Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №320/36400/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/36400/25 Головуючий у 1 інстанції: Сас Є.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,115, у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що пенсію за віком позивачу призначено з 16.12.2023, при її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021– 2023 роки у розмірі 13559,41 грн, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії у 2024 році, встановлено коефіцієнт збільшення 1,023. Апелянт зазначає, що з 01.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови №209, унаслідок чого розмір, пенсії до виплати становив 8592,95 грн, а пенсію розраховано згідно з чинним законодавством та на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи. Крім того, апелянт посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію ОСОБА_1 призначено з 16.12.2023 за зверненням від 12.02.2024, при її обчисленні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021– 2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

З 01.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, унаслідок чого показник середньої заробітної плати (доходу), врахований для обчислення пенсії, збільшено з 13 559,41 грн до 13 871,28 грн.

12.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просив провести індексацію його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021– 2023 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115. 1 позов

Листом від 23.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії у заявленому ним порядку.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Рада України

За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV установлено, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Рада України

Пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, частина друга та абзац п`ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення щорічної індексації пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій. Для проведення індексації пенсій застосовується коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - коефіцієнт збільшення).

Механізм реалізації положень частини другої статті 42 Закону № 1058-IV щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні конкретизовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 124 цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 124, перерахунку підлягають пенсії, обчислені: відповідно до Закону; відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Пунктом 3 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок); в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Абзацом восьмим пункту 4 Порядку № 124 визначено, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Абзацом дев`ятим пункту 4 Порядку № 124 установлено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 124, кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення, зокрема, для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 16.12.2023, за зверненням від 12.02.2024.

При обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021– 2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.

З 01 березня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 із застосуванням до показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 13 559,41 грн коефіцієнта збільшення 1,023, унаслідок чого зазначений показник визначено у розмірі 13 871,28 грн. 1 позов

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 12.05.2025 щодо проведення індексації пенсії з 01.03.2025 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення його пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115.

Однак, листом від 23.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило про відсутність підстав для проведення такого перерахунку. 1 позов

Таким чином, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду стало застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області при проведенні з 01.03.2025 індексації його пенсії коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,023 замість установленого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 коефіцієнта 1,115.

Аналіз наведених положень Закону № 1058-IV та Порядку № 124 свідчить, що індексація раніше призначених пенсій здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення, визначеного Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.

Таким чином, для вирішення питання щодо правомірності проведеної Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 визначальним є встановлення коефіцієнта збільшення, який підлягав застосуванню до показника середньої заробітної плати (доходу), врахованого при обчисленні пенсії позивача.

Такий коефіцієнт та особливості проведення індексації пенсій у 2025 році визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Водночас, підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який використовувався для призначення або перерахунку пенсії, із застосуванням диференційованих коефіцієнтів залежно від року, за показником якого призначено або перераховано пенсію, зокрема для пенсій, призначених або перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Саме на положення підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209 посилається Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, обґрунтовуючи правомірність застосування з 01.03.2025 до показника середньої заробітної плати у розмірі 13 559,41 грн, врахованого при обчисленні пенсії ОСОБА_1 , коефіцієнта збільшення 1,023.

Разом із тим, оцінка правомірності такого перерахунку потребує врахування співвідношення положень підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209 із установленим частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV механізмом індексації пенсій та пунктом 1 цієї ж Постанови № 209, яким на 2025 рік визначено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115.

Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на підпункт 6 пункту 2 Постанови № 209 як на правову підставу для застосування при індексації пенсії ОСОБА_1 коефіцієнта збільшення у розмірі 1,023.

Системний аналіз положень частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124 та пункту 1 Постанови № 209 свідчить, що при проведенні щорічної індексації збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який безпосередньо врахований для обчислення пенсії особи, із застосуванням коефіцієнта збільшення, визначеного Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.

При цьому, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV не передбачає диференціації коефіцієнта збільшення зазначеного показника залежно від року призначення пенсії та не встановлює правових підстав для застосування до показника середньої заробітної плати, який безпосередньо врахований при обчисленні пенсії, зменшеного коефіцієнта індексації залежно від року, за який такий показник визначений.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24, зазначив, що при проведенні перерахунку пенсій у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд також наголосив, що Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, а під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення відповідної пенсії. Зазначений правовий висновок відтворено Верховним Судом у постанові від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25. ipLex

Крім того, у постанові від 04.12.2025 у справі № 440/6585/25 Верховний Суд, застосовуючи наведений підхід до індексації пенсій у 2025 році, констатував, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у 2025 році із застосуванням зменшеного коефіцієнта замість установленого пунктом 1 Постанови № 209 коефіцієнта 1,115, діяв всупереч вимогам чинного законодавства. ipLex

Матеріалами справи свідчать, що при обчисленні пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн, який безпосередньо враховується для обчислення його пенсії.

Відповідно, з 01.03.2025 індексація пенсії позивача мала бути проведена шляхом збільшення саме цього показника із застосуванням коефіцієнта 1,115, установленого пунктом 1 Постанови № 209, а не коефіцієнта 1,023, передбаченого підпунктом 6 пункту 2 зазначеної постанови.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 13 559,41 грн із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115.

Щодо доводів апелянта про недотримання ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом заявлених ОСОБА_1 вимог є проведення індексації пенсії з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115.

Із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду 17.07.2025.

Відтак, від дати проведення відповідачем спірної індексації пенсії - 01.03.2025 - до дати звернення позивача до суду шестимісячний строк, установлений частиною другою статті 122 КАС України, не сплив.

Таким чином, у цій справі відсутній факт пропуску ОСОБА_1 установленого законом строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим наведені апелянтом міркування щодо моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, не впливають на вирішення питання щодо дотримання позивачем такого строку.

При цьому, у постанові від 12.05.2026 у справі № 560/7379/25 Верховний Суд за подібних правовідносин, у яких при обчисленні пенсії також застосовувався показник середньої заробітної плати за 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн, окремо зазначив, що позовні вимоги щодо здійснення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 з 01.03.2025 заявлені в межах строку звернення до суду.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо необхідності розмежування понять «дізнався» та «повинен був дізнатися», а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а щодо умов застосування положень законодавства про виплату нарахованих, але не отриманих сум пенсії без обмеження строком, не спростовують наведеного висновку, оскільки, у цій справі позовні вимоги за період з 01.03.2025 заявлено в межах установленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними дії відповідача та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,115, у зв`язку з цим, провести перерахунок та виплату пенсії.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.