Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №320/41801/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/41801/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Кузьменка В.В., Кузьмишиної О.М.,

за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року (головуючий суддя в І-й інстанції – Перепелиця А.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" №4898 від 16.09.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" №4898 від 16.09.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 16.09.2022 №4898, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату з 01.12.2019, з урахуванням виплачених сум.

27 квітня 2026 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява в порядку статті 378 КАС України, відповідно до якої заявник просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №320/41801/23 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 16.09.2022 №4898, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату з 01.12.2019, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 243 626,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/41801/23 відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №320/41801/23 задовольнити повністю.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Заява про зміну способу та порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №320/41801/23 ґрунтується на принципах обов`язкового виконання судових рішень, ефективного захисту порушених прав та необхідності усунення зволікання у виплаті пенсії позивачу.

Суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, зокрема, не застосував приписи ч.3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та порушив норми процесуального права, не врахував висновки, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однієї з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 01 вересня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2026 року.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, суд визнав можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що виконавчий лист у даній справі не видавався, відомостей про виконавче провадження позивачем не повідомлено. Заява щодо встановлення чи зміни способу виконання рішення суду підлягає вирішенню судом за заявою стягувача чи виконавця. Враховуючи, що заявник не набув статусу стягувача, заява про заміну способу виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 129 та 129-1 Конституції України визначена обов`язковість рішень суду як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. Зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 (справа № 380/7706/22) зазначено, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 320/41801/23, яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 16.09.2022 №4898, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату з 01.12.2019, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до листа від 31.03.2026 № 2600-0202-8/48854, відповідачем, на виконання вказаного вище судового рішення у справі № 320/41801/23, нараховано 244392,05 грн. Виплати здійснюються в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Доказів щодо фактичної повної виплати позивачу нарахованих за рішенням у справі № 320/41801/23 грошових коштів в розмірі 244392,05 грн до суду не надано.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 320/41801/23 на час подачі заяви про зміну способу виконання судового рішення відповідачем в повному обсязі не виконано.

Виходячи з приписів частини 3 статті 378 КАС України, дослідивши предмет позову в цій справі, враховуючи строк, протягом якого суб`єкт владних повноважень не виконує рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу виконання рішення суду у даній адміністративній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат в розмірі 244392,05 грн.

При цьому, суд зазначає, що відсутність відомостей про отримання позивачем виконавчого листа або не повідомлення позивачем про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у цій справі не є перешкодою для зміни способу і порядку його виконання, оскільки приписами статті 378 КАС України не визначено обов`язкову наявність відомостей про отримання особою виконавчого листа або відкритого виконавчого провадження як підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Згідно із статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виходячи з наведених норм, ухвалене судом рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання незалежно від вчинення позивачем дій з отримання виконавчого документа на виконання такого рішення.

Рішення суду зобов`язаною особою може бути виконано як добровільно так і в примусовому порядку.

Наявність відповідного виконавчого документа є підставою для відкриття виконавчого провадження саме з примусового виконання рішення суду.

Виходячи з імперативних приписів частини 3 статті 378 КАС України, самостійною підставою для зміни способу виконання відповідного рішення суду у справі, яке набрало законної сили, на стягнення відповідних виплат з суб`єкта владних повноважень, є сам факт невиконання такого рішення суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

За таких обставин, відсутність інформації про отримання особою виконавчого документа та/або про відкриття виконавчого провадження не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення суду (яке набрало законної сили), поданого на підставі ч.3 ст. 378 КАС України.

Суд звертає увагу, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 320/41801/23 добровільно виконано пенсійним органом тільки в частині нарахування доплати до пенсії в розмірі 244392,05 грн, визначеної на виконання вказаного рішення. В той же час, рішення суду у справі в частині здійснення виплати наведеної суми відповідачем не виконано.

Виходячи з викладеного вище, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду в цій справі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги позивача, скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням постанови про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 3461,12 грн (798,72 грн + 2662,40 грн).

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статями 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 329, 378 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №320/41801/23– задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №320/41801/23 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №320/41801/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену суму перерахованої пенсії, в розмірі 244392 (двісті сорок чотири тисячі триста дев`яносто двох) гривень 05 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3461,12 грн (три тисячі чотириста шістдесят одна) грн 12 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 30 вересня 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді В.В. Кузьменко

О.М. Кузьмишина