Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №320/35174/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Лисенко В.І.,

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Справа № 320/35174/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ»

до Державної податкової служби України,

Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» (далі – Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – Відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – Відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерій ризиковості платника податку № 62426 від 30.05.2023 року, прийнятого Комісією витань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві;

- зобов`язати Головне управління ДПС в м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: № 1 від 31.05.2023, №1 від 30.06.2023, №1 від 31.07.2023, № 1 від 31.08.2023, сформовані Товариством з обмеженою відповідальністю «КІМ» датою подання їх на реєстрацію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 30.05.2023 р. №62426;

- зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КІМ" (код ЄДРПОУ 32188402) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з виходив з того, що Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження задіяння саме позивача у ризиковості зокрема по п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Водночас, суд наголосив, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Також зважаючи на те, що судом встановлено протиправність спірного рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку, що мало своїм наслідком подальше зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що комісія регіонального рівня не мала правових підстав для відмови Позивачу у їх реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 31.05.2023, №1 від 30.06.2023, №1 від 31.07.2023, № 1 від 31.08.2023.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на тому, що спірне рішення комісії прийняте в межах чинного законодавства, а судом допущено втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги Апелянт зазначає, що у процесі поточної діяльності контролюючим оганом виявлено обставини та/або отримано інформацію про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав: недостатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсяга, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції з постачання у період з 01.01.2022 по 30.05.2023).

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 та від 18.11.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, стверджуючи про безпідставність доводів Апелянта, а також наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "КІМ", код за ЄДРПОУ 32188402, зареєстровано 06.05.2003.

Основним видом діяльності Позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код за КВЕД 68.20).

30 травня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві по ТОВ «КІМ» (код ЄДРПОУ 32188402) прийнято оскаржуване рішення № 62426 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно із кодами податкової інформації 07 “недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, як необхідні для здійснення господарської операції).

Період господарської діяльності ТОВ «КІМ», який став підставою для прийняття спірного рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості, визначено з 01.01.2022 по 30.05.2023.

Код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова, - 68.20.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2022 по час звернення до суду з цим позовом ТОВ “КІМ” мав взаємовідносини з ТОВ “ЄВРО СМАРТ ПАУЄР” (код за ЄДРПОУ 4257705) на підставі договору оренди № 65 від 10.12.2019 р. (період дії з 10.12.2019 по 31.01.2023).

Згідно з п. 1.1. цього договору Орендодавець (ТОВ “ЄВРО СМАРТ ПАУЄР”) передає, а Орендар (ТОВ “КІМ”) приймає за плату на визначений строк у користування :

1.1.1. нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди автозаправочного комплексу (А3С), загальною площего 176,1 кв. м., яке в цілому складається з автозаправочної станції, А-2, площею 179, 1 кв.м.; магазину, В, площею 61,7 кв.м.; Навіс автозаправочної станції, Д; вбиральні, Г; Огорожі, 1; Огорожі, 2; Щистерни, 3-5; Бензоколонки, 6; Бензоколонки, 7; Бензоколонки, 8; Тротуару, 9. та

1.1.2. рухоме майно, перелік якого зазначений в Специфікації, яка є додатком № 1 до цього Договору, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, буд.

1.2. Мета оренди - ведення господарської діяльності.

1.3. Передача в оренду Орендарю Об?єкту оренди не припиняє права власності Орендодавця на Об?єкт оренди.

1.4. Об?єкт оренди знаходиться на земельній ділянці, що має загальну площу 0,467га та кадастровий номер 4624510100:01:006:0028..

Пунктом 4.6. Договору оренди № 65 від 10.12.2019 р. передбачено, що Орендар, окрім платежів по Орендній платі, повинен протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання рахунків від Орендодавця (складених із розрахунку нормативно встановлених тарифів на споживання відповідних послуг постачальниками таких послуг), компенсувати витрати на комунальні послуги, які він фактично спожив (електроенергія, водопостачання, водовідведення, опалення, газ)...

Пунктами 5.2-5.3 договору оренди № 65 від 10.12.2019 р. передбачено, що орендар проводить поточний (косметичний) ремонт, а у разі неможливості проведення ремонту, проводить переоснащення об`єкта оренди за власний кошт та власними силами…

Орендар утримує орендований об`єкт оренди у порядку, передбаченому санітарними нормами, протипожежними вимогами, нормами з охорони праці встановленими нормативними актами України та несе відповідальність за їх дотримання…

Зокрема, пунктами 6.4.4-6.4.7 договору оренди № 65 від 10.12.2019 передбачено наступні обов`язки Орендаря вказано, що орендар зобов`язаний підтримувати об`єкт оренди в справному стані, зокрема, експлуатувати в умовах, які забезпечують належний технічний стан і збереження Об`єкту оренди відповідно до його призначення, з урахуванням нормального зносу у процесі використання.

У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

За власний рахунок усувати несправності та поломки Об`єкта оренди та його комунікацій, які відбулися з вини Орендаря протягом 14 днів з дати їх виникнення …

Внаслідок прийняття рішення від 30.05.2023 № 62426 Відповідачем надалі була зупинена реєстрація в Єдиному реєстру податкових накладних податкових накладних № 1 від 31.05.2023, №1 від 30.06.2023, №1 від 31.07.2023 та № 1 від 31.08.2023.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Постанова № 1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів стверджувати про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване Позивачем рішення про включення його до переліку ризикових платників мотивоване недостатністю трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій з постачання у період з 01.01.2022 по 30.05.2023.

Однак, ані у спірному рішенні, ані у суді першої та апеляційної інстанції, контролюючий орган не зазначив жодних доводів та не надав жодних доказів, які підтверджували б існування податкової інформації, на підставі якої він прийшов до висновку про відсутність у Позивача трудових ресурсів для здійснення господарської операції та, відповідно, про його відповідність критеріям ризиковості платника податку. Натомість апеляційна скарга містить посилання на норми права та правові висновки Верховного Суду у справах, які не є подібними до справи, що розглядається, що жодним чином не доводить правомірність позиції Апелянта.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у спірному рішенні не було конкретизовано у яких саме операціях брав участь Позивач, що ймовірно є ризиковими, не конкретизовано в межах моніторингу якої накладної комісією було встановлено ризиковість платника податку, а лише вказано період її здійснення (з 01.01.2022 по 30.05.2023 )та код ДКПП операції 68.20.

При цьому, як було встановлено судом першої інстанції та не оспорюється Апелянтом, за період з 01.01.2022 по час звернення до суду з цим позовом ТОВ “КІМ” мав взаємовідносини з ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЄР»(код за ЄДРПОУ 4257705) на підставі договору оренди № 65 від 10.12.2019 р. (період дії з 10.12.2019 по 31.01.2023). На переконання колегії суддів, укладання договору оренди нерухомого майна та його виконання не потребує значного обсягу трудових ресурсів, а висновки контролюючого органу про їх недостатність не відповідають специфіці таких правовідносин.

Більш того, ані в суді першої, ані апеляційної інстанції Відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття спірного рішення.

У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Апелянт, посилаючись на неповноту встановлення судом першої інстанції обставин цієї справи, ані в суді першої, ані апеляційної інстанції не надав жодних доказів, які підтверджують податкову інформацію, що стала підставою для віднесення Позивача до ризикових у відповідності до п. 8 Критеріїв.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що спірне рішення комісії контролюючого органу не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо обґрунтованості. Позаяк, саме лише посилання контролюючого органу на відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Отже, колегія суддів погоджується з виснвоками суду першої інстанції про протиправність рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерій ризиковості платника податку № 62426 від 30.05.2023 року та наявність правових підстав для його скасування.

Оскільки рішення про визначення Позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання Відповідача виключити Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.

Разом з тим, відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки Відповідач неправомірно включив Позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у м. Києві відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що застосований судом першої інстанції спосіб захисту та відновлення порушених прав Позивача відповідає вимогам чинного законодавства та є ефективним.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що Апелянт не зазначає жодних доводів щодо помилковості висновків суду першої інстанції про те, що комісія регіонального рівня не мала правових підстав для відмови Позивачу у реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 31.05.2023, №1 від 30.06.2023, №1 від 31.07.2023, № 1 від 31.08.2023 та наявністі правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Відповідача їх зареєструвати в ЄРПН датою подання.

Відповідно до часини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, вимоги апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Разом з тим, переглядаючи оскаржуване рішення суду, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вирішив питання про право Позивача на реєстрацію зазначених вище податкових накладних, однак у резолютивній частині не визначив способу виконання судового рішення та не обрав ефективного способу поновлення порушеного права.

Втім, зазначені обставини не є підставою для його зміни або скасування, а є підставою для ухвалення додаткового рішення суду у відповідності до приписів пункту 2 частини першої статті 252 КАС України.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Апелянт у своїй скарзі не зазначав жодних доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у цій частині. А у відповідності до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року – без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев