Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №320/9808/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/9808/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просив суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу для обчислення пенсії за віком період роботи з 17.09.1980 по 02.09.1986;

зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії періоди роботи з 17.09.1980 по 02.09.1986 з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що при визначенні страхового стажу та пенсії за віком, відповідачем не був зарахований період роботи в їдальні 12-02 Тресту студентських їдалень Управління громадського харчування Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих з 17.09.1980 по 02.09.1986.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу для обчислення пенсії за віком період роботи з 17.09.1980 по 02.09.1986.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладене в листі від 26.09.2023 № 32862-32069/К-02/8-2600/23 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 17.09.1980 по 02.09.1986 та проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 17.09.1980 по 02.09.1986 в їдальні 12-02 Тресту студентських їдалень Управління громадського харчування Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих до страхового стажу та провести відповідний перерахунок пенсії з урахуванням вказаних періодів, починаючи з дати призначення пенсії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 та від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначає позивач, при визначенні страхового стажу та пенсії за віком, відповідачем не був зарахований період роботи в їдальні 12-02 Тресту студентських їдалень Управління громадського харчування Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих з 17.09.1980 по 02.09.1986.

28.08.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з відповідною заявою про зарахування до страхового стажу період роботи в їдальні 12-02 Тресту студентських їдалень Управління громадського харчування Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих з 17.09.1980 по 02.09.1986.

Листом від 26.09.2023 № 32862-32069/К-02/8-2600/23, ГУ ПФУ в м. Києві повідомив позивачу, що під час призначення пенсії до страхового стажу не врахований період роботи з 17.09.1980 по 02.09.1986 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про звільнення завірений відтиском печатки, який не можливо прочитати. Крім того, запис про звільнення завірений підписом посадової особи, але не вказано його ПІБ.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови у перерахунку пенсії позивач звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обов`язок належного оформлення таких документів, як трудова книжка покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, обставини, які підлягають встановленню у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача (її відсутність). Судом враховано, що в трудовій книжці позивача вказано посади де працював позивач, містяться дати прийняття на роботу та звільнення, міститься номери наказів про прийняття на роботу та звільнення, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, містять прізвище та ініціали особи яка зробила ці записи.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що надані позивачем документи, мали неточності та не давали підстав для їх врахування, про що і було повідомлено відповідним листом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637, затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вбачається матеріалів справи предметом спору у даному випадку є неврахуванням відповідачем до страхового стажу позивача період роботи в їдальні 12-02 Тресту студентських їдалень Управління громадського харчування Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих з 17.09.1980 по 02.09.1986.

Так, підставою такого не врахування відповідачем зазначено те, що запис про звільнення завірений відтиском печатки, який не можливо прочитати, а також те, що запис про звільнення завірений підписом посадової особи, але не вказано його ПІБ.

Слід звернути увагу на тому, що в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 07.05.1981.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що в спірний період (з 17.09.1980 по 02.09.1986) трудова книжка позивача містить наступні записи про його трудову діяльність: № 1 від 17.09.1980 позивача прийнято на роботу мийник посуду 2р. в їдальню 12-02 Тресту студентських їдалень (Наказ № 158-к від 23.09.1980); № 2 від 02.09.1986 звільнений згідно статті 38 КЗоТ УССР (наказ № 192-к від 02.09.1986, прізвище та підпис відповідальної особи, наявна печатка).

Колегія суддів бере до уваги й те, що вказані записи у трудовій книжні позивача підтверджують факт його роботи, в них є посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою підприємства, не містять виправлень, з огляду на що, надана позивачем трудова книжка НОМЕР_2 від 07.05.1981 підтверджує страховий стаж позивача у спірний період з 17.09.1980 по 02.09.1986 в їдальні 12-02 Тресту студентських їдалень Управління громадського харчування Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.

Щодо певних недоліків трудової книжки позивача, на які посилається відповідач, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що підставою для призначення пенсії, є відповідний стаж роботи, при цьому, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відповідачем не було поставлено під сумнів достовірність записів та їх автентичність, у свою чергу, судом не встановлено недостовірності вказаних записів та трудової книжки в цілому, а тому її належить розглядати, як належний та допустимий доказ у справі.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко