Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №640/13876/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13876/22 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Куденков К.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0932240707 від 16 грудня 2021 року про застосування штрафних санкцій в сумі 6800 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування та порушує права підприємця, як платника податків, а тому підлягає скасуванню. Позивачка вважає помилковими висновки про недодержання нею Рішенням Київської міської Ради VI сесії VIII скликання від 27.09.2018 №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» (продаж алкогольної продукції після 23 години). Зазначає, що на момент проведення розрахункової операції в системі реєстратора «Екселліо FP-280» був встановлений час, що на 04 хв.25 сек. був більший ніж фактично. Тому, фактично, реалізації алкогольних напоїв була проведена о 22 годині 56 хвилині.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що перевіркою встановлено, що згідно з фіскальним чеком РРО від 10.09.2021 № 49314, роздрукованим о 23:00:22 год., платником податків здійснений продаж алкогольних напоїв, а саме: сидр «Ель Фраголіно» (вміст спирту 5-7,5%), сидр «Ель Ківі-агрус» (вміст спирту 5¬7,5%) та сидр «Ель Полуниця з вершками» (вміст спирту 5-7,5%), попри обмеження, встановлених рішенням Київської міської Ради VI сесії VIII скликання від 27.09.2018 №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2018.

Позивачці видані ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додання спирту) від 12.03.2021 з терміном дії з 13.03.2021 до 13.03.2022 і на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) від 09.06.2021 з терміном дії з 18.06.2021 до 18.06.2022.

За наслідками проведеної Головним управлінням ДПС у м. Києві фактичної перевірки складений акт № 2676/26/15/07/3657907268 від 23.11.2021, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення, зокрема, ст. 15-3 Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено, що згідно з фіскальним чеком РРО від 10.09.2021 № 49314, роздрукованим о 23:00:22 год., платником податків здійснений продаж алкогольних напоїв, а саме: сидр «Ель Фраголіно» (вміст спирту 5-7,5%), сидр «Ель Ківі-агрус» (вміст спирту 5¬7,5%) та сидр «Ель Полуниця з вершками» (вміст спирту 5-7,5%), попри обмеження, установлених Рішенням Київської міської Ради VI сесії VIII скликання від 27.09.2018 №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».

На підставі акта № 2676/26/15/07/3657907268 від 23.11.2021 ГУ ДПС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0932240707 від 16.12.2021 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

З указаного рішення і розрахунку до нього випливає, що до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6800,00 грн за порушення ст. 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів в період доби з 23:00 до 10:00 год. доби, шляхом заборони такої реалізації) на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону.

Рішенням Державної податкової служби України від 27.07.2022 № 8024/16/99-00-06-03-01-06 ДПС залишило без змін податкове-повідомлення рішення від 16.12.2021 №0932240707, а скаргу позивачки без задоволення.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачкою доведено відсутність порушення ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР у спірних правовідносинах.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Статтею 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Частиною 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР установлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Статтею 1 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Також визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З матеріалів справи вбачається, що у листі ТОВ «Еккселліо Трейд» № 65 від 30.11.2021 позивачку повідомлено про те, що технологічний пакет даних РРО містить в собі дату та час формування пакету даних. Дату та час формування пакету даних вказуються на підставі даних годинника календаря, що входить до складу РРО. У разі необхідності коригування часу на РРО таке коригування здійснюється згідно з протоколом обміну даними РРО користувацьким програмним забезпеченням з дотриманням вимог чинного законодавства

Також до суду наданий фіскальним чек РРО від 10.09.2021 № 49314, роздрукований о 23:00:22, щодо продажу позивачкою алкогольних напоїв, загальна сума за чеком 271,86 грн.

Листом № 2502 від 22.08.2022 АТ «Міжнародний резервний банк» надало позивачці виписку за операціями по POS-терміналу S1880866, зокрема за 10.09.2021.

Відповідно до вказаної виписки 10.09.2021 о 22 год. 56 хв. 35 сек. була проведена транзакція на загальну суму 271,86 грн (код авторизації 209276).

Крім того, позивачкою наданий, складений нею, перелік безготівкових операцій за 10.09.2021 щодо продажу о 22 год. 56 хв. 47 сек. товару на загальну суму 271,86 грн, зокрема алкогольних напоїв.

З аналізу вищевикладених доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фактично, оплата вартості товару, зокрема алкогольних напоїв, на загальну суму 271,86 грн була проведена о 22 год. 56 хв, що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, зазначений у чеку № 49314 час роздруківки 23:00:22 у цьому випадку не підтверджує того, що продаж позивачкою алкогольних напоїв був здійснений після 23 год. 00 хв.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачкою доведено відсутність порушення ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР у спірних правовідносинах, тому податкове повідомлення-рішення № 0932240707 від 16 грудня 2021 року про застосування штрафних санкцій в сумі 6800 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку