Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №420/3723/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3723/26

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо відмови листом від 03.02.2026 № 1500-0203-8/16820 в поновленні прав на належний відсотковий розмір пенсії (90%) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ), із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів (максимальним розміром), установленими для осіб, які втратили працездатність з 12.08.2025 та 01.01.2026 та пониженням суми пенсії на коефіцієнт, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі – Постанова №1) та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі – Постанова №1778);

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення починаючи з 12.08.2025, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 Постанови №1, з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати відповідача нарахувати, виплатити та виплачувати пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2026, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 Постанови №1 та пунктом 1 Постанови № 1778, з урахуванням проведених виплат;

- визнати протиправною бездіяльність стосовно припинення нарахування та не виплати з 12.08.2025 щомісячної допалати до пенсії за вислугу років в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі – Постанова №713);

- зобов`язати відповідача відновити нарахування, виплатити та виплачувати щомісячну доплату до пенсії за вислугу років в розмірі 2000,00 грн, встановлену Постановою №713, починаючи з 12.08.2025, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 12.08.2025 у відсотковому розмірі пенсії 90% відповідно до Закону № 2262-ХІІ та без застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення починаючи з 12.08.2025, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області стосовно припинення нарахування та не виплати з 12.08.2025 ОСОБА_1 щомісячної допалати до пенсії за вислугу років в розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячну доплату до пенсії за вислугу років в розмірі 2000,00 грн, встановлену Постановою № 713, починаючи з 12.08.2025, без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, ГУ ПФУ в Одеській області посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

По-перше, апелянт наводить доводи про правомірність обмеження пенсії максимальним розміром та мотивуючи свою позицію зазначає, що згідно статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Апелянт указує, що вказаний закон є чинним, неконституційним не визнавався та підлягає застосуванню. Далі, аргументуючи правомірність своїх дій зазначає, що стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» також є чинними і неконституційними не визнавались, а тому є обов`язковими до застосування, у зв`язку з чим, на думку апелянта, позовні вимоги позивача є безпідставними.

По-друге, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою № 713. За твердженням апелянта, під час ухвалення рішення суд першої інстанції не врахував, що позивачу здійснений перерахунок пенсії після 01.03.2018, а тому вважав правомірним скасування доплати до пенсії, встановленої Постановою №713.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним в позовній заяві та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду залишити без змін..

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі і вище – Закон №2262-ХІІ).

Пенсія за вислугу років ОСОБА_1 була призначена відповідно до статті 13 Закону №2262 з 14.01.1999 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №420/22177/21, яке набрало законної сили 18.02.2022, частково задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/36-533-у від 03.11.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язано відповідача провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/36-533-у від 03.11.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення з виплатою різниці в пенсії з 01.12.2019 по день проведення такого перерахунку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

На виконання вказаного рішення позивачу з 01.12.2019 проведений перерахунок пенсії та визначений її розмір як 70% грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №420/14572/20, яке набрало сили 04.03.2021, частково задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.

Зобов`язано відповідача провести з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.

На підставі рішення суду у справі № 420/14572/20 ОСОБА_1 16.04.2021 проведений перерахунок пенсії та оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 8708,00 грн, а після перерахунку — 11678,25 грн, тому щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 скасована.

27.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про проведення перерахунку пенсії.

Листом від 03.02.2026 № 1500-0203-8/16820 відповідач повідомив, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2026 становить 2595,00 грн, а тому максимальний розмір пенсії становить 25950,00 грн. Відповідач повідомив, що розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.02.2026 становить 25950,00 грн. Також відповідач зауважив на тому, що понижуючі коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» до пенсії ОСОБА_1 не застосовуються.

Вважаючи протиправним зменшення розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що ГУ ПФУ в Одеській області до пенсії позивача застосовані обмеження пенсії максимальним розміром внаслідок застосування положення Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Суд указав, що виплата позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром згідно ст.2 Закону №3668-VI є протиправною, а тому в цій частині позовні вимоги визнав обґрунтованими та задовольнив позов цій частині.

Також, керуючись правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, та зробивши аналіз проведеного територіальним органом Пенсійного фонду перерахунку пенсії позивача, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунок пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. За таких підстав суд дійшов висновку про протиправність скасування позивачу виплати передбаченої Постановою №713 та вважав, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Водночас, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 Постанови №1 та пунктом 1 Постанови № 1778 до пенсії позивача не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи встановлено, що понижуючі коефіцієнти, встановлені пунктом 1 Постанови №1 та пунктом 1 Постанови № 1778 до пенсії позивача не застосовуються. При цьому, суд зауважив, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Колегія суддів, керуючись положеннями статті 308 КАС України, переглядає обґрунтованість висновків суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку рішення суду першої інстанції в тій частині яка сторонами не оскаржена.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про правомірність скасування доплати до пенсії, передбаченої положеннями Постанови №713, колегія суддів керується наступним.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.

Згідно із частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

14.07.2021 Кабінет Міністрів України з метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийняв Постанову № 713.

За змістом пункту 1 Постанови № 713 з 01.07.2021 особам, яким призначена пенсія до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 01.03.2018, установлена щомісячна доплата в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.

Особам, яким призначена пенсія після 01.03.2018, розмір якої обчислений відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01.03.2018 (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24.03.2022 № 2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн.. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

З аналізу пункту 1 Постанови №713 у сукупності з приписами статті 63 Закону №2262-XII, слід дійти таких висновків:

- з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-XII до 01.03.2018 (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначена (поновлена) після 01.03.2018 (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00грн;

- доплата, визначена цією постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 01.03.2018 уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону №2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 01.03.2018, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01.03.2018 або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01.03.2018;

- метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

- виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01.03.2018 відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону №2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

- якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01.03.2018 або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01.03.2018, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;

- водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01.03.2018 на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01.03.2018, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).

Повертаючись до матеріалів справи колегія суддів встановила, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №420/22177/21 проведений перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №33/36-533-у від 03.11.2021 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Надалі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №420/14572/20, орган Пенсійного фонду здійснив перерахунок пенсії виходячи з основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення та оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 8708,00 грн, а після перерахунку — 11678,25 грн, тому виплата щомісячної доплати згідно з Постанови № 713 припинена.

Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення суду з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, такий перерахунок не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Варто зазначити, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення є поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду про те, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно Постанови № 713.

При цьому, колегія суддів зауважує, що висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, яка наведена у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 за результатами розгляду справи за подібних правовідносин.

Отже, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги про правомірність скасування доплати до пенсії, передбаченої положеннями Постанови №713 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому колегія суддів визнає їх необґрунтованими.

Переходячи до оцінки доводів апеляційної скарги про правомірність обмеження пенсії максимальним розміром відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», колегія суддів керується наступним.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 (далі - Закон №3668-VI).

Так, відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, Законом №3668-VI також у статті 43 Закону №2262-XII, зокрема, частина 5 викладена в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2016) у Законі №2262-XII частина 5 статті 43 доповнена реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн».

Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення другого речення частини 5 статті 43, першого речення частини 1 статті 54 Закону №2262-XII зі змінами у взаємозв`язку з пунктом 2 розділу III «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII.

У рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 Конституційним Судом України зазначено, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII статтю 43 Закону №2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті, що не перешкоджає проведенню її перевірки на відповідність Конституції України (конституційність).

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-ХІІ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII внесені зміни до Закону №2262-ХІІ та у частині 7 статті 43 слова і цифри «у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами «по 31.12.2017».

Проте, на момент набрання чинності Закону №1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017, частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.

Набуття чинності з 01.01.2017 Законом №1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.

Отже, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ є такими, що втратили чинність. Це означає, що стаття 43 цього Закону не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

В свою чергу, будь-які зміни до Закону №2262-ХІІ щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, законодавцем внесені не були.

Колегія суддів наголошує, що питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 17.10.2019 у справі №348/190/17, від 05.02.2020 у справі №815/357/18, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 12.12.2022 у справі №620/5701/20, від 04.07.2023 у справі №420/10528/21).

Верховний Суд виходив з того, що норма статті 2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016) та, відповідно, не підлягає застосуванню.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016, а саме з 20.12.2016 по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у відповідній частині та зазначає, що виплата позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром згідно ст.2 Закону №3668-VI є протиправною.

За таких підстав, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що територіальний орган Пенсійного фонду зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, та вважає, що він відповідає наведеним вище нормам права та актуальній позиції Верховного Суду.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не спростовують та є необґрунтованими, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький