Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №320/38892/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/38892/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення про накладення дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Зубчука Р.В.» №92дп-24 від 19.07.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було прийнято за відсутності позивача та на підставі неналежних та недопустимих доказів із порушенням порядку проведення засідання щодо розгляду висновку члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Позивач також вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги, що в чинному законодавстві відсутня норма, яка відносить неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності прокурора до дій, що порочать звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, в чесності та непідкупності органів прокуратури.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги, що в чинному законодавстві відсутня норма, яка відносить неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності прокурора до дій, що порочать звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, в чесності та непідкупності органів прокуратури.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 19.06.2012 наказом Прокурора Харківської області №1164к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області.

27.06.2012 ОСОБА_1 складено присягу працівника прокуратури України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією присяги працівника прокуратури.

28.12.2012 ОСОБА_1 ознайомився з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури та зобов`язався їх додержуватися при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

У 2012-2024 роках позивач працював в органах прокуратури України (Харківській міжрайонній прокуратурі Харківської області, прокуратурі Харківської області, Генеральній прокуратурі України, Офісі Генерального прокурора).

12.09.2022 наказом Офісу Генерального прокурора №1456ц ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.

29.03.2024 наказом Офісу Генерального прокурора №421ц ОСОБА_1 призначено з 01.04.2024 на посаду прокурора третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.

11.04.2024 відділ запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішнього безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора надіслав до Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора лист №17/1/1-28831ВН-24, в якому зазначено, зокрема, що за результатами вивчення наявних у підсистемі подачі декларацій відомостей встановлено, що станом на 11.04.2024 позивачем не подано декларації доброчесності прокурора.

Відповідним дорученням Генерального прокурора №17/1/1-6594вн-24 від 25.01.2024 заступників Генерального прокурора та керівників самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора було зобов`язано забезпечити ознайомлення підпорядкованих працівників із положеннями порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів. До доручення також долучено пам`ятку щодо порядку подання декларації доброчесності прокурора.

У листі відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішнього безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/1/1-28831ВН-24 від 11.04.2024 висловлено прохання повідомити Генеральну інспекцію про ознайомлення позивача з порядком проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, дорученням Генерального прокурора №17/1/1-6594вн-24 від 25.01.2024 та пам`яткою, а також про час та спосіб такого ознайомлення, долучивши підтверджуючі документи (за наявності).

11.04.2024 відділ запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішнього безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора надіслав на ім`я позивача лист №17/1/1-28832ВН-24, в якому зазначено, зокрема, що за результатами вивчення наявних у підсистемі подачі декларацій відомостей встановлено, що станом на 11.04.2024 позивачем не подано декларації доброчесності прокурора, та запропоновано позивачу письмово повідомити Генеральну інспекцію про наявність/відсутність поважних причин її неподання, долучивши відповідні документи (за наявності).

12.04.2024 у період часу з 11 год. 22 хв. по 11 год. 26 хв. позивачем заповнено, підписано та подано декларацію доброчесності прокурора за період із 01.01.2023 до 12.04.2023.

18.04.2024 позивач надіслав до відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішнього безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора лист №31/2/3-30552ВН-24, в якому повідомив, зокрема, що раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності, щорічно завчасно подавав декларації про майновий стан і доходи та доброчесності прокурора.

Позивач зазначив, що причинами пропуску ним строку для подання декларації доброчесності прокурора є важкий початок календарного року, що виразився в значному обсязі виконуваної ним роботи, наявності великої кількості кримінальних проваджень у провадженні (понад 20), зокрема судових розглядів, сімейні обставини (за період із грудня 2023 року по березень 2024 року включно мав постійний догляд за дитиною, яка постійно хворіла, а також дружиною, яка також травмувалася та не могла самостійно пересуватися), а також переведення до іншого відділу в останні числа березня 2024 року.

Позивач також зазначив, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» 30.01.2024 він був ознайомлений із дорученням Генерального прокурора №17/1/1-6594вн-24 від 25.01.2024 та пам`яткою щодо порядку подання прокурорами декларації доброчесності.

Позивач повністю визнав свою провину, яка виразилася в його самовпевненості щодо подачі декларації доброчесності прокурора.

18.04.2024 Департамент нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора надіслав до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора лист №31/2/3-30798ВН-24, в якому повідомив, зокрема, про ознайомлення позивачем із запитуваними документами 30.01.2024, про що свідчить відмітка в ІС «СЕД».

03.05.2024 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/1-19047-24 від 30.04.2024, в якій Генеральна інспекція, зокрема, просить відкрити дисциплінарне провадження про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, прийняти рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у зв`язку з несвоєчасним поданням позивачем декларації доброчесності прокурора.

03.05.2024 вказану скаргу Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/1-19047-24 від 30.04.2024 розподілено на члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 .

09.05.2024 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №07/3/2-371дс-48дп-24 за результатами вивчення скарги Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/1-19047-24 від 30.04.2024, зокрема, відкрито дисциплінарне провадження стосовно позивача.

09.05.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїм листом №07/3/2-1533вих24, зокрема, направила на адресу Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора копію її рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача та витребувала від неї: довідку про результати таємної перевірки доброчесності позивача; копію висновку службового розслідування за фактом несвоєчасної подачі позивачем декларації доброчесності прокурора в 2024 році (в разі проведення такого розслідування); за наявності будь-які інші документи, які б могли додатково свідчити про несвоєчасне подання позивачем декларації доброчесності прокурора в 2024 році (крім наданим при подачі дисциплінарної скарги).

09.05.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїм листом №07/3/2-1534вих24, зокрема, направила на адресу позивача копію її рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача та запропонувала йому надати деталізовані пояснення щодо доводів, зазначених у дисциплінарній скарзі.

09.05.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїм листом №07/3/2-1535вих24, зокрема, направила на адресу Офісу Генерального прокурора копію її рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача та витребувала від нього: завірену копію наказу про призначення позивача на посаду; відомості про складання позивачем присяги прокурора, ознайомлення його із Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, наказом Генерального прокурора «Про затвердження Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурора» №293 від 29.12.2022 (далі Порядок 293), листом Генерального прокурора №07/1/1-49вих-37окв-24 від 26.01.2024; довідку про результати таємної перевірки доброчесності позивача; копію висновку службового розслідування за фактом несвоєчасної подачі позивачем декларації доброчесності прокурора в 2024 році (в разі проведення такого розслідування); службову характеристику позивача; за наявності будь-які інші документи, які б могли додатково свідчити про несвоєчасне подання позивачем декларації доброчесності прокурора в 2024 році.

27.05.2024 Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора своїм листом №17/1/1-43678вих-24 повідомила відповідачу, зокрема, що при здійсненні нею контролю своєчасності подання декларацій встановлено факт несвоєчасного подання позивачем декларації доброчесності прокурора за 2023 рік. Причини порушення позивачем вимог Порядку 293 не є поважними. Службове розслідування за вказаним фактом стосовно позивача не проводилося, довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора не складалася. Додаткові документи на підтвердження несвоєчасності подання позивачем декларації доброчесності прокурора (крім доданих до дисциплінарної скарги) відсутні.

28.05.2024 Офіс Генерального прокурора своїм листом №07/1/1-728вих-24, зокрема, надав відповідачу запитувані стосовно позивача копії наказу про призначення на посаду, тексту присяги прокурора, яка зберігається в особовій справі позивача, листа ознайомлення з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, службову характеристику, а також повідомив відповідачу, що лист Офісу Генерального прокурора №07/1/1-49вих-24 датований 12.01.2024 та не стосується таємної перевірки доброчесності, в тому числі позивача. Такий лист не готувався 26.01.2024. При здійсненні Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора контролю своєчасності подання декларацій встановлено факт несвоєчасного подання позивачем декларації доброчесності прокурора за 2023 рік. Причини порушення позивачем вимог Порядку 293 не є поважними. Службове розслідування за вказаним фактом стосовно позивача не проводилося, довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора не складалася. Додаткові документи на підтвердження несвоєчасності подання позивачем декларації доброчесності прокурора (крім доданих до дисциплінарної скарги) відсутні.

29.05.2024 позивач своїм листом №31/2/3-71вих-24 надав відповідачу, зокрема, свої письмові пояснення щодо доводів, зазначених у дисциплінарній скарзі, які є аналогічними до пояснень позивача, викладених у його листі №31/2/3-30552ВН-24 від 18.04.2024 (на ім`я начальника відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішнього безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора).

Позивач також повністю визнав свою провину, яка виразилася в його самовпевненості щодо подачі декларації доброчесності прокурора.

Позивач просив відповідача врахувати його пояснення при розгляді зазначеного питання та не вживати заходів дисциплінарного характеру.

Додатково позивач надав відповідачу копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №400 від 14.05.2024, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №17» (стосовно ОСОБА_3 ), консультативного висновку б/н від 10.01.2024, виданого Державною науковою установою «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (стосовно ОСОБА_3 ) та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого б/н від 22.05.2024, виданої Державною науковою установою «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (стосовно ОСОБА_4 ).

11.06.2024 членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 за результатами перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/1-19047-24 від 30.04.2024, складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача №07/3/2-371дс-48дп-24, запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

14.06.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїми листами №07/3/2-2258вих24 та №07/3/2-2259вих24, зокрема, повідомила Генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора та позивача про її засідання 09.07.2024 о 10 год. 00 хв., на якому розглядатиметься висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача у дисциплінарному провадженні №07/3/2-371дс-48дп-24.

08.07.2024 о 12 год. 16 хв. позивач направив засобами електронної пошти на адресу відповідача свій лист від 05.07.2024, до якого було додано копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого №400 від 14.05.2024, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №17» (стосовно ОСОБА_3 ).

У своєму листі позивач звернувся до відповідача, зокрема, з проханням здійснювати висновок про наявність у його діях дисциплінарного проступку в дисциплінарному провадженні №07/3/2-371дс-48дп-24 за його участі та відкласти розгляд вказаного висновку на іншу дату у зв`язку з перебуванням позивача у відпустці за сімейними обставинами.

09.07.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїми листами №07/3/2-2662вих24 та №07/3/2-2663вих24, зокрема, повідомила Генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора та позивача про її засідання 19.07.2024 о 09 год. 00 хв., на якому розглядатиметься висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача у дисциплінарному провадженні №07/3/2-371дс-48дп-24.

10.07.2024 лист відповідача №07/3/2-2663вих24 від 09.07.2024 був направлений поштою на робочу адресу позивача та 16.07.2024 позивач ознайомився з вказаним листом.

18.07.2024 об 11 год. 52 хв. позивач направив засобами електронної пошти на адресу відповідача свій електронний лист, у якому звернувся до відповідача, зокрема, з проханням відкласти розгляд висновку про наявність у його діях дисциплінарного проступку через обов`язкову явку прокурорів на збори прокурорів Офісу Генерального прокурора, які відбудуться 19.07.2024 о 10 год. 00 хв.

19.07.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів на своєму засіданні з другого питання порядку денного вирішила розглянути висновок про наявність дисциплінарного позивача в дисциплінарному провадженні №07/3/2-371дс-48дп-24 за відсутності позивача, заслухала доповідь члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 , яка включала в тому числі докладний виклад письмових пояснень позивача, вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача в дисциплінарному провадженні №07/3/2-371дс-48дп-24 за дисциплінарною скаргою виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідно до оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 » №92дп-24 від 19.07.2024 відповідач, оцінивши діяння позивача на предмет відповідності законодавства, вважає, що в них наявні порушення чинного законодавства з огляну на наступне.

Дисциплінарне провадження стосовно позивача відкрито у зв`язку з вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Це означає, що дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов?язків та інших вимог, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Тому, зазначені в дисциплінарній скарзі діяння позивача слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

Скаржник пов`язав факт вчинення позивачем діянь, що порочать звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, з невиконанням ним вимог Порядку 293 щодо строків подання декларації доброчесності прокурора, що призвело до направлення ним декларації через 12 днів після закінчення строку її подання.

Відповідачем пояснення позивача, надані ним під час перевірки, щодо причин несвоєчасної подачі декларації у зв`язку з сімейними обставинами, а саме здійснення постійного догляду за дитиною, а також дружиною, яка травмувалася та не могла самостійно пересуватися, сприймаються критично.

У матеріалах дисциплінарного провадження наявні пояснення позивача, надані ним під час проведення перевірки членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, до яких долучено виписку із медичної карти стаціонарної хворої ОСОБА_3 , згідно з якою вбачається, що стаціонарне лікування хворої здійснювалось у період з 01.05.2024 до 14.05.2024. Проте граничний строк подачі декларації, визначений пунктом 3 розділу ІІ Порядку 293, становить 31 березня (включно), а тому вказані позивачем обставини відповідачем сприймаються критично, як спроба уникнення дисциплінарної відповідальності.

Окрім цього, відповідач наведені позивачем причини несвоєчасного подання декларації не вважає поважними, оскільки вони можуть свідчити лише про неналежну організацію ним свого робочого часу і не виправдовують пропущення строку на подання декларації.

Перевіркою в дисциплінарному провадженні підтверджено факт несвоєчасного із запізненням на 12 днів подання позивачем декларації доброчесності прокурора в 2024 році.

Також не виявлено об`єктивних обставин, які б перешкоджали позивачу подати вказану декларацію в межах належного строку. Наведені позивачем причини його порушення, а саме сімейні обставини, не можна визнати поважними, оскільки вони не виправдовують пропущення строку на подання декларації, яку позивач мав можливість подати впродовж трьох місяців, починаючи з січня 2024 року. При цьому, позивача ще 30.01.2024 ознайомлено із дорученням Nє17/1/1-6594вн-24 та пам`яткою щодо порядку подання прокурорами декларації.

Окрім цього, відповідач вважає, що твердження позивача про відсутність інформації в ІС «СЕД» про час його ознайомлення з Порядком 293 не спростовує такого ознайомлення позивача, оскільки останнім у 2023 році подано аналогічну декларацію, а 30.01.2024 позивача ознайомлено з пам`яткою щодо порядку подання прокурорами декларації. Позивачем 12.01.2023, 16.01.2023, 17.01.2023 та 17.04.2024 здійснено перегляд в ІС «СЕД» доручення Генерального прокурора №17/1/1-8ВH-23 від 06.01.2023, згідно з яким здійснено ознайомлення працівників Офісу Генерального прокурора, з положеннями Порядку 293.

3 огляду на викладене, відповідач дійшов до висновку, що позивачем без поважних причин несвоєчасно подано декларацію доброчесності прокурора, порушено вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої, частини п`ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі Закон 1697), пунктів 1-3 розділу II Порядку 293, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 5 частини першої статті 43 Закону 1697, а саме вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а відтак наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджено: відомостями, що містяться в дисциплінарній скарзі; поясненнями позивача; витягом із переліку дій користувача позивача в підсистемі; листом позивача №31/2/3-30552BH-24 від 18.04.2024; копією декларації прокурора ОСОБА_1 за період із 01.01.2023 до 12.04.2024, датованої 12.04.2024.

Дії та бездіяльність позивача належать до триваючих правопорушень, а тому днем початку вчинення дисциплінарного проступку треба вважати 01.04.2024, тобто день, до якого позивач мав подати декларацію доброчесності позивача, а завершення - 12.04.2024, день її подання.

Отже, встановлений законодавством строк для прийняття відповідачем рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

При виборі виду дисциплінарного стягнення стосовно позивача враховано характер вчиненого ним дисциплінарного проступку, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, позитивну характеристику прокурора, а тому відповідач дійшов до висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді догани, яке є пропорційним вчиненому ним проступку.

Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не встановлено.

24.07.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїми листами №07/3/2-2878вих24, №07/3/2-2879вих24 та №07/3/2-2880вих24, зокрема, направила на адресу Офісу Генерального прокурора, Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та позивача копію її рішення №92дп-24 від 19.07.2024.

02.08.2024 наказом Офісу Генерального прокурора №36-дц відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 9, пункту 1 частини першої статті 49 Закону 1697 за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани (пункт 5 частини першої статті 43 Закону 1697).

20.11.2024 наказом Офісу Генерального прокурора №1422ц ОСОБА_1 призначено з 22.11.2024 на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

Не погоджуючись із рішенням відповідача №92дп-24 від 19.07.2024, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване позивачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 » №92дп-24 від 19.07.2024, діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення, та з дотриманням усіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон 1697).

Статтею 3 Закону 1697 визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується, зокрема на засадах законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону 1697 прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

У відповідності до частини п`ятої статті 19 Закону 1697 прокурор зобов`язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано зазначеним Законом 1697.

Згідно зі статтею 44 Закону 1697 дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Згідно з частинами першою та другою статті 45 цього Закону 1697 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи положення Розділу VI Закону 1697 дисциплінарне провадження включає такі етапи: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону 1697 прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону 1697 секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 46 Закону 1697 під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора (абзац перший частини третьої статті 46 Закону 1697).

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (частина четверта статті 46 Закону 1697).

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням. (частина дев`ята статті 46 Закону 1697).

Згідно з частиною десятою статті 46 Закону 1697 член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься (частина одинадцята статті 46 Закону 1697).

Статтею 47 Закону 1697 визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) не з`явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону 1697).

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування (частина друга статті 48 Закону 1697).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону 1697).

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина четверта статті 48 Закону 1697).

У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження (частина п`ята статті 48 Закону 1697).

За приписами частини шостої статті 48 Закону 1697 слідує, що рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду (частина восьма статті 48 Закону 1697).

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк (частина дев`ята статті 48 Закону 1697).

У відповідності до частини першої статті 49 Закону 1697 на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

За приписами статті 50 Закону 1697 прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом.

Подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді.

Відповідно до статті 73 Закону 1697 органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

Порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 та регулює процедуру здійснення відповідним органом дисциплінарного провадження щодо прокурорів та інших повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» (далі Положення).

Згідно з пунктом 7 Положення основними засадами діяльності органу є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора.

Пунктом 61 Положення визначено, що орган має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев`яти членів органу.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом.

Рішення органу викладаються в письмовій формі.

За приписами пунктів 62 та 63 Положення слідує, що орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.

За наявності окремої думки вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки проголошенню на засіданні не підлягає.

У відповідності до пункту 64 Положення рішення органу оголошується безпосередньо після його прийняття.

Рішення органу підлягає оприлюдненню на його офіційному вебсайті протягом трьох днів із дня прийняття.

Орган має право оголосити лише резолютивну частину прийнятого рішення. У випадку оголошення резолютивної частини рішення його повний текст виготовляється з урахуванням встановленого законом строку для його оприлюднення.

Орган за власною ініціативою або заявою учасника засідання може виправити допущені в рішенні описки або очевидні помилки.

Внесення таких виправлень допускається лише у випадку, якщо вони не змінюють суті рішення.

Питання про внесення виправлень орган розглядає на засіданні з повідомленням учасників засідання. Неприбуття на засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання, не перешкоджає розгляду питання.

Відповідні пункти, зокрема 91-94 вказаного Положення, кореспондуються із згаданими вище нормами Закону 1697, та визначають, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону.

Орган здійснює дисциплінарне провадження щодо осіб, які мають статус прокурора.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VІ Закону 1697 та Положенням.

Дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Пунктом 99 Положення передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Повноваження члена органу під час здійснення перевірки визначаються статтями 46, 77 Закону та Положенням.

Згідно з пунктами 100-102 учасниками дисциплінарного провадження є: прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження; особа, яка подала дисциплінарну скаргу; представник прокурора, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, особи, яка подала дисциплінарну скаргу; інші особи, які беруть участь у дисциплінарному провадженні.

За результатами перевірки член органу складає висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Якщо за результатами перевірки член органу встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається його характер та наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про наладення дисциплінарного стягнення, а також обґрунтована пропозиція члена органу щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена органу.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений органом, але не більш як на місяць (пункт 106 Положення).

Відповідно до пункту 109 Положення повідомлення про час та місце проведення засідання органу має бути надіслано не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

Прокурор вважається належним чином повідомлений, якщо повідомлення направлено на відому фактичну адресу місця його проживання або зазначену ним адресу електронної пошти, а в разі відсутності таких відомостей - на адресу прокуратури, у якій він обіймає посаду, з одночасним розміщенням інформації про це на офіційному вебсайті органу.

До повідомлення, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Суд першої інстанції після дослідження наявних матеріалів справи, зокрема декларації доброчесності позивача як прокурора за період із 01.01.2023 до 12.04.2024, поданої 12.04.2024, його присяги працівника прокуратури від 27.06.2012, витягу із переліку дій користувача (позивача) в спеціалізованій підсистемі прокуратури за період із 18.01.2023 по 17.04.2024, листів позивача №31/2/3-30552BH-24 від 18.04.2024 та №31/2/3-71вих-24 від 29.05.2024, висновку члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 за результати перевірки обставин, викладених у дисциплінарній скарзі Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/1-19047-24 від 30.04.2024, про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача №07/3/2-371дс-48дп-24 від 11.06.2024, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 » №92дп-24 від 19.07.2024 приходить до вірного висновку, що відповідачем було доведено наявність складу дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем у зв`язку з несвоєчасним поданням ним декларації доброчесності прокурора.

Суд зазначає, що відповідно до розділу І Порядку 293 останній визначає підстави і процедуру щорічного проходження прокурорами таємної перевірки доброчесності.

Доброчесність прокурора - здатність прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її подання.

За приписами пункті 2, 3 та 7 розділу ІІ Порядку 293 проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором декларації і, за наявності підстав, визначених цим розділом, проведенні службового розслідування та вивченні його результатів згідно з пунктом 14 цього розділу з метою перевірки інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень прокурора в декларації.

Кожен прокурор щороку з 01 січня по 31 березня (включно) зобов`язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Декларація підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, за винятком періоду дії у державі правового режиму воєнного стану.

Прокурор, який не подав декларації в установлений цим розділом строк, зобов`язаний письмово повідомити підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання декларації, долучивши копії документів (за їх наявності), які підтверджують поважність цих причин.

Неподання, несвоєчасне подання прокурором декларації без поважних причин вважається невиконанням обов`язку, передбаченого частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про прокуратуру», та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності.

Отже, всі прокурори зобов`язані щорічно до 31 березня відповідного року подавати декларацію доброчесності прокурора.

При цьому прокурор, який не подав таку декларацію у встановлений строк, зобов`язаний письмово повідомити підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання декларації, долучивши копії документів (за наявності), які підтверджують поважність цих причин.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав свою декларацію доброчесності прокурора за 2023 рік лише 12.04.2024, тобто з порушенням граничного строку для її подання.

Судом також встановлено, що позивач самостійно не повідомляв у період із 01.04.2024 по 12.04.2024 підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання ним декларації доброчесності прокурора за 2023 рік.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень позивача, що він не подав вчасно вказану декларацію доброчесності прокурора через поважні причини, адже останні мають не залежати від волі особи, яка на них посилається.

Вірним є висновок відповідача, що неналежна організація позивачем свого робочого часу та сімейні обставини не можуть виправдовувати пропущення строку подання ним декларації доброчесності прокурора.

При цьому, на подання позивачем вказаної декларації було встановлено 91 день, а 12.04.2024 позивач протягом 4 хв. (з 11 год. 22 хв. по 11 год. 26 хв.) подав свою декларацію доброчесності прокурора за 2023 рік.

В матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази, які б об`єктивно свідчили про неможливість позивача подати вказану декларацію у строк, визначений Порядком 293.

Крім того, у своїх листах №31/2/3-30552BH-24 від 18.04.2024 та №31/2/3-71вих-24 від 29.05.2024 позивач визнав факт несвоєчасної подачі декларації доброчесності прокурора за 2023 рік через власну самовпевненість, припускаючи, що така декларація вже була ним подана.

Разом із тим, положеннями Порядку 293 чітко визначено, що неподання, несвоєчасне подання прокурором декларації без поважних причин вважається невиконанням обов`язку, передбаченого частиною п`ятою статті 19 Закону 1697.

Вказані діяння можуть бути розцінені дисциплінарним органом як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Суд першої інстанції вірно відхилив доводи позивача про іншу правову позицію відповідача в його рішенні №195дп-23 від 27.09.2023, адже обставини обох дисциплінарних справ, позивача та тієї, на яку посилається позивач, є різними, а відповідач наділений дискреційними повноваженнями в оцінці обставин кожного дисциплінарного провадження.

Таким чином відповідачем було доведено наявність складу дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем у зв`язку з несвоєчасним поданням ним декларації доброчесності прокурора.

Як уже було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 49 Закону 1697 на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури в оскаржуваному рішенні дійшла висновку про очевидність дисциплінарного проступку прокурора, та вважала, що діяння вчинене прокурором є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Відповідач відповідно до діючого законодавства наділений дискреційними повноваженнями під час здійснення дисциплінарного провадження, що дозволяє цьому органу на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку та застосовувати до нього обране ним дисциплінарне стягнення.

Водночас, ознак свавільного втручання відповідача в права позивача не встановлено, а обраний вид стягнення, який є найменш суворим по відношенню до інших дисциплінарних стягнень, передбачених частиною першою статті 49 Закону 1697, з огляду на встановлені обставини не викликає сумнівів щодо його пропорційності.

При цьому є необгрунтованими доводи позивача, що дисциплінарна відповідальність може наставати виключно у випадках неподання саме анкети доброчесності прокурора, як це передбачено Порядком організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №111 від 13.04.2017, а не декларації доброчесності прокурора, передбаченої Порядком 293, адже з прийняттям останнього було затверджено новий порядок проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, а прокурори замість анкети доброчесності повинні подавати декларації доброчесності.

Відповідно до частини першої та абзацу четвертого частини третьої статті 47 Закону 1697 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор не з`явився на засідання повторно.

Отже, законодавцем визначено, що повідомлення про час та місце проведення засідання дисциплінарного органу необхідно надсилати не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

При цьому у випадку повторної неявки прокурора на засідання дисциплінарного органу в незалежності від причин такої неявки висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора може бути розглянутий за його відсутності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач у спірних правовідносинах був повідомлений відповідачем про його засідання 19.07.2024 шляхом направлення листа відповідача №07/3/2-2663вих24 від 09.07.2024 поштою на робочу адресу позивача 10.07.2024, тобто поза межами строку, визначеного законом.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що позивач був обізнаний про дату та час засідання відповідача 19.07.2024, що визнається позивачем, який був додатково повідомлений засобами телефонного зв`язку, та про що, зокрема, свідчить електронний лист позивача від 18.07.2024, надісланий на адресу відповідача, тобто допущене відповідачем порушення не призвело до порушення прав позивача бути повідомленим про дату та час засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури. При цьому позивач не прибув на таке засідання повторно.

Вищевикладене свідчить про відповідність закону проведення засідання відповідача 19.07.2024, на якому розглядалися матеріали дисциплінарного провадження №07/3/2-371дс-48дп-24 щодо позивача, без його участі.

При цьому, відповідачем було належним чином досліджені пояснення позивача щодо обставин дисциплінарного провадження, а позивач не скористався своїм правом бути представленим на засідання відповідача представником.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів містить належну кваліфікацію дій позивача, є вмотивованим, містить конкретні підстави для застосування до позивача спірного дисциплінарного стягнення, визначені законом, а саме вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону 1697).

Виходячи з викладених обставин справи, у взаємозв`язку з наведеними правовими нормами, не встановлено порушення відповідачем таких норм та визначених ними процедур, тобто відповідач, приймаючи оскаржуване позивачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора третього відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 » №92дп-24 від 19.07.2024, діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення, та з дотриманням усіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом доводи не спростовують правомірності рішення КДКП від 19.07.2024 № 92дп-24 та не свідчать про неправильне застосування Комісією норм матеріального права на момент прийняття відповідного рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 990/5/25 не міститься висновку про те, що несвоєчасне подання декларації доброчесності прокурора не має дисциплінарного значення або не може бути предметом дисциплінарної оцінки. Навпаки, Велика Палата Верховного Суду виходила з необхідності оцінки конкретних обставин кожного дисциплінарного провадження, характеру допущеного порушення та поведінки прокурора у кожному окремому випадку.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, що кваліфікація діяння прокурора є правом дисциплінарного органу, тобто віднесла такі дії до його дискреційних повноважень. Під час розгляду дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1

КДКП було встановлено, що прокурор був обізнаний із обов`язком та строками подання декларації доброчесності, у минулому щорічно подавав відповідні декларації, однак у встановлений строк декларацію не подав, при цьому належних та документально підтверджених поважних причин такого пропуску не надав.

Вказані обставини були оцінені КДКП у сукупності з урахуванням вимог до професійної поведінки прокурора, стандартів доброчесності та обов`язку належного виконання прокурором своїх службових обов`язків.

Також слід врахувати, що додаткові пояснення апелянта фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи та не містять нових доказів, які б спростовували встановлений факт несвоєчасного подання декларації доброчесності або свідчили про порушення КДКП процедури дисциплінарного провадження.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку