинен містити інформацію про розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі. Отже перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов`язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристики.

Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами, далі Постанова № 710).

Однак замовник на порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.

За результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення з боку Замовника ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та на відсутність механізму їх усунення, керуючись ст. ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Східний офіс Держаудитслужби в Запорізькій області зобов`язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

23.12.2021 вказаний висновок, затверджений начальником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Ващенко В.В., оприлюднено на вебпорталі https://prozorro.gov.ua.

При цьому, замовник 21.12.2021 року оприлюднив в електронній системі закупівель відповідь (відповідно до протоколу №115 від 21.12.2021 «Про надання пояснень за запит ДАСУ»), в якій зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі – аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Тобто, предметом моніторингу можу бути лише перевірка дотримання товариством вимог законодавства в сфері публічних закупівель.

Однак, Закон та інші нормативно-правові акти у сфері закупівель не встановлюють обов`язкових вимог щодо порядку обчислення товариством, як замовником, очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275, оскільки має рекомендаційний характер.

Також на товариство не поширюються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів», якою передбачено обов`язок головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки та підприємств, які використовують кошти державного бюджету забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації на власному вебсайті, з огляду на наступне.

Товариство не є бюджетною установою, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Крім того, товариство не є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, з огляду на вказане.

Статтею 22 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Відповідно до п. 4.2 статуту АТ «Укргазвидобування» товариство є власником: майна, переданого йому засновником; кредитних та запозичених коштів; виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) товариством у результаті господарської діяльності; доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 у справі № 910/10255/13, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 910/10255/13, встановлено, що майно, передане Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування» (перейменовано на АТ «Укргазвидобування» з 23.05.2018), а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ «Укргазвидобування» з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування».

Пунктом 4.3. статуту АТ «Укргазвидобування» передбачено, що товариство має використовувати державне майно відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Товариству у користування, включається до його активів.

Тобто, відповідно до статуту товариства, у АТ «Укргазвидобування» наявне майно, яке належить йому на праві приватної власності та, крім того, АТ «Укргазвидобування» може використовувати державне майно.

Таким чином, АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом, який діє на основі лише державної власності, а отже йому не притаманна перша ознака суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодекс у України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно ст. 172 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України "Про управління об`єктами державної власності", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Зокрема, ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності» визначено, що корпоративні права держави це - корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Зі змісту вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.

В той же час, відповідно до статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером товариства є акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 у справі № 910/10255/13, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 910/10255/13, встановлено, що корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України», а не державі, а відтак ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію чи товариством, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави.

В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ "Укргазвидобування" наявні корпоративні права виключно НАК "Нафтогаз України", а відтак, ПАТ "Укргазвидобування" не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.

Таким чином, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб`єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів, а відтак АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб`єкта державного сектору економіки.

Крім того, в рішенні Господарського суду м. Києві від 17.01.2017 у справі № 910/17060/16, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017, встановлено, що товариство не відносяться до суб`єктів державного сектору економіки.

Наведене свідчить про те, що АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом державного сектору економіки.

Товариство не використовує кошти Державного бюджету України.

З огляду на зазначене, вимоги постанови КМУ №710 щодо забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації не поширюються на АТ «Укргазвидобування», в зв`язку з чим, дотримання товариством вказаних законодавчих вимог не може бути предметом моніторингу.

Враховуючи вищенаведене та відсутність на законодавчому рівні обов`язкових для товариства вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 21Т-036_43130000-3 – бурове обладнання.

Отже, АТ «Укргазвидобування» не зобов`язане надавати інформацію та документи за запит Держаудитслужби в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів (а.с.199-201)

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що зафіксовані відповідачем порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII виходять за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосуються аналізу дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії.

Висновок не містить посилання на порушення замовником Постанови № 710.

Контролюючим органом не зазначено, що визначення очікуваної вартості закупівлі відбулося із порушенням законодавства, та через це мало свої негативні юридичні наслідки, тому останнє не може вважатися порушенням, встановленим за результатами процедури закупівлі, а тому висновок в цій частині не відповідає цілям моніторингу.

Щодо зобов`язальної частини висновку, то відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.

На підставі пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює регулює Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII (далі Закон №922-VIII, у редакції, чинній на час проведення моніторингу процедури закупівлі).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

На підставі частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Як свідчать матеріали справи під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів».

Запит відповідача до Замовника про надання документів та пояснень оприлюднено в електронній системі закупівель 17.12.2021.

21.12.2021 позивачем оприлюднено в електронній системі закупівель пояснення на запит відповідача, в якому позивач покликався на відсутність на законодавчому рівні обов`язкових для товариства вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а отримання зазначеної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 21Т-036_43130000-3 – бурове обладнання.

У висновку моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-23-001924-b відповідач визначив єдине порушення АТ «Укргазвидобування», а саме - вимог ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII - ненадання через електронну систему закупівель інформації та документів, на підставі яких розраховано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення очікуваної вартості.

При цьому, у висновку моніторингу відповідачем не зазначено, що обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення його очікуваної вартості відбулося із порушенням законодавства, та через це мало свої негативні юридичні наслідки.

З огляду на вищевикладене, з врахуванням приписів п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII, порушення ч.5 ст.8 зазначеного Закону не може вважатися порушенням, встановленим за результатами процедури закупівлі, а тому висновок в цій частині не відповідає цілям моніторингу та виходить за його межі, оскільки не стосуються аналізу дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.02.2025 у справі № 640/19571/22 в подібних правовідносинах.

Оцінка судом першої інстанції статусу АТ «Укргазвидобування» та висновок, що на позивача не розповсюджуються вимоги постанови КМУ №710 не спростовує того факту, що спірний висновок моніторингу процедури закупівлі 21Т-036_43130000-3 не відповідає цілям моніторингу та виходить за його межі, оскільки, як вже вище зазначено судом, відповідачем висновком моніторингу не визначено порушень з боку позивача при обґрунтуванні розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення його очікуваної вартості.

Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, суд зазначає наступне.

Відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі – Порядок в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункту 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Системний аналіз приписів Закону № 922-VIII та Порядку № 86 свідчить, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного порушення.

Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

При цьому, висновок за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов`язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Отже, визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, оскільки відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов`язального характеру про необхідність усунення порушення, повинен визначити імперативний обов`язковий спосіб його усунення.

Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Отже, зобов`язання висновку моніторингу, що оскаржується в межах цієї справи, не містить конкретних заходів до виконання, є неконкретизованим, не встановлює спосіб його виконання: не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи невстановлення відповідачем порушень з боку позивача Закону № 922-VIII при проведенні процедури закупівлі № UA-2021-03-23-001924-b, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-23-001924-b від 23.12.2021.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Східного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №640/39748/21 – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №640/39748/21 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 30 вересня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В.Карпушова

О.М.Кузмишина