Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №420/8709/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8709/26

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року та на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙНЕКС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення №284309 від 11.12.2025 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЙНЕКС” (ЄДРПОУ 44817678) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області зареєструвати податкову накладну №8 від 21.11.2025 датою її подання на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЙНЕКС" (ЄДРПОУ 44817678);

- судові витрати розподілити в порядку, передбаченому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №284309 від 11.12.2025 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» з переліку ризикових платників податків. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» №8 від 21.11.2025 року, датою її фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6656,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 420/8709/26 – задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» (код ЄДРПОУ 44817678) витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою зменшити ТОВ «ПАЙНЕКС» розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3328,00 грн.

Доводами апеляційної скарги на рішення суду зазначено, що контролюючим органом чітко дотримано вимоги п. п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, зокрема: сформовано та надіслано Квитанцію із зазначенням підстав зупинення, а також забезпечено платнику податку можливість реалізації права на подання пояснень та документів. Отже, на думку апелянта, контролюючим органом у Квитанції чітко зазначено підставу зупинення, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства та забезпечує платнику податків можливість реалізації свого права на подання пояснень та підтвердних документів. Однак, всупереч прямому обов`язку передбаченого Порядком, платником податку Повідомлення про подання пояснень та копій документів по податкової накладної № 8 від 21.11.2025 реєстрацію якої зупинено на розгляд Комісії ГУ ДПС в Одеській області не подавалося. Така поведінка, на думку апелянта, свідчить про фактичне ігнорування платником податку передбаченої законом процедури реєстрації податкової накладної. Апелянт зазначає, що зі змісту поданих позивачем документів ним не підтверджено наявність достатньої кількості ресурсів, основних засобів, складських приміщень, а також логістичних можливостей для здійснення господарських операцій у заявлених обсягах. При цьому жодних пояснень та документів, які б спростували зазначені обставини, позивачем не надано. Апелянт вказує, що платником не доведено наявність складських приміщень за місцем фактичного приймання товару, що унеможливлює здійснення відповідної господарської операції. Вказує, що в матеріалах відсутні будь-які докази придбання товару постачальником ТОВ «НАМАТО», що свідчить про розрив ланцюга постачання, не було надано також договорів перевезення, актів виконаних робіт, платіжних документів за транспортування. Поставка товару здійснюється за адресою, яка не є задекларованим складом платника та не підтверджена як місце зберігання. Апелянт зазначає, що платником податку не доведено наявність складських приміщень, наявність трудових ресурсів, можливість здійснення операцій з відповідним обсягом товару. Також, на думку апелянта, з наданих документів вбачається, що різниця між ціною придбання та реалізації є мінімальною та не покриває витрат на логістику, не забезпечує отримання економічного ефекту. Апелянт зазначає, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

Доводами апеляційної скарги на додаткове рішення суду зазначено, що відповідач вважає необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Апелянт зазначає, що позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат. Вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. На думку апелянта, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору – скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, при цьому в спрощеному/письмову проваджені без виклику, відповідач дійшов висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 01.06.2026 року без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» (далі – ТОВ «ПАЙНЕКС») зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.10.2022 року за номером запису 10103510200000006.

Основним видом діяльності ТОВ «ПАЙНЕКС» є за КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

17.11.2025 року між ТОВ «ПАЙНЕКС» (Постачальник) та ТОВ «КЕМ Південь» (Покупець) укладено Договір поставки №17/11/2025, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю матеріали (надалі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і своєчасно оплатити його вартість.

ТОВ «ПАЙНЕКС» виписано рахунок на оплату №7 від 19.11.2025 року та видаткову накладну № 8 від 28.11.2025 року на загальну суму з урахуванням ПДВ 225 993,60 грн.

Оплата послуг підтверджується платіжною інструкцією № 1479 від 14.08.2025 року.

Оплата товару підтверджується платіжною інструкцією №403 від 21.11.2025 року.

21.11.2025 року ТОВ «ПАЙНЕКС» сформовано та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 8 на загальну суму з урахуванням ПДВ – 225993,60 грн.

11.12.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 284309 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

03 - постачання товарiв / послуг за вiдсутностi необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi.При цьому вiдсутнє придбання послуг iз оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг iз оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг iз оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо;

07 - вiдсутнiсть вiдомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування та/або недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, необхiдних для здiйснення господарської операцiї) - для виробникiв товарiв / постачальникiв послуг.

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано: тип операції придбанання/постачання – постачання; період здійснення господарської операції - з 14.06.2025 по 11.12.2025; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8205510000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44817678, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 11.12.2025.

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2025, документ збережено, реєстрація зупинена. Повідомлення СМКОР про зупинку: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі–Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 21.11.2025 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.3052%, "Рпоточ"=34533.23 Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (а.с. 33).

Вважаючи рішення про відповідність ТОВ «ПАЙНЕКС» критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Суд констатував, що у квитанції від 12.12.2025 року не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація ПН та РК стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені п. 11 Порядку №1165.

З огляду на вищенаведене, суд вважав за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення №284309 від 11.12.2025 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку щодо відповідності ТОВ «ПАЙНЕКС» критеріям ризиковості платника податку, прийнятого на підстави п.8. Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Крім того, суд першої інстанції для належного захисту прав позивача вважав за можливе вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги у частині зобов`язання зареєструвати спірну ПН та РК в ЄРПН задовольнити шляхом зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» №8 від 21.11.2025 року, датою її фактичного подання на реєстрацію.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість витрат представника позивача на правову допомогу в розмірі 16 000 грн., а тому вважав, що розмір витрат на професійну правову допомогу представника позивача у цьому випадку має бути зменшений до 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції виключно в межах доводів апеляційної скарги та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, був затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».

Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №260/3479/24.

Як встановлено колегією суддів, 11.12.2025 року Комісією прийнято рішення №284309 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, які саме операції та по яким податковим накладним були предметом дослідження та віднесені ним до ризикових.

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.

Як вже зазначалося колегією суддів, у рішенні від 11.12.2025р. №284309 контролюючим органом у графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» наведено періоди, в яких позивачем здійснювалось постачання товарів (робіт, послуг) з 14.06.2025р. по 11.12.2025р. (код операції8205510000) та зазначено податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44817678.

При цьому, як зазначалось вище, у рішенні не зазначено, які саме операції та по яким податковим накладним були предметом дослідження контролюючого органу.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ПАЙНЕКС» містить лише посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку; в рішенні не зазначені конкретні господарські операції, за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, позивачем в якості постачальника.

В свою чергу, нормами Порядку №1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Крім того, контролюючим органом не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на виявлені коди податкової інформації, оскільки як слідує зі змісту п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, наявність відповідних кодів є лише підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення №284309 від 11.12.2025 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» з переліку ризикових платників податків.

В апеляційній скарзі в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.12.2025 №284309 апелянт посилається на квитанцію від 12.12.2025, в якій, на його думку, зазначено підстави зупинення, а також забезпечено платнику податку можливість реалізації права на подання пояснень та документів.

Колегія звертає увагу, що вказану квитанцію прийнято 12.12.2025, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення від 11.12.2025 року про відповідність ТОВ «ПАЙНЕКС» критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

У зв`язку з чим вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» №8 від 21.11.2025 року, датою її фактичного подання на реєстрацію.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області правильність висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Що стосується доводів апелянта про скасування додаткового рішення колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій представник просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» (ЄДРПОУ 44817678) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати у загальному розмірі 16 000,00 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви зазначено, що 01 червня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В. виніс рішення, яким позов ТОВ «ПАЙНЕКС» задоволено у повному обсязі. У позовній заяві (тобто до закінчення судових дебатів) позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній (орієнтовний) розрахунок склав 20 000,00грн. Позивач не міг до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, так як справа № 420/8709/26 розглядалась в письмовому провадженні (що не передбачає стадію «судові дебати») та лише після підготовки цієї заяви адвокат міг скласти акт наданих послуг для визначення остаточної суми для оплати. Така сума склала 16 000, 00 грн. Вказано, що на підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості додають копії відповідних документів, які оформлені між сторонами. Дані витрати є співмірними зі складністю та строковістю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та значенням справи для позивача, діяльність якого наразі заблокована

10.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у разі задоволення заяви ТОВ «ПАЙНЕКС».

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідач вважає необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат. Вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. На думку представника відповідача, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 16 000,00 грн. Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору – скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, при цьому в спрощеному/письмову проваджені без виклику, відповідач дійшов висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважав справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2026 рік станом на час звернення з позовом до суду.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 420/8709/26 – задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙНЕКС» витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Аналіз наведеної норми адміністративного процесуального законодавства показав, що застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання".

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду були надані копії документів, зокрема: договору №30/03 від 30.03.2026 р. про надання правової допомоги; додаткової угоди від 05.06.2026 р. до договору №30/03 про надання правової допомоги від 30.03.2026 року; акту надання послуг №1 від 05.06.2026 р.

Відповідно до п.3.1. Договору №30/03 від 30 березня 2026 р. про надання правової допомоги розмір оплати надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

Відповідно до п.1, п.2 Додаткової угоди від 05.06.2026 року, Сторони домовились, що комплексна ставки послуг (гонорар) Адвоката щодо комплексу дій з підготовки та подання позову у першій інстанції з вирішення спору з Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) визначені в еквіваленті 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Оплата вартості послуг Адвоката здійснюється на підставі Акту наданих послуг протягом 10-ти банківських днів.

Відповідно до Акту надання послуг №1 від 05.06.2026 року, виконавцем були виконані в комплексі наступні роботи (надані такі послуги): аналіз судової практики; аналіз документів по господарській операції; виїзд до Клієнта; підготовка та подання позову по справі №420/8709/26; підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат по справі №420/8709/26. Загальна вартість робіт (послуг) склала 16 000 гривень 00 копійок.

Дослідивши матеріали справи, а також додані до позовної заяви документи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, а також враховуючи наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи; виконаними представником роботами (наданими послугами); обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи є 5000, 00 грн.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні та додатковому рішенні, у зв`язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький