Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №580/5302/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №580/5302/24

Суддя: Епель Оксана Володимирівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Справа № 580/5302/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Беспалова О.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військово-службовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн. починаючи з 15.12.2023 по 15.04.2024 пропорційно дням участі у бойових діях;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 у розмірі до 100000,00 грн. з 15.12.2023 по 15.04.2024, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що у період з 15.12.2023 по 15.04.2024 брав участь, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах Харківській області, Вовчанський район, с. Караїчне, що є підставою для виплати підвищеної суми додаткової винагороди до 100000 гривень. Проте, на його переконання, Відповідачем така винагорода протиправно не виплачена.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що Позивачем не надано доказів, безпосереднього виконання бойових наказів, за які Позивачу мало бути виплачене підвищене грошове забезпечення у спірному періоді у розмірі 100000,00 грн.

Також суд врахував, що в період, охоплений позовними вимогами, Позивач не виконував відповідні бойові завдання на територіях визначених відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України районами бойових дій.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу в якому просить таке рішення скасувати, посилаючись на неповноту встановлення судом обставин цієї справи, недослідження судом бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира. При цьому, Апелянт посилається на ненадання Відповідачем та невиконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обстави, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 та від 15.05.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 у Відповідача були витребувані додаткові письмові пояснення щодо того, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував ОСОБА_1 у період з 15 грудня 2023 по 15 квітня 2024 року включно із зазначенням періодів (кількості днів) участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та докази, які таку інформацію підтверджують; відомості про те, чи складалися рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та докази, які таку інформацію підтверджують.

7. Копію зазначеної ухвали Відповідачем було отримано в електронному кабінеті Електронного Суду 15.07.2025 о 17:50, втім у строк, встановлений судом, ухвала суду не виконана. Повідомлення про неможливість подати докази, витребувані судом, від ВЧ НОМЕР_1 не надходило.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025 у Відповідача було повторно витребувано зазначені вище письмові пояснення та докази.

9. Копію зазначеної ухвали Відповідачем було отримано в електронному кабінеті Електронного Суду 26.12.2025 о 17:55, втім у строк, встановлений судом, ухвала суду не виконана. Повідомлення про неможливість подати докази, витребувані судом, від ВЧ НОМЕР_1 не надходило.

10. Відповідно до ч. 9 ст. 81 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

11. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

12. При цьому, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

13. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

14. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №7-ОС від 13.02.2023 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 (НОМЕР_4), зарахованого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.02.2023 №163-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 13 лютого 2023 року.

Відповідно до наказу в.о. начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №15-ОС від 20.02.2023 призначено старшого сержанта ОСОБА_1 (НОМЕР_4), на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника-оператора третього відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) п`ятої прикордонної комендатури швидкого реагування, з 20 лютого 2023 року.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №35-ОС від 05.03.2023 призначено старшого сержанта ОСОБА_1 (НОМЕР_4), на посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2, з 05 березня 2023 року.

Відповідно до наказу в.о. начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №562-ОС від 02.05.2024 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану) 3 пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас: головного сержанта ОСОБА_1 (НОМЕР_4), інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), без права носіння військової форми одягу.

Відповідно до наказу в.о. начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №750-ОС від 05.06.2024 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_1 (НОМЕР_4), інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), звільненого наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №562-ОС від 02 травня 2024 року.

Згідно витягів з наказів і додатків про виплату додаткової винагороди №13-ОС від 09.01.2024, №142-ОС від 08.02.2024, №246-ОС від 08.03.2024, №429-ОС від 08.04.2024, №586-ОС від 08.05.2024, а також рапортів за січень - травень 2024 року, позивач здійснював бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, згідно яких мав право на отримання щомісяця додаткової винагорода у розмірі 30000 гривень на місяць пропорційно часу виконання таких завдань: 13.12.2023 - 31.12.2023 (19 днів); 01.01.2024-17.01.2024, 30.01.2024 - 31.01.2024 (19 днів); 01.02.2024 - 15.02.2024, 24.02.2024 - 29.02.2024 (21 день); 01.03.2024 - 31.03.2024 (31 день); 01.04.2024 - 21.04.2024, 30.04.2024 - 30.04.2024 (22 дні).

Згідно архівної відомості №297 за період проходження служби з лютого 2023 року по червень 2024 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду до 30000,00 грн: у грудні 2023 року - 5000 грн, у січні 2024 року - 28387,10 грн, у лютому 2024 року - 18387,09 грн, у березні 2024 року - 21724,14 грн, у квітні 2024 року - 30000,00 грн.

Також, згідно архівної відомості №297 за період проходження служби з лютого 2023 року по червень 2024 року Позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду до 100000,00 грн: у грудні 2023 року - 10000 грн , у січні 2024 року - 3225,81 грн , у лютому 2024 року - 0 грн , у березні 2024 року - 0 грн , у квітні 2024 року - 0 грн /т.1 а.с. 102/.

Не погоджуючись із невиплатою Позивачу у повному обсязі грошового забезпечення за період з 15.12.2023 по 15.04.2024, позивач звернувся в суд з цим позовом.

15. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2011-XII законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із останніми змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29.

З 01 червня 2023 року порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України врегульовано наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, яким затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер.

Згідно з п. 2 Наказу № 726 на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;

2) у розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

3) у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

Згідно з пунктом 3 Наказу № 726 встановлено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цього Наказу, належить виконання військовослужбовцями завдань:

1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;

2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно з пунктом 4 Наказу № 726 До бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в підпункті 3 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями:

1) включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

з організації та ведення військового спостереження за тимчасово окупованою територією України, територією держави-агресора, Республіки Білорусь, Придністровського регіону Республіки Молдова, акваторіями Чорного та Азовського морів прикордонними комендатурами, відділами прикордонної служби, прикордонними заставами, прикордонними комендатурами швидкого реагування (у тому числі зведеними органами та підрозділами) на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (у районах виконання ними завдань);

з польотів, пов`язаних із перевезенням (евакуацією) військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів, що здійснюються екіпажами пілотованих повітряних суден;

з бойового чергування або сприяння цивільному судноплавству відповідно до міжнародних зобов`язань України екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового перебування;

з наземної охорони та оборони військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, об`єктів (пунктів) логістичного забезпечення, місць навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів, місць стоянок корабельно-катерного складу), що виконуються у межах областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

з керівництва реалізацією стабілізаційними та оборонними заходами, визначеними командувачами угруповань військ (сил) Збройних Сил України для управлінь прикордонних загонів, загонів морської охорони, органів забезпечення, регіональних управлінь, що перебувають поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

з проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, що виконуються в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;

з обладнання вогневих позицій та опорних пунктів за замислом військового командування на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби;

із безпосереднього забезпечення безперебійного функціонування систем зв`язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформації в системі управління військами;

з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;

з пошуку та ліквідації ворожих диверсійно-розвідувальних груп у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України або Сил територіальної оборони (під загальним керівництвом військового начальника);

з лікувально-евакуаційного забезпечення поранених та надання їм екстреної та (або) спеціалізованої медичної допомоги в межах областей України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій;

2) бойової служби на блокпостах або контрольних постах органами, включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об`єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

3) без обов`язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з безпосереднього виявлення та фіксації повітряних цілей та інших об`єктів противника.

У пункті 8 Наказу №726 закріплено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди у розмірах, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань.

Висновки суду апеляційної інстанції.

16. Отже, військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшується до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

17. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст п. 8 Наказу № 726.

18. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Позивач зазначив, що Відповідач у спірний період нараховував лише додаткову винагороду, визначену Постановою №168 у розмірі 30000,00 грн попри те, що ОСОБА_1 брав участь у бойових діях та боєзіткненнях.

19. Водночас, як правильно встановив суд першої інстанції, бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу або довідок командира військової частини, тобто доказів, які дозволили б суду встановити чи брав Позивач участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, чи виконував лише бойові (спеціальні) завдання у спірний період, матеріали справи не містять.

20. Втім, суд апеляційної інстанції наголошує, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І саме суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

21. Втім, Відповідачем не надано ані до суду першої, ані апеляційної інстанції жодних належних та допустимих у контексті ст. 73-74 КАС України доказів, які підтверджували б правомірність його бездіяльності в частині виплати спірної доплати.

22. Так, суд першої інстанції ухвалою від 17.06.2024 та повторно ухвалою від 31.07.2024 було витребувано у військової частини НОМЕР_1 копії:

- наказів згідно яких проведені перерахування та виплати позивачу з 15.12.2023 по 15.04.2024 додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі - 100 000 гривень пропорційною у розрахунку на місяць;

- бойових розпоряджень згідно яких ОСОБА_1 знаходився в секторі бойових дій;

- рапортів командирів підрозділів про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях;

- бойових наказів в яких визначено участь ОСОБА_1 у бойових діях;

- журналів бойових дії підрозділу;

23. Втім, бойових розпоряджень та/або наказів, журналів бойових дії за період з 15.12.2023 по 15.04.2024 матеріали справи не містять. Станом на момент прийняття судом першої інстанції, зазначені докази не були надані навіть з урахуванням зупинення провадження у справі до надання таких документів фактично на 7 місяців (ухвала суду про зупинення провадження від 31.07.2024, а ухвала про поновлення - від 19.03.2025).

24. Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також враховує, що у низці постанов, зокрема й від 17.04.2026 у справі № 620/18219/23, Верховний Суд зазначив, що суди повинні ретельно досліджувати весь комплекс доказів, без перекладання тягаря наслідків недбалості чи неефективної роботи посадових осіб на військовослужбовця. А тому, висновок суду першої інстанції про те, що Позивачем не надано доказів безпосереднього виконання ним бойових наказів колегія суддів вважає помилковим.

25. Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах цієї судової справи наявні витяги з наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату додаткової винагороди із розрахунку до 30000,00 грн за періоди з 13.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 17.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 15.02.2024, з 24.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 21.04.2024, з 30.04.2024 по 30.04.2024 у зв`язку з виконанням Позивачем бойових (спеціальних) завдань.

26. Однак, апеляційний суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 20 серпня 2026 року у справі № 420/4049/24, щодо необхідності з`ясування судом питання, чи належали встановлені бойові (спеціальні) завдання до тих, підтвердження виконання яких відповідно до Порядку №36 та Наказу №726 є підставою для виплати спірної додаткової винагороди.

27. Так, з метою забезпечення повноти встановлення обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14.07.2025 витребував у військової частини НОМЕР_1 додаткові письмові пояснення та докази щодо того, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував ОСОБА_1 у період з 15 грудня 2023 по 15 квітня 2024 року включно із зазначенням періодів (кількості днів) участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та докази, які таку інформацію підтверджують, а також відомості про те, чи складалися рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії .

28. У зв`язку з невиконанням Відповідачем зазначеної ухвали, ШААС ухвалою від 26.12.2025 повторно витребував зазначені докази та пояснення.

29. Втім, жодна із зазначених вище ухвал суду Відповідачем не виконана. Про неможливість її виконання Військова частина НОМЕР_1 також не повідомила, поважних причин невиконання ухвали не зазначила. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Відповідач також не скористався.

30. Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

31. З огляду на те, що Військова частина НОМЕР_1 , без поважних причин, двічі не виконала ухвалу апеляційного суду про витребування доказів, які дозволили б колегії суддів встановити характер бойових (спеціальних) завдань, які виконував Позивач у спірний період, умов їх виконання, а також з`ясування того, чи належали такі завдання до переліку завдань, виконання яких відповідно до Наказу № 726 є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, а також враховуючи презумпцію протиправності рішень, дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за можливе визнати факт участі Позивача у бойових діях та/або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у грудні 2023 року - квітні 2024 року.

32. При цьому, твердження Військової частини НОМЕР_1 , викладене у відзиві на позовну заяву, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що у спірний період Позивач не виконував бойові завдання на територіях, визначених районами бойових дій, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки суб`єкт владних повноважень ані в суді першої, ані апеляційної інстанції (проігнорувавши дві ухвали суду про витребування доказів) не надав жодних доказів, які підтверджували б такі доводи. Позаяк, Відповідач не зазначив ані населені пункти, де перебував Позивач у спірний період, ані завдання, які він виконував.

33. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає помилковим покладення судом першої інстанції тягаря доказування саме на військовослужбовця та неврахування невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 своїх процесуальних обов`язків як відповідача - суб`єкта владних повноважень. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі підлягають задоволенню.

34. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

35. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права.

36. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року - скасуванню, а позов - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо неповного нарахування та невиплати ОСОБА_1 повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військово-службовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн починаючи з 15.12.2023 по 15.04.2024 пропорційно дням участі у бойових діях.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 у розмірі до 100000,00 грн з 15.12.2023 по 15.04.2024, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.О. Беспалов

О.В. Карпушова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua