Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №420/13247/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13247/26

Суддя першої інстанції - Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі №420/13247/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 09 січня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі №420/13247/26, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

03 вересня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

17 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник відповідача просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року – без змін.

28 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

30 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 19 жовтня 2009 року.

09 січня 2023 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, в результаті якої був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.ІІ ст.41а 74б Наказу МОУ №402 від 2008 року, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №272 від 09 січня 2023 року.

10 січня 2023 року на підставі зазначеної довідки військово-лікарської комісії ОСОБА_1 видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 в якому розділ 7 містить відмітку про непридатність до військової служби, а розділ 14 містить відмітку про виключення з військового обліку, що підтверджено підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та мастиковою гербовою печаткою за дійсним найменуванням « ІНФОРМАЦІЯ_5 * Код 09723838*».

Позивач зазначає, що відповідачем не було належним чином внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а в електронному кабінеті військовозобов`язаного, який реалізовано у форматі мобільного застосунку «Резерв+», позивач продовжує обліковуватись, як військовозобов`язаний, та має порушення правил військового обліку.

Представником позивача 09 березня 2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено адвокатський запит, в якому просив:

- надати інформацію та завірені копії підтверджуючих документів про те, чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Якщо так, повідомити у якому статусі перебуває ОСОБА_1 «військовозобов`язаний» чи «виключений з військового обліку»;

- надати інформацію, чи було виключено ОСОБА_1 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09 січня 2023 року. Якщо ні, повідомити про причини не виключення з військового обліку;

- надати інформацію про причини наявності у електронному кабінеті застосунку Резерв+ ОСОБА_1 інформації про перебування його у статусі військовозобов`язаного та порушення правил військового обліку, що не відповідає дійсності та суперечить висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09 січня 2023 року.

У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив про перебування позивача на обліку військовозобов`язаних та відсутність відомостей щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, а також прийняття відповідного висновку про непридатність до військової служби.

Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11 статті 38 Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Пунктом 22 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є, зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №559) та форму військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно з абз.5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та дійшла наступного висновку.

Як правильно встановив суд першої інстанції, предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку та зобов`язання відповідача внести такі відомості до Реєстру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Органами ведення Реєстру є, зокрема, районні, міські та районні у містах територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

При цьому, законодавством установлено спеціальний механізм виправлення невідповідностей між відомостями військово-облікового документа та даними Реєстру.

Зокрема, пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Отже, законодавство розмежовує, з одного боку, право особи отримувати інформацію про відомості, внесені щодо неї до Реєстру, а з іншого — передбачену законом процедуру ініціювання виправлення недостовірних відомостей.

Як встановив суд першої інстанції, станом на 13 травня 2026 року, коли позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, відповідної заяви про внесення змін до Реєстру позивачем відповідачеві подано не було.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Саме ця обставина має визначальне значення для правильного вирішення спору, оскільки протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути встановлена лише за умови існування у такого суб`єкта на відповідний момент конкретного юридичного обов`язку вчинити певну дію та невчинення ним такої дії у визначений законом спосіб і строк.

За відсутності звернення позивача із передбаченою законодавством заявою на момент подання позову у відповідача не виник обов`язок розглянути таку заяву, перевірити наведені в ній відомості та за результатами її розгляду внести відповідні зміни до Реєстру.

Таким чином, на 13 травня 2026 року відсутня необхідна юридична передумова для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до Реєстру, оскільки відповідач на цю дату не мав зареєстрованої заяви позивача, розгляд якої породжував би відповідний обов`язок.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач мав внести відповідні відомості ще у 2023 році, не спростовують зазначеного висновку.

Колегія суддів вважає, що сама наявність у позивача документів про проходження ним 09 січня 2023 року військово-лікарської комісії, за відсутності відповідної заяви, не свідчить про наявність у відповідача станом на 13 травня 2026 року автоматичного обов`язку перевірити наведені в ній відомості та за результатами її розгляду внести відповідні зміни до Реєстру.

Правова позиція Верховного Суду, на яку посилається апелянт у постанові від 31 січня 2024 року у справі №953/2790/23, також не дає підстав для іншого висновку. У зазначеній справі Верховний Суд виходив із того, що питання непридатності особи до військової служби з виключенням з військового обліку належить до компетенції ВЛК, а відповідне рішення є підставою для виключення особи з військового обліку.

Водночас, наведена правова позиція не звільняє особу від дотримання встановленого законодавством порядку звернення до органу ведення Реєстру, якщо предметом адміністративного позову є саме бездіяльність такого органу щодо внесення або виправлення відомостей у Реєстрі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що 19 травня 2026 року, тобто вже після звернення позивача до суду, останній дійсно звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Зазначена обставина не може бути підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка оскаржувалася за первісним позовом, оскільки така заява подана вже після визначеної позивачем дати виникнення спірних правовідносин та після звернення до суду.

Натомість, з моменту подання заяви від 19 травня 2026 року виникли нові правовідносини, пов`язані з її розглядом відповідачем та прийняттям за результатами її розгляду відповідного рішення або його відсутності.

Матеріалами справи встановлено, що відповідь за результатами розгляду цієї заяви була надана відповідачем 14 липня 2026 року. Відтак, питання правомірності дій чи бездіяльності відповідача після отримання заяви від 19 травня 2026 року не було предметом первісного позову, поданого 13 травня 2026 року.

У разі виникнення після подання позову нових обставин, які змінюють предмет або підстави позову, процесуальним законом передбачений відповідний механізм зміни позовних вимог у порядку статті 47 КАС України. Саме у межах такого процесуального механізму відповідні нові обставини могли бути введені до предмета судового розгляду.

Разом із тим, такого процесуального механізму у цій справі позивач не використав.

Тому, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що відповідь відповідача від 14 липня 2026 року автоматично підтверджує протиправність бездіяльності, яка існувала станом на 13 травня 2026 року.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв