Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №420/39863/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39863/25

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , у розмірі 30 000грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі ВЧ НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави, за липень та серпень 2025р..

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі ВЧ НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави, за період: з 17.07.2025р. по 31.07.2025р., з 01.08.2025р. по 22.08.2025р., з 25.08.2025р. по 31.08.2025р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем ЗСУ, з грудня 2023р. його призначено на посаду начальника відділення кібербезпеки корпоративних систем ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно до бойового розпорядження командира ОСОБА_1 залучається до виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави.

На підставі того, що позивач виконував бойові (спеціальні) завдання у період з 1.07.2025р. по 31.08.2025р., він звернувся до ВЧ НОМЕР_1 з заявами про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000грн., однак, у здійсненні виплат вищевказаної винагороди було відмовлено.

Не погоджуючись із відмовою відповідача щодо виплати спірної додаткової винагороди, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026р. адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , у розмірі 30 000грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі ВЧ НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави, за липень та серпень 2025р..

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі ВЧ НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави, за період: з 17.07.2025р. по 31.07.2025р., з 1.08.2025р. по 22.08.2025р., з 25.08.2025р. по 31.08.2025р..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на виплату додаткової винагороди, згідно з Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000грн. за виконання ним у липні - серпні 2025р. бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави.

Посилання ВЧ НОМЕР_1 на телеграму тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ від 15.07.2025р. №116/14/66296 та на рішення Міністра оборони України від 14.07.2025р. №34483/з/1, як на підстави відмови у виплаті позивачу додаткової винагороди є протиправними, оскільки змін до Постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міноборони України від 7.06.2018р. №260, не вносилося.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходить військову службу в ЗСУ.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2023р. №57 позивача призначено на посаду начальника відділення кібербезпеки корпоративних систем ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 7.02.2024р. №1308, ВЧ НОМЕР_1 здійснюється організація та забезпечення інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій в сфері радіоелектронної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

Відповідно до бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 вiд 12.02.2024р. №1дск, військовослужбовці ВЧ НОМЕР_1 залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави.

Позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявами (вх. №8922/р від 19.09.2025р., вх. №10803/р від 10.11.2025р.), про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30 000грн. за виконання ним у липні та серпні 2025р. бойових (спеціальних) завдань.

Листом від 10.10.2025р. №2367/4480 ВЧ НОМЕР_1 зазначила, що виконання позивачем вищевказаних бойових (спеціальних) завдань підтверджується Бойовим розпорядженням Головнокомандувача ЗСУ від 7.02.2024р. №1308, Бойовим розпорядженням командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2024р. №1дск.

Листом від 12.11.2025р. підтверджено періоди виконання позивачем бойових завдань: з 17.07.2025р. по 31.07.2025р., з 1.08.2025р. по 22.08.2025р.; з 25.08.2025р. по 31.08.2025р..

Разом з тим, ВЧ НОМЕР_1 повідомила, що позивачу було припинено виплату вищевказаної додаткової винагороди, у зв`язку з тим, що Міністром оборони України прийнято рішення, яким до внесення змін до Постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану», в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 7.06.2018р. №260, та в Переліку бойових (спеціальних) завдань за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану, у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави у розрахунку 30 000грн. на місяць, затвердженому Міністром оборони України від 25.04.2024р. №1475/дск, термін «інтенсивна підготовка» вважати складовою частиною терміну «колективна підготовка» у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)).

Враховуючи викладене, ВЧ НОМЕР_1 , відповідно до телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025р. №116/14/66296, припинила виплачувати додаткову винагороду військовослужбовцям за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв`язку зі здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави з 1.07.2025р..

Перевіряючи правомірність дій ВЧ НОМЕР_1 , з урахуванням підстав, з якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022р., який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Відповідно до положень ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Підпунктом "а" ч.1 ст.9-2 Закону №2011-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених КМУ.

28.02.2022р. КМУ прийнято Постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 (далі – Постанова №168), положеннями абз.3 п.1-1 якої установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно п.1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

За приписами п.2-1 Постанови №168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у п.1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у п.1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у п.1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXIV Наказу Міноборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» №260 від 7.06.2018р. (далі Порядок №260).

Згідно з п.2 цього розділу, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується в таких розмірах, зокрема 30 000грн. - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), в тому числі з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави.

За змістом п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до п.9-10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

У зв`язку зі змінами у нормативному регулюванні питання виплати додаткової винагороди з 1.06.2023р. не має регулярного (постійного) характеру, а умовою її виплати конкретному військовослужбовцю є виконання ним бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). Отже, така допомога виплачується військовослужбовцям по факту виконання ними відповідних бойових (спеціальних) завдань в умовах, які передбачені в п.2 розділу XXXIV та в п.1 розділу XXXVII Порядку №260. Розмір такої винагороди не є сталим, а для кожного військовослужбовця щомісячно визначається пропорційно часу участі у бойових діях та виконання ним відповідних бойових (спеціальних) завдань протягом місяця, виходячи із базового розміру 100 000грн., 50 000грн., 30 000грн. в місяць, або 70 000грн. за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань. Військовослужбовці, які протягом місяця не залучалися до участі у бойових діях та виконання бойових (спеціальних) завдань, таку винагороду не отримують.

Починаючи з червня 2023р., додаткова винагорода 30 000грн. та 100 000грн. нараховувалася у розмірах, обчислених пропорційно дням безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах та у виконанні бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).

У відзиві на позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 зазначає, що позивач до 1.08.2025р. мав право на виплату та йому виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у зв`язку із здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини, включеної до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави, що передбачено п.2 розділу XXXIV Порядку №260.

Припинення виплати додаткової винагороди обґрунтовано, зокрема, надходженням телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025р. №116/14/66296, в якій зазначено, що Міністром оборони України за результатами розгляду доповідної записки заступника Міністра оборони України від 10.07.2025р. №34483/з/1 прийнято рішення від 14.07.2025р. №34483/з/1, яким до внесення змін до Постанови №168 термін інтенсивна підготовка в Порядку №260 вважати складовою частиною терміну колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)). Зазначене рішення Міністра оборони застосовується з 1.07.2025р..

Надаючи оцінку рішенню Міністра оборони України від 14.07.2025р. №34483/з/1 у вигляді резолюції із наступним дорученням: «Прошу організувати виконання у встановленому порядку», як підставу для припинення ВЧ НОМЕР_1 виплати додаткової винагороди, варто зазначити, що відповідно до вимог п.17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Разом з тим, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, зазначеним рішенням Міністра оборони України не вносились зміни до Порядку №260 в частині зміни підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000грн. військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача ЗСУ сил оборони держави.

Відповідно до вимог п.8 Положення Про Міністерство оборони України затвердженого Постановою КМУ від 26.11.2014р. №671, Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює контроль за їх виконанням. Нормативно-правові акти Міноборони підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч.3-4 ст.42 ЗУ «Про правотворчу діяльність», зміни до нормативно-правового акту вносяться шляхом прийняття (видання) нормативно-правового акту такої самої юридичної сили, якщо інше не передбачено Конституцією України та (або) законом.

Зміни, що вносяться до нормативно-правового акту, змінюють норми права такого нормативно-правового акту в момент набрання чинності нормативно-правовим актом (відповідної норми права), яким вносяться такі зміни. Посилання на норму права, до якої внесені зміни, має містити вказівку на чинний нормативно-правовий акт, який змінив її останнім.

За вказаного правового регулювання, рішення Міністра оборони України від 14.07.2025р. №34483/з/1, на яке посилається ВЧ НОМЕР_1 , як на підставу припинення виплати, не є окремим рішенням Міністра оборони України в розумінні вищезазначених нормативно-правових актів України, прийнятим та оформленим відповідно до вимог законодавства України.

Отже, за відсутності рішення Міністра оборони України про припинення виплати додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки у визначений законодавством України спосіб та внесення зміни до відповідних нормативно-правових актів в установленому порядку, суд 1-ї інстанції правильно зазначив, що позивач, який виконував у періоди з 17.07.2025р. по 31.07.2025р., з 1.08.2025р. по 22.08.2025р., з 25.08.2025р. по 31.08.2025р., бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій, що не заперечується відповідачем, має право на отримання спірної винагороди.

При цьому, судова колегія зазначає, що разом із апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 надала наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №65/нагд від 12.02.2026р. «Про виплату додаткової винагороди» військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 з липня 2025р. по січень 2026р. та додаткову заяву-розрахунок на виділення додаткового фінансування.

Надаючи оцінку вказаному наказу, судова колегія вважає, що наданий наказ та заява-розрахунок не є підтвердженням фактичної виплати додаткової винагороди у спірний період та матеріали справи не містять жодних інших доказів, що наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №65/нагд від 12.02.2026р. «Про виплату додаткової винагороди» реалізований та військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 , в тому числі і позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди.

При цьому, варто зазначити, що відсутність коштів або помилки у плануванні видатків не є поважною причиною для невиплати встановленої законом винагороди. Держава не може посилатися на брак фінансування для нівелювання права особи на належне забезпечення під час захисту Батьківщини.

З огляду на викладене, судова колегія вважає погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук