Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №320/12216/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12216/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Єгорової Н.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №320/12216/23 (головуючий суддя в І-й інстанції – Перепилиця А.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича корпорація «СІЧ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.11.2022 №0110660407.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків акта перевірки про порушення ТОВ «АВК «СІЧ» граничних термінів сплати узгодженого зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік, оскільки позивач щомісяця у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, в повному обсязі здійснював сплату орендної плати за землю згідно з самостійно задекларованими в податковій декларації сумами.

Контролюючим органом безпідставно зараховані сплачені ним грошові зобов`язання у рахунок погашення неіснуючого податкового боргу з огляду на рішення суду у справі №320/4316/19, яким зобов`язано відповідача виключити податковий борг у повному обсязі.

Отже у позивача відсутні невиконані зобов`язання перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб, що свідчить про безпідставність спірного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.11.2022 №0110660407.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича корпорація «СІЧ» судовий збір в сумі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

В зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу, сплачені ним грошові зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Отже, відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про порушення ТОВ «АВК «СІЧ» граничних термінів сплати узгодженого зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 28 серпня 2026 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича корпорація «Січ» є орендарем земельної ділянки, загальною площею 1082,1146 га, для ведення рибництва, що знаходиться в межах Вороньківської територіальної громади Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0694, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 15.10.2010 р., укладеного з Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, який набрав чинності після його державної реєстрації 21.01.2016.

ТОВ «АВК «СІЧ» є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, у порядку статей 76, 102 та 528 Розділу ХХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб ТОВ «АВК «СІЧ».

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб від 07.10.2022 №9784/10-36-04-07/39180200, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «АВК «СІЧ» граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. (а.с.11-12)

Не погоджуючись з висновками акта камеральної перевірки від 07.10.2022 №9784/10-36-04-07/39180200, позивачем на адресу Головного управління ДПС у Київській області подано письмові заперечення від 02.11.2022, за результатом розгляду яких висновки акта камеральної перевірки залишено без змін (а.с.13-16,20)

На підставі висновків акта камеральної перевірки від 07.10.2022 №9784/10-36-04-07/39180200 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2022 №011660407 про застосування штрафної санкції в розмірі 10% на суму 22 576,78 грн (а.с.21-23)

Позивачем на адресу Державної податкової служби України подано скаргу від 08.12.2022 №08-12-22/01 на податкове повідомлення-рішення від 16.11.2022 №011660407, за наслідками розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 02.02.2023 №2700/6/99-00-06-03-02-06 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.24-28,32-33)

Як свідчать матеріали справи 05.02.2019 позивачем з використанням електронного кабінету платника на адресу Бориспільської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік.

Відповідно до розрахунку суми орендної плати ТОВ «АВК «СІЧ» задекларувало річну суму орендної плати в розмірі 225 767,52 грн, яку розподілено рівними частками на 12 місяців календарного року: за кожний місяць звітного (податкового) року задекларовано орендну плату в однаковому розмірі (а.с.37-39)

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №320/4316/19 зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-виробнича корпорація «Січ» з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), шляхом виключення податкового боргу у розмірі 152167,96 грн., який складається з недоїмки у розмірі 143304,05 грн. та залишку несплаченої пені у розмірі 8863,46 грн. (а.с.52-70).

Судове рішення набрало законної сили 13.10.2020 року.

В межах справи №320/4316/19 встановлено, що інтегрована картка платника ТОВ «Аграрно-виробнича корпорація «Січ» з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) ведеться з перекрученням (викривленням) показників внаслідок протиправної бездіяльності Головного управління ДФС у Київській області у зв`язку з нездійсненням відповідних коригувань в ІКП, враховуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі №320/6388/18.

Суд в межах справи №320/4316/19 зобов`язав податковий орган виключити податковий борг у розмірі 152167,96 грн., підтвердивши відсутність у позивача невиконаних зобов`язань перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем не допущено порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з підпунктами 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

На підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з підпунктами. 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як визначено пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як свідчать матеріали справи, 05.02.2019 позивачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій задекларовано річну суму орендної плати в розмірі 225 767,52 грн та розподілено її рівними частками на 12 місяців календарного року: за кожний місяць звітного (податкового) року задекларовано орендну плату в однаковому розмірі.

Відповідачем встановлено порушення ТОВ «АВК «СІЧ» граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Обґрунтовуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення про сплату позивачем штрафу в розмірі 10% у сумі 225767,52 грн за платежем орендна плата з юридичних осіб, відповідач посилався на приписи пункту 87.9 статті 87 ПК України, згідно з яким у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №320/4316/19 зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ТОВ «Аграрно-виробнича корпорація «Січ» з орендної плати юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600), шляхом виключення податкового боргу у розмірі 152167,96 грн., який складається з недоїмки у розмірі 143304,05 грн. та залишку несплаченої пені у розмірі 8863,46 грн.

В межах справи №320/4316/19 суд встановив відсутність у позивача невиконаних зобов`язань перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб, а також зазначив, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно, належним способом захисту порушеного права товариства є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Рішення у справі №320/4316/19 набрало законної сили 13.10.2020 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішення у справі №320/4316/19 має преюдиційне значення при розгляді цієї справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.11.2022 №0110660407.

Вищезазначене свідчить, що на час прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення рішення (16.11.2022 року) у позивача був відсутній податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік.

З огляду на приписи частини першої статті 129-1 Конституції України про обов`язковість виконання судового рішення, рішення у справі №320/4316/19 мало бути виконане та враховане відповідачем під час проведення 07.10.2022 камеральної перевірки стосовно своєчасності сплати ТОВ «АВК «СІЧ» орендної плати за землю за 2019 рік.

Відповідач зазначає, що за даними інтегрованої карти платника ТОВ «АВК «СІЧ» за кодом бюджетної класифікації 18010600 наявний податковий борг станом на 01.01.2022 у сумі 160001,66 грн та станом на 01.10.2022 у сумі 171693 грн.

На виконання рішення у справі №320/4316/19 відповідачем 10.06.2022 року в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 18010600 проведено коригування облікових показників інтегрованої карти платника по самостійно визначених платником грошових зобов`язань шляхом зменшення основного платежу в сумі 119000 грн.

Проте, станом на дату складання акта камеральної перевірки від 07.10.2022 №9784/10-36-04-07/39180200, рішення у справі №320/4316/19 не було виконано відповідачем у повному обсязі, оскільки з інтегрованої картки платника підлягав виключенню податковий борг у сумі 152167,96 грн, а не в розмірі 119 000 грн.

Є безпідставними посилання відповідача на наявність заборгованості у ТОВ «АВК «СІЧ» станом на 01.10.2022 у сумі 171693,00 грн., оскільки зазначена заборгованість виникла у позивача пізніше, за інший період, який не пов`язаний із податковим зобов`язанням позивача з орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік.

Таким чином, незарахування відповідачем коштів, сплачених позивачем у встановленому законом порядку та строки в рахунок погашення самостійно визначених податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) за 2019 рік, та спрямування цих коштів на погашення неіснуючого податкового боргу, безпідставно відображеного в інтегрованій картці платника, призвели до протиправного нарахування товариству штрафу з орендної плати з юридичних осіб податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2022 №011660407.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2022 №011660407.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №320/12216/23 – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі №320/12216/23 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 30 вересня 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Н.М. Єгорова

В.В. Кузьменко