Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №640/9580/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9580/19 Суддя (судді) першої інстанції: Стефанов С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Дейнегін С.М.;

від відповідача: Фалько М.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державна інспекція архітектури та містобудування України до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2017 року № 51 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 79290,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ, відповідач, контролюючий орган), у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 27.12.2017 року № 51 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 79 290,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що оскаржувана постанова є протиправною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що між Управлінням житлово-комунального господарства Конотопської міської ради та ФОП ОСОБА_1 21.06.2016 року було укладено договір № 174/06 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція дороги по вул. Тургенєва м. Конотоп Сумської області. Ділянка № 1». Усі будівельні роботи здійснювалися на підставі та у повній відповідності до затвердженої проєктно-кошторисної документації. Однак під час проведення позапланової перевірки (ініційованої на підставі вимоги прокуратури) інспекційними органами було складено акт від 13.12.2017 року № 545, протокол № 545/6 та припис № 545/3, у яких зафіксовано нібито відсутність необхідної виконавчої та проєктної документації на об`єкті. Позивач наголошувала, що перед днем розгляду справи (призначеного на 27.12.2017 року) на адресу контролюючого органу було своєчасно скеровано офіційне клопотання про відкладення розгляду. Необхідність відкладення обґрунтовувалася форс-мажорними та об`єктивними обставинами: оригінали первинних робочих документів і проєктно-кошторисна частина були фізично вилучені правоохоронними органами у межах відкритих кримінальних проваджень, що виключало можливість їх пред`явлення безпосередньо на будівельному майданчику під час перевірки. Відповідач повністю проігнорував зазначене клопотання, не прийняв жодного процесуального рішення за ним та провів розгляд справи за відсутності суб`єкта господарювання, чим грубо порушив гарантоване право на захист.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а зафіксовані в акті перевірки порушення нібито знайшли своє підтвердження. Доводи позивача про вилучення документів правоохоронними органами суд першої інстанції відхилив як такі, що не спростовують факту відсутності документації на об`єкті на час інспектування.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин. Зокрема, апелянт акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції проігнорував ключовий довід позову щодо свавільного ігнорування контролюючим органом клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 27.12.2017 року. Крім того, апелянт наголошує, що на виконання завдань апеляційного перегляду до матеріалів справи було долучено повний комплекс проєктно-технічної документації (виконавчу геодезичну зйомку від липня 2016 року, журнал обліку геодезичного контролю № 1, паспорти якості на бетонну суміш, проєкт виконання робіт тощо), наявність і належність якої повністю спростовує висновки відповідача про бездокументне виконання робіт.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державна інспекція архітектури та містобудування України до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2017 року № 51 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 79290,00 гривень та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, продовживши строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що позапланова перевірка проведена правомірно на підставі вимоги прокуратури, виявлені порушення зафіксовані належним чином, а посилання на вилучення документів слідчими органами не звільняє суб`єкта від відповідальності за їх відсутність.

Сторони, присутні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтримали обрані правові позиції.

Представник позивача просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Судом встановлено, що на підставі вимоги Прокуратури Сумської області від 20.11.2017 року № 15/1-3252-17, наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 27.11.2017 року № 162-П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 27.11.2017 року № 511, на підставі п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідач провів позапланову перевірку об`єкта будівництва: «Реконструкція дороги по вул. Тургенєва м. Конотоп Сумської області. Ділянка № 1».

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 533) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 11.12.2017 року № 175-П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.12.2017 року № 545 позапланова перевірка була продовжена на два робочі дні з 12.12.2017 по 13.12.2017 включно.

На адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено повідомлення про продовження перевірки та його отримано адресатом.

За результатами проведеної перевірки 13.12.2017 року відповідач склав акт перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від час виконання підготовчих та будівельних робіт № 545, та виявив ряд порушень з боку підрядника - ФОП ОСОБА_1 , а саме:

1. ФОП ОСОБА_1 як генеральний підрядник реконструкції дороги по вул. Тургенєва м. Конотоп Сумської області не забезпечила під час виконання будівельних робіт здійснення робіт, які здійснюються геодезичними методами, геодезичними приладами та інструментами з визначення просторового положення, визначення форм та розмірів об`єктів, одержання геометричних, аналітичних та цифрових моделей просторових об`єктів, вимірювання, визначення, контроль та моделювання просторового положення об`єктів, чим порушила п.п. 4.8, 4.13 ДБН В.1.3- 2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві", п. 6.4 договору від 21.06.2017 № 174/06.

Відповідно до п.п. 4.1-4.3 ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві" геодезичне забезпечення у будівництві - це комплекс організаційних, технологічних, технічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення відповідності точності геометричних параметрів об`єктів будівництва вимогам проектної та нормативної документації.

Геодезичні роботи - це роботи з визначення просторового положення будівель (споруд), визначення форм та розмірів об`єктів, а також одержання геометричних, аналітичних та цифрових моделей просторових об`єктів, визначення, контролю та моделювання просторового положення об`єктів, які виконуються геодезичними методами, геодезичними приладами та інструментами.

Геодезичні роботи є невід`ємною частиною технологічного процесу будівельного виробництва, та відносяться до основних видів робіт.

Відповідно до п. 4.8 ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві" при зведенні нескладних та середніх об`єктів І, II та III категорій складності (додаток П.1 ДБН А.2.2-3), будівництва будівель, споруд, у складі проектів організації будівництва та виконання робіт слід розробляти геодезичну частину проекту, а для великих і складних об`єктів IV та V категорій складності, а також висотних та експериментальних будівель, потрібно розробляти проекти виконання геодезичних робіт (ПВР) та проекти моніторингу в порядку, встановленому для розроблення проектів виконання робіт (ПВР).

Проектні рішення, що пов`язані з виконанням геодезичних робіт, а саме: спеціальні геодезичні отвори в перекриттях (розміром не менше ніж 150 mm х 150 мм), закладні деталі для закріплення підставок під геодезичні прилади та примусові центри, репери тощо, які мають бути проведені до початку виконання геодезичних робіт, повинні бути відображені в робочих кресленнях проекту та уточнюються в ПВГР.

Відповідно до п. 4.13 ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві" при виконанні комплексу геодезичних робіт на об`єкті будівництва працівники геодезичної служби повинні вести у відповідній формі, дотримуючись правил заповнення, "Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю", "Польовий журнал геодезичних вимірювань", "Журнал виконавчих геодезичних схем". Перелік вимог до змісту та заповнень журналу виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю наведено в додатку И.

Згідно з п. 6.4 договору від 21.06.2017 № 174/06 підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: єдиного журналу виконання робіт, журналу обсягів виконаних робіт (ф. КБ-6), документів, що засвідчують якість використаних матеріалів, відомостей лабораторного та геодезичного контролю, актів на приховані роботи та актів про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій, актів про індивідуальне та комплексне випробування змонтованого устаткування, систем мереж і пристроїв, журналів виконання робіт та авторського нагляду, актів перевірок будівництва органами державного нагляду, комплект робочих креслень з надписами про відповідність виконаних робіт цим кресленням або змінам до них;

2. Для перевірки не надано паспорт на бетонну суміш класу В15 і В20, паспорт і протоколи лабораторних випробувань асфальтобетонних сумішей, які використовувались під час реконструкції (лабораторні випробування асфальтобетону виконано Головною випробувальною лабораторією в будівництві ДП ПАТ "Сумбуд" у 2017 році, протокол № 147, 146 від 05.07.2017), чим порушено п. 9.6 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва".

Відповідно до п. 9.6 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва" під час вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється їх відповідність вимогам проектної документації, паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам;

3. Арк. 2, розріз 1-1, стадія РП, пояснювальна записка, шифр 37-ПЗК, розробленого ПП ОСОБА_4, передбачена конструкція дорожнього одягу з облаштування тротуарів шириною 1,5 м, фактично в порушення проектних рішень облаштовано тротуар шириною 1,7 м, чим порушено абз. 2 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п. 6.1 договору від 21.06.2017 № 174/06.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 6.1 договору від 21.06.2017 № 174/06 передбачено, що підрядник виконує роботи згідно з проектно-кошторисною документацією з використанням прогресивних методів організації виробництва та праці, згідно з вимогами будівельних норм і правил;

4. Для перевірки ФОП ОСОБА_1 не надала Проект виконання робіт (ПВР). Виконання будівельних робіт без ПВР не допускається, чим порушено п. 3.3 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва".

Відповідно до п. 3.3 ДБН А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва" ПВР визначає технологію та організацію будівництва окремого об`єкта будови або виконання окремого виду чи етапу робіт. Склад і зміст ПВР встановлює генеральна підрядна будівельна організація із залученням субпідрядних організацій.

Генпідрядник, виходячи з переліку, обсягів і складності робіт, їх розподілу між виконавцями, поетапних змін виробничих умов на будові тощо, вирішує, розробляти ПВР на будівництво об`єкта в цілому чи по окремих частинах об`єкта, етапах будівництва, видах робіт тощо. Такими розділами можуть бути підземна або надземна частина об`єкта, окремі секції, поверхи, яруси, виробничі ділянки, черги будівництва тощо, роботи підготовчого та основного періодів, зведення несучих або огороджувальних конструкцій, роботи з опорядження, влаштування інженерного обладнання, виконання окремих технічно складних будівельних, монтажних і спеціальних робіт тощо.

Організаційні і технологічні рішення ПВР повинні базуватися на сучасних методах виконання робіт і прийомах праці. За необхідності у ПВР включаються технологічні карти (схеми) - типові або індивідуальні - виконання найбільш великих за обсягом, складних або нових видів робіт.

Необхідна ступінь деталізації матеріалів ПВР встановлюється генпідрядником, із залученням, за потреби, субпідрядників, залежно від специфіки та обсягів робіт, умов будівництва, спеціалізації організацій-виконавців робіт, їх досвіду тощо.

У ПВР передбачаються рішення із забезпечення безпеки праці та інших аспектів комплексної безпеки будівництва.

Здійснення робіт без ПВР не допускається.

ПВР розробляють генеральні підрядні будівельно-монтажні організації, а на окремі види загальнобудівельних, монтажних і спеціальних робіт - організації, що виконують ці роботи. За замовленням дирекції підприємства, що будується (замовника), генеральної проектної, генеральної підрядної або субпідрядної організації ПВР може розробляти проектна, проектно-конструкторська, проектно-технологічна або інша організація, яка має ліцензію на цей вид проектування.

ПВР затверджується керівником генеральної підрядної будівельно-монтажної організації, а з виконання монтажних і спеціальних робіт - керівником відповідної субпідрядної організації за погодженням з генеральною підрядною будівельно-монтажною організацією. За необхідності проводиться також погодження зі спеціалізованими організаціями, які експлуатують машини, механізми, виконують спеціальні роботи, а також з проектною організацією - у випадку додаткових виробничих та технологічних вимог, які пред`являються до конструкцій під час виконанні робіт.

ПВР із реконструкції або технічного переоснащення діючого (існуючого) підприємства, будівлі чи споруди погоджується також із замовником.

У зв`язку зі встановленням вищезазначених порушень відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 545/6 та виніс припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 545/3. Другий примірник акту, протоколу та припису ФОП ОСОБА_1 отримала 13.12.2017, про що мається відмітка в самих документах.

Як вбачається з копії протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2017 № 545/6 розгляд справи про правопорушення призначено на 10:00 год. 27.12.2017. ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином про це, так як отримала примірник протоколу завчасно - 13.12.2017.

За результатом розгляду справи відповідач виніс постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2017 року № 51 за правопорушення, передбачене п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 79 290 грн. Копія постанови була направлена позивачці рекомендованим листом з повідомленням .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У публічно-правових спорах суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення не лише формальною фіксацією в акті перевірки, а й наданням сукупності належних і допустимих доказів.

Як встановлено апеляційним судом, висновки інспекції ґрунтувалися виключно на відсутності паперових носіїв на об`єкті.

Разом з тим, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції Сумським окружним адміністративним судом надіслано копії матеріалів справи №818/624/18, відтак до матеріалів справи було долучено та в ході судового засідання досліджено проєктно-технічну документацію (виконавчу геодезичну зйомку від липня 2016 року, Проект виконання робіт, журнал обліку геодезичного контролю № 1, журнали робіт, паспорти якості на бетонну суміш (3), проєкт виконання робіт, лабораторні випробування асфальтобетону тощо), наявність і належність якої спростовує твердження відповідача про бездокументне виконання робіт.

Щодо відхилення від проєкту (тротуар 1,7 м замість 1,5 м), колегія суддів зазначає що подібне незначне відхилення або виконання додаткових/супутніх робіт має розглядаютись через призму відсутності істотної шкоди, проте контролюючий орган намагається кваліфікувати це як грубе порушення будівельних норм.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що до дня розгляду справи позивачем було направлено письмове клопотання від ФОП ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи, призначеного на 27.12.2017 року, як вбачається з матеріалів справи вказане клопотання було отримано органом 26.12.2017. У вказаному клопотанні суб`єкт господарювання обґрунтував об`єктивну неможливість надання повного пакета документації на місці перевірки тим, що відповідні первинні та проєктні документи були фізично вилучені правоохоронними органами у межах кримінального провадження, а також просила надати розумний строк для отримання їх копій та долучення до матеріалів перевірки.

Відповідно до п. 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Проте орган державного архітектурно-будівельного контролю повністю проігнорував вказане клопотання: не прийняв жодного процесуального рішення (ані про задоволення, ані про відмову із зазначенням правових мотивів), не повідомив особу про наслідки та провів розгляд справи 27.12.2017 року за відсутності суб`єкта господарювання.

Застосування штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є мірою юридичної відповідальності, яка за своєю правовою природою має караний характер. Як сформульовано у сталій практиці Верховного Суду, притягнення особи до відповідальності вимагає неухильного додержання процедури розгляду справи, надання особі можливості подати докази, надати пояснення та реалізувати право на участь у засіданні суб`єкта контролю. У справі, що розглядається, відповідач грубо порушив процедуру розгляду: повністю проігнорував подане клопотання про відкладення розгляду (зумовлене вилученням документів слідчими), не надав на нього відповіді та виніс постанову за відсутності особи. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що ігнорування клопотань та позбавлення особи права на участь у розгляді справи є грубим порушенням процедури, що є безумовною самостійною підставою для скасування прийнятого рішення.

ДІАМ у відзиві запевняє, що документів на перевірку не було надано, і посилається на вироки у кримінальних справах (де зазначається про розбіжності з проєктом), однак колегія суддів зазначає , що сам факт наявності вироків у кримінальних справах означає, що правоохоронні органи вилучали документи, проводили експертизи та розслідування саме у рамках кримінального провадження. Крім того, як вже з`ясовано, під час судового розгляду справи (на виконання ухвали апеляційного суду) до матеріалів справи долучено технічні документи присутні під час розгляду цього спору в рамках справи №818/624/18. Відтак, наявні документи спростовують твердження ДІАМ про їхню повну відсутність і спростовуються наявними доказами.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідальність суб`єкта господарювання може наставати лише за умови доведеності складу правопорушення на підставі належних і допустимих доказів. Формалізм контролюючих органів у поєднанні з ігноруванням процесуальних прав підзвітних суб`єктів грубо порушує завдання адміністративного судочинства та суперечить критеріям правомірності рішень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Суд першої інстанції грубо порушив норми матеріального права, оскільки під час нового розгляду обмежився лише загальними посиланнями на попередні рішення (ст. 78 КАС України), не перевіривши суть спірних правовідносин і не надавши оцінки доказам. Верховний Суд неодноразово наголошував, що преюдиція звільняє від доказування фактів, але не може використовуватися для ігнорування інших обставин і доказів, які спростовують винуватість особи.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 14.03.2019 року у справі № 818/624/18, погодився із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову погодившись із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову, проте змінила підстави та мотиви, а саме зазначила, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом до неналежного відповідача, це є підставою для відмови в позові. Окремо в оскаржуваному рішенні зазначено, що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, однак із помилковим застосуванням норм права.

Разом з тим, колегією суддів проаналізовано текст рішення Другого апеляційного адміністративного суд у постанові від 14.03.2019 року у справі № 818/624/18 та встановлено що рішення переглядалось виключно щодо належності відповідача. При цьому, питання правомірності ігнорування клопотання позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату та наявності в матеріалах справи технічної документації апеляційним судом у справі № № 818/624/18 не досліджувалось.

Відтак, колегією суддів встановлено невідповідність висновків викладених в рішенні Одеського окружного адміністративного суду обставинам справи.

Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (а також у справах «Пінкова та Пінк проти Чехії» і «East/West Alliance Limited проти України»), де сформульовано доктрину «належного урядування». Відповідно до цієї доктрини, у разі допущення державними органами процедурних недоліків, упущень чи свавілля (як ігнорування звернень платника податків та розгляд справи в умовах вилучення документів правоохоронними органами), тягар таких помилок не може перекладатись на приватну особу. Держава та її органи не можуть отримувати вигоду зі своєї власної процесуальної бездіяльності. Накладення штрафу за таких обставин є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу юридичної визначеності.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і прийняти нове судове рішення у відповідній частині.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову, не надав належної оцінки всій сукупності доказів та неправильно застосував норми матеріального права. Оскаржувана постанова ДІАМ № 51 від 27.12.2017 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2017 року № 51 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 79 290,00 гривень - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від 27.12.2017 року № 51 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 79 290,00 гривень, винесену стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1744 грн (одна тисяча сімсот сорок чотири гривні) 38 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках та строки, передбачені статтею 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(повний текст постанови суду виготовлено 30 вересня 2026 року)