Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №420/6706/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6706/26

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо усунення від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 лютого 2023р. на підставі виправленої довідки від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023р., виданої РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2023р. на підставі виправленої довідки від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023р., виданої РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях відповідно до положень Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи із основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення, відповідно рішення суду у справі №420/22491/23; з застосуванням індексації пенсії стосовно рішення суду у справі №420/12945/24; без обмеження її максимальним розміром відповідно до рішення суду у справі №420/1041/23; без обмеження її максимального розміру на підставі Закону України від 8.07.2011р. №3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та без застосування до розміру пенсії положень п.1 Постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778, а також здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025р. по справі №420/31232/25 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1.01.2023р..

Позивач зазначає, що у лютому 2026р. РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях направив до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026 про розмір грошового забезпечення позивача 1 січня 2023р..

Однак, станом на дату звернення до суду з цим позовом відповідач перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки не провів.

Не погодившись із вказаною бездіяльністю ГУ ПФУ в Одеській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1.02.2023р. на підставі виправленої довідки від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023р., виданої РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, у основному розмірі пенсії 71% грошового забезпечення.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_1 з 1.02.2023р. на підставі виправленої довідки від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023р., виданої РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, у основному розмірі пенсії 71% грошового забезпечення, з урахуванням індексації відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1.07.2024р. по справі №420/12945/24 та без обмеження максимальним розміром, та з 1 січня 2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням здійснених виплат.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Під час дослідження матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність витребувати додаткові докази у справі №420/6706/26.

Так, ухвалою апеляційного суду від 17.09.2026р. витребувано від ГУ ПФУ в Одеській області матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема, що стосується спірного питання: протокол призначення пенсії, протоколи про перерахунок пенсії, починаючи з 1.02.2023р., а також докази ГУ ПФУ в Одеській області довідки від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026.

21.09.2026р. до суду надійшла заява ГУ ПФУ в Одеській області про виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17.09.2026р..

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на видачу довідок про розмір грошового забезпечення як за відповідними списками поданими пенсійним органом до уповноваженого органу так й за його заявою.

Матеріалами справи підтверджено, що довідка про розмір грошового забезпечення була виготовлена та направлена РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях до ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення суду на підставі відповідної заяви позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, яка видана за нормами, чинними на час її видання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі поданої РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки це суперечить положенням ст.63 Закону №2262-ХІІ, яким передбачено право пенсіонера на перерахунок пенсії на підставі поданих документів.

Також суд зазначив, що правомірні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки з урахуванням основного розміру пенсії – 71% від сум грошового забезпечення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачу призначена пенсія в основному розмірі 71% від сум грошового забезпечення.

Окрім того, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 1.03.2023р., з урахуванням проведеної індексації, а тому суд вважав, що вказана вимога належить задоволенню.

Також суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині щодо не застосування до нього положення Постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 також є правомірними та належать задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 1.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням здійснених виплат.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує в частині та приймає в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/31232/25 від 18.12.2025р. зобов`язано РСЦ ГСЦ МВС в Одеський, Миколаївський та Херсонський областях скласти та надати до ГУ ПФУ в Одеської області нову довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 , в якій у графі «премія» зазначити відсоток, який обчислено у середніх розмірах, виплачених у січні 2023 року за відповідною посадою у Національної гвардії України, до якої порівняно заявника, а саме «НАЧАЛЬНИК САМОСТІЙНОГО ВІДДІЛУ» (за тарифним розрядом 51), з урахуванням раніше зазначених складових у довідці РСЦ ГСЦ МВС в Одеський Миколаївський та Херсонський областях від 1 травня 2023р. №33/36-6966, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 1 лютого 2023р..

На виконання вказаного рішення суду РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях виготовило та направило до ГУ ПФУ в Одеській області довідку від 19 лютого 2026р. №31/30/18-605-2026 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня 2023р..

Однак, ГУ ПФУ в Одеській області не здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної вище довідки про розмір грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992р. №2262-ХІІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.

Так, згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку №45 унормовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом інформування територіального органу Пенсійного фонду України: органами влади (у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку №45) або шляхом безпосереднього звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.

Централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.

Разом з тим у випадках, коли у межах зазначеного механізму довідку про розмір грошового забезпечення не було подано до органів Пенсійного фонду України, а її отримання пенсіонером ускладнено або неможливе у зв`язку з відмовою уповноваженого державного органу у її видачі, реалізація права на перерахунок пенсії, гарантованого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, не може бути поставлена у залежність виключно від функціонування такого механізму. У такому разі підстави для виникнення обов`язку органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії можуть бути підтверджені документами, поданими безпосередньо пенсіонером.

Відтак, отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої на підставі рішення суду у справі №420/31232/25, має наслідком виникнення для ГУ ПФУ в Одеській області обов`язку вчинити відповідні дії щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 19.02.2026р. за №31/30/18-605-2026, в яких зазначено розміри грошового забезпечення станом на 1.01.2023р..

При цьому, такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до ч.2 ст.51 Закону №2262-XII.

Апеляційний суд зауважує, що вказана вище довідка видана на виконання судового рішення, що виключає можливість її ігнорування ГУ ПФУ в Одеській області.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ГУ ПФУ в Одеській області, що позивачу проводився перерахунок пенсії з урахуванням положень Постанови КМУ №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої у відповідності до Постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оскільки відповідач жодних доказів на підтвердження вказаного до суду не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача, яка отримана ГУ ПФУ в Одеській області, підстави для відмови у проведенні перерахунку пенсії у відповідача відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що в цій частині суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії з 1 січня 2023р., виходячи із основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Розміри пенсій за вислугу років визначений приписами ст.13 Закону №2262-ХІІ.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. №1166-VІІ, внесені зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ (які набрали чинності 1.05.2014р.), за якими максимальний розмір пенсії, яка призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.

При цьому варто наголосити, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, судова колегія виходить із того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ста.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6.07.1999р. №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як і під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто, комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.

Як вбачається з протоколів про перерахунок пенсії позивача з 1.02.2023р., 1.03.2023р., 1.03.2024р., 1.03.2025р., 1.03.2026р., 1.07.2026р. відповідач здійснює обрахунок пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення.

При цьому, з протоколу про призначення пенсії позивачу вбачається, основний розмір пенсії становить 71% грошового забезпечення.

Відтак, оскільки на час призначення пенсії позивачу загальний розмір пенсії був визначений у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення, то орган ПФУ має і під час проведення перерахунків пенсії позивача застосовувати вказаний показник.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, то колегія суддів зазначає, що з наданих на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17.09.026р. протоколів про перерахунок пенсії позивача, починаючи з 1.02.2023р., встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області застосовує обмеження пенсії максимальним розміром.

Апеляційний суд вказує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 1.10.2011р..

Так, згідно з положеннями ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесені зміни у ст.43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.

Згідно з п.2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016р..

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення ч.7 ст.43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесені зміни у ст.43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.

При цьому, положення ст.2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів вважає, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6.11.2018р. у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постановах від 16.12.2021р. у справі №400/2085/19, від 20.07.2022р. у справі №340/2476/21, від 25.07.2022р. у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022р. у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. …».

Оскільки здійснене відповідачем обмеження з 1.02.2023р. максимальним розміром пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2023р. з застосуванням індексації пенсії відповідно до рішення суду у справі №420/12945/24; та з 1 січня 2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Колегія суддів наголошує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи, однак суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що право позивача на індексацію пенсії у відповідності до рішення суду у справі №420/12945/24 не порушене, положення п.1 Постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 відповідачем до пенсії позивача не застосовані, то судова колегія вважає, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на вказані вище обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати частково, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,325,328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026р. скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2023р. з урахуванням індексації відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1.07.2024р. по справі №420/12945/24 та з 1 січня 2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зобов`язання провести перерахунок пенсії з 1 січня 2023р. з урахуванням індексації відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1.07.2024р. по справі №420/12945/24 та з 1 січня 2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук